83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.03.07 р. Справа № 6/45
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ___Подколзіной Л.Д.
При секретарі Шабановой Н.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь
до відповідача 1. Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» м.Дніпропетровськ
до відповідача 2. Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс» м.Макіївка
третьої особи ___________________________________________________________________
про стягнення 11 317грн. 72коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача - Савичев О.В. - представник по довіреності №106-4016 від 02.11.2006р.
від відповідача 1. Кравцов - представник по довіреності №82 від 04.01.200р.
від відповідача 2. Ахметова Н.В. - представник по довіреності №07-4309 від 26.12.2006р.
від третьої особи
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь, звернувся до господарського суду з позовом до Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» м.Дніпропетровськ та Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс» м.Макіївка вартості недостачі у сумі 11 317грн. 72коп. відповідно договору №Н587/2004/1735 від 29.04.2004р.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги відхилив та пояснив, що позивач у порушення вимог Інструкції №П-6 та умов договору при виявленні недостачі не викликав представника Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД». Крім того вказує на те, що з оспорюваного акту не видно, яким чином було визначено масу “нетто» та вважає, що позивачем порушено встановлений Інструкцією №П-6 порядок приймання продукції.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву також заперечив проти позову та пояснив, що ЗАТ “Макіївкокс» виконав свої зобов»язання і не може бути притягнутий до відповідальності за недостачу коксу, яка виявлена на території позивача після видачі вантажу перевізником- залізницею. Крім того вважає, що позивачем порушені правила приймання продукції, передбачені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд
встановив:
29 квітня 2004р. між Відкритим акціонерним товариством “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь та Українсько-кіпрським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» був укладений договір №Н587/2004/1735, згідно умов якого відповідач 1 взяв на себе зобов»язання поставити та передати у власність позивача коксову продукцію, в асортименті, кількістю, за ціною, оговорених у специфікаціях, оформлених у виді додатків до даного договору, які є невід»ємними частинами даного договору, а позивач зобов»язався прийняти та оплатити її вартість по виставленим рахункам.
Позивач стверджує, що 26.06.2004р. зі станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці у адресу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь від Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» по залізничним накладним №№ 50616584, 50616586, 50616585, 50584292 надійшли дев»ять вагонів з коксовою продукцією.
Як зазначив позивач, після переваги вагонів була виявлена невідповідність фактичної ваги-брутто вантажу що поступив, вазі-брутто, вказаній у залізничних накладних, недостача склала 9,98 тон у фізичній вазі, що було підтверджено актом №3524 від 26.06.2004р. вартість якої становить 11 317грн. 72коп.
Позивач також вказує на те, що рахунок, пред»явлений відповідачем 1 до сплати за поставлену коксову продукцію №5182 від 30.06.2004р., був сплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №46659 від 30.04.2004р.
Вантаж прибув у справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання в дорозі і був виданий позивачу залізницею без перевірки маси і кількості місць згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні залізничній накладній.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідачів вартість недостачі у сумі 11 317грн. 72коп.
Суд вважає вимоги позивача необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами. Також ст. 528 п.2 ЦК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов»язків боржника іншою особою, це зобов»язання боржник повинен виконати сам.
Пунктом 7.1 договору №Н587/2004/1735 від 29.04.2004р. укладеного між позивачем та Українсько-кіпрським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов»язків, винна сторона несе відповідальність відповідно з діючим законодавством України.
Тому суд вважає, що відповідно діючого законодавства України та умов договору №Н587/2004/1735 від 29.04.2004р. відповідальність за недостачу продукції несе сторона по договору у даному випадку Українсько-кіпрське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД».
Але у доказ своїх вимог позивач посилається на накладні №№ 50616584, 50616586, 50616585, 50584292, у яких зазначено, що відвантажена продукція є власністю ДП “Донстіл» та відвантажена вона для ТОВ “Інтер Трейдинг Систем». І ніде не вказано, що Українсько-кіпрське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» має якесь відношення до цієї відправки продукції. Тому суд вважає, що Українсько-кіпрське товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» є неналежним відповідачем по цій справі.
У матеріалах справи є платіжне доручення №46659 від 30.04.2004р. на суму 18 000 000грн., але суд не може встановити яке відношення воно має до вказаної відправки, так як в ньому немає ані номерів вагонів, ані номерів залізничних накладних.
Відповідно залізничних накладних ЗАТ “Макіївкокс» є вантажовідправником коксу доменного, але він не є стороною по договору і ніяких зобов»язань перед позивачем не брав, а також суд вважає, що ВАТ »Нікопольський завод феросплавів» є також неналежним позивачем по справі, так як у залізничних накладних вказано, що продукція відправлена для ТОВ “Інтер Трейдинг Систем», а ВАТ »Нікопольський завод феросплавів» є тільки її одержувачем, тому прийомку цієї продукції повинен був зробити ТОВ “Інтер Трейдинг Систем».
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог.
Позивач не довів суду, що саме він або відповідачі мають якесь відношення до прийомки продукції, яку вони провели по залізничним накладним доданим до матеріалів справи.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачу у позові слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 43, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь до Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Байп Ко., ЛТД» м.Дніпропетровськ та до Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс» м.Макіївка про стягнення вартості недостачі у сумі 11 317грн. 72коп. відмовити.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 14.03.2007р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Подколзіна Л.Д.