05 серпня 2015 рокум. Ужгород№ 309/4967/14-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Штефанюк Н.І.
за участі сторін:
позивача - не з'явився;
представника позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування рішення № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку,-
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 05 серпня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 10 серпня 2015 року.
18 грудня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області із позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, якою просить суд: 1) прийняти даний позов до розгляду; 2) визнати дії відповідача протиправними; 3) скасувати повністю рішення № 3024/17 Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2015 року адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування рішення № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.
19 лютого 2015 року Закарпатський окружний адміністративний суд одержав справу № 309/4967/14-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування рішення № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку як таку, що направлена за підсудністю.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 16 січня 2012 року позивачем подано до Хустської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року та обрано 2 групу платника єдиного податку із ставкою 20 % до розміру мінімальної заробітної плати. 27 листопада 2014 року Хустською ОДПІ проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та складено відповідний акт за №1241/17. У вищевказаному акті зафіксовано порушення терміну сплати позивачем єдиного податку, визначеного статтею 295 частиною 1 Податкового кодексу України за квітень місяць 2013 року. У процесі перевірки після отримання акту камеральної перевірки позивачем було наголошено особам, які здійснювали перевірку, що у березні 2013 року ним було подано до Хустської ОДПІ заяву довільного зразка про те, що він у квітні буде знаходитись у щорічній відпустці. Однак вищевказана заява у Хустській ОДПІ не зареєстрована та взагалі зникла, а твердження позивача про відпустку до уваги не взяті. Також у акті камеральної перевірки внесено неправдиві відомості про сплату єдиного податку після квітня 2013 року, та вказано, що позивачем постійно щомісячно порушувався термін сплати єдиного податку, що не відповідає дійсності. Даний факт підтверджується квитанціями про сплату єдиного податку помісячно починаючи з травня 2013 року по день винесення рішення де порушення у строках відсутні. Також день винесення рішення взагалі не вказаний. Крім того контролюючим органом незаконно щомісячно нараховується податковий борг та штрафні санкції без належного правового обґрунтування та посилання на норми законів або нормативно-правових актів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату час та місце судового засідання, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка (а.с. 91). У поданому запереченні відповідач проти позову заперечує (а.с.а.с. 44-46). Зокрема, зазначає, що позивачем пропущено один строк сплати щомісячного авансового платежу за квітень 2013 року, що потягло за собою несвоєчасну сплату усіх наступних місячних платежів. Так: як видно з облікової картки платника податку за 2013 рік та доданих до позовної заяви копій квитанцій про сплату податку у 2013 році позивач здійснював оплату: 16 січня 2013 року, 11 лютого 2013 року, 12 березня 2013 року, 15 травня 2013 року, 11 червня 2013 року, 11 липня 2013 року, 12 серпня 2013 року, 11 вересня 2013 року, 21 жовтня 2013 року, 12 листопада 2013 року, 10 грудня 2013 року. Отже, позивачем здійснено 11 авансових платежів замість 12. Так само тривала сплата і у 2014 році, а від так у нього виник борг 20 квітня 2013 року і спрямування усіх його наступних авансових платежів здійснювалося на погашення податкового боргу. А тому, твердження позивача щодо сплати ним авансових платежів відбувалось без затримання, не відповідає дійсності, оскільки сплата авансового платежу за квітень 2013 року відбулась 15 травня 2013 року замість, а не до 20 квітня 2013 року, за травень - 11 червня 2013 року, а не до 20 травня 2013 року і т.д..
З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 16 січня 2012 року позивачем подано до Хустської ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року та обрано 2 групу платника єдиного податку із ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати (а.с.а.с. 78-80). Відповідно до поданої заяви Хустською ОДПІ видано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2, яке позивач отримав 25 травня 2012 року (а.с. 81) року.
У відповідності до статті 291 пункту 291.2 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
27 листопада 2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Хустської ОДПІ Довганич О.В. та головним державним ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Хустської ОДПІ Головко О.В. відносно позивача проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт № 1241/17 від 27 листопада 2014 року (далі по тексту - акт перевірки), згідно якого перевіркою встановлено порушення Позивачем термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб, визначених пунктом 1 статті 295 Податкового Кодексу України (а.с.а.с. 11, 12, 47).
На підставі даного акту перевірки - 27 листопада 2014 року відповідачем прийнято рішення за № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку "Свідоцтво платника податку" серії НОМЕР_2 терміном дії з 01 січня 2012 року ФОП ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, у відповідності до вимог статті 299 пункту 10 абзацу 3 Податкового кодексу України. (а.с. 48).
Відповідно до статті 75 пункту 75.1 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до статті 75 пункту 75.1 підпункту 75.1.1 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Тобто законодавцем визначено, що для проведення камеральної перевірки є необхідним наявність відповідної податкової декларації (розрахунку).
З акту перевірки не вбачається, що контролюючим органом перевірка проводилася на підставі даних, що зазначені платником у податкових деклараціях (розрахунках). Таких доказів не було надано суду й під час судового розгляду.
Відповідно до статті 75 пункту 75.1 підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Отже, питання щодо дотримання платником податків граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, тобто своєчасність сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є предметом виключно документальної перевірки. Таким чином, дії відповідача по проведенню камеральної перевірки на предмет, що є предметом виключно документальної перевірки, є протиправними.
Відповідач провівши саме камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а не документальну перевірку порушив також вимоги статей 77-79 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальних перевірок.
Відповідно до статті 19 частини Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даного спору Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідачем рішення, що оскаржене позивачем, прийнято без врахування вищезазначеного критерію, тобто відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином дії відповідача щодо проведення саме камеральної перевірки з предмету, який законодавцем віднесено до документальної перевірки з відповідною процедурою проведення, є протиправними. Враховуючи, що дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, то Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що прийняте за результатами протиправної перевірки рішення не може бути правомірним, а відтак таке необхідно визнати протиправним та скасувати.
Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 27 листопада 2014 року за № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним і таке необхідно скасувати.
Правова позиція щодо відсутності правових наслідків у зв'язку з протиправністю перевірки контролюючого органу (проведеній з порушенням порядку її проведення) викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року, що ухвалена у справі № 21-425а14. Зокрема, Верховний Суд України вказав те, що невиконання вимог Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до статті 2442 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до статті 71 частин 1 та 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваного рішення.
Згідно зі статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету.
Відповідно до статті 87 частини 1 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 71, 72, 94, 160-163 КАС України, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування рішення № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - задовольнити.
Визнати протиправними дії Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області щодо проведення камеральної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, результати якої оформлені Актом від 27 листопада 2014 року № 1241/17.
Визнати протиправним та скасувати Рішення № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Присудити з Державного (місцевого) бюджету України (м. Ужгорода) на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн., що сплачений відповідно до квитанції № 111 від 17 грудня 2014 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяС.Є. Гаврилко