154/1717/15
4-с/154/5/15
28 серпня 2015 року
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі в складі : головуючого судді - Канівця Л.Ф.,
при секретарі - Ковальчук О.Є.,
представника заявника - ОСОБА_1,
представника відділу державної виконавчої
служби ОСОБА_2 - Волинського
міськрайонного управління юстиції -
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду із скаргою , визнання дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 - Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2Л неправомірними , скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 жовтня 2014 року , та від 25.01.2013 року , -
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою , посилаючись на те , що 13 жовтня 2014 року та 25 .01.2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 - Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2Л були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження .
З даними постановами він не згідний, оскільки в п. 2 вказано , що заборонити здійснювати відчуження будь - якого майна , яке належить боржнику ОСОБА_3, жителю м. Володимира - Волинського , вул.. Ковельська,140/25 . Хоча згідно ухвали ОСОБА_2 - Волинського міського суду від 13 жовтня 2014 року зазначено , що з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України накласти арешт на належний обвинуваченому легковий автомобіль марки *CHERRV ELARA* , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.
Державний виконавець не вжила заходів до виконання судового рішення і безпідставно ухилилася від виконання свої обов*язків .
Дії державного виконавця є неправомірними , які полягають у невиконанні ухвали суду , в якій вказується , що необхідно накласти арешт лише на автомобіль, а не на будь - яке майно боржника .
Він пропустив строк звернення із скаргою до суду на дії державного виконавця та скасування постанови з поважних причин , оскільки постанову від 13 жовтня 2014 року особисто не отримував з ВДВС, а вона була вручена його малолітнім дітям , які йому її не передали , а сховали у своїй дитячій кімнаті .
З врахуванням наведених обставин та обставин зазначених в скарзі просить задовольнити його вимоги , поновити строк звернення до суду , визнати дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 - Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2Л неправомірними , скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 жовтня 2014 року та від 25 січня 2013 року .
Представник ВДВС ОСОБА_2 - Волинського МРУЮ ОСОБА_2 скаргу не визнала , суду пояснила , що на підставі ухвали ОСОБА_2 - Волинського міського суду від 13 жовтня 2014 року нею була винесена постанова від 13 .10.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження .
В цей же день постанова була направлена скаржнику , який її особисто отримав .
Статтею 385 ЦПК України визначено , що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод . Скаржник пропустив строк звернення до суду із скаргою без поважних причин, і їх поважність не наведена в ній .
Пославшись на наведені обставини та обставии наведені у запереченні на скаргу просить залишити її без розгляду .
Заслухавши осіб , які беруть участь розгляді справи , перевіривши інші матеріали справи , суд приходить до висновку , що скаргу ОСОБА_3, слід залишити без розгляду .
Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод .
Судом встановлено , що на підставі ухвали ОСОБА_2 - Волинського міського суду від 13 жовтня 2014 року державним виконавцем Володимир - Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова від 13 .10.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на автомобіль марки * CHERRV ELARA* , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,, що належить скаржнику .
Копія постанови 13.10. 2014 року за вихідним № 22893/03-23 направлено сторонам виконавчого провадження . А пунктом 4 зазначеної постанови роз*яснено право на її оскарження .
Частиною четвертою статті 57 Закону України " Про виконавче провадження " передбачено , що постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом .
Квитанцією Укрпошти ЦРЗ № 2 від 13.10.2014 року №9234 стверджується , що скаржнику ВДВС направлялася постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.10.2014 року рекомендованим листом . Факт відправлення постанови стверджується також журналом реєстрації вихідної кореспонденції ВДВС
Із відповіді ІД УДППЗ * Укрпошта * ЦПЗ №2 від 11.06. 2015 року вбачається , що саме скаржник ОСОБА_5 особисто 16 жовтня 2014 року отримав рекомендований лист за № 9234
( 440238310602 ) від 13 жовтня 2014 року , а не його малолітні діти як зазначає скаржник .
За таких обставин , суд вважає , що ОСОБА_5 не був позбавлений можливості після отримання процесуальних документів з ВДВС постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.10.2014 року , та з часу коли дізнався про порушене державним виконавцем свого права з 16 жовтня 2014 року подати скаргу в строки передбачені ст. 385 ЦПК України та ч.4 статті 57 Закону України " Про виконавче провадження " .
Крім того , скаржник та його представник в додатковій скарзі не зазначає поважних причин пропуску строку звернення до суду із скаргою про скасування постанови державного виконавця від 25 січня 2013 року . Доказів поважності причин пропуску такого строку суду не надав , і про таке мотивів у скарзі не навів .
Відповідно до вимог ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом . Документи подані після закінчення процесуальних строків , залишаються без розгляду , якщо суд за клопотанням особи , що їх подала , не знайде підстав для поновлення строку .
ОСОБА_3С та його представник не надали суду доказів поважності причин пропуску строку за зверненням до суду за захистом свого порушеного права .
А відтак , скаргу ОСОБА_3С необхідно залишити без розгляду .
Керуючись ст.72 , 385 ЦПК України , суд , -
Скаргу ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду із скаргою , визнання дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 - Волинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2Л неправомірними , скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 жовтня 2014 року та 25 січня 2013 року - залишити без розгляду. .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом 5 днів з дня її проголошення .
Суддя :