83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.02.07 р. Справа № 9/385
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.
при секретарі судового засідання Борзих Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк
до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк
про: стягнення 1 627грн.46коп.
У судове засідання з'явились представники сторін:
від позивача: Козлов Є.М. - представник (за дов. №19 від 19.12.2006р.);
від відповідача: Климова О.В. - юрисконсульт (за дов. №1-759 від 02.11.2006р.);
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1 627грн.46коп., яка складається з основного боргу в сумі 1 600грн.00коп., 3% річних в сумі 19грн.46коп. та суми інфляції - 08грн.00коп.
Одночасно, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката в сумі 900грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рахунок №46 від 19.06.2006р., акт прийому-передачі робіт №398 від 05.07.2006р.
Відповідач надав суду відзив на позов №9/24 від 12.02.2007р., згідно якого позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що акт прийому-передачі підписано не уповноваженою на те особою, у зв'язку з чим він не може бути прийнятий судом в якості доказу виконання робіт. Доводи позивача про направлення претензії відповідачу, останній вважає необґрунтованими та зазначає, що при розкритті цінного листа від ТОВ ВКФ «Техноцентр» було встановлено, що документ, який знаходиться у конверті не відповідає опису до цінного листа.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:
За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк, останній відповідно до виставленого рахунку №46 від 19.06.2006р. взяв на себе зобов'язання встановити Державному підприємству «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк кондиціонер Ferolli-09.
Позивач також зазначає, що за домовленістю між сторонами позивачем було виконано роботи по встановленню кондиціонеру, про що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк складено акт прийому-передачі робіт №398 від 05.07.2006р., підписаний обома сторонами та завірений печатками підприємств (копія наявна у матеріалах справи).
Таким чином, відповідно до п.2 ст.509, п.4 ст.11 Цивільного кодексу України між сторонами виникли цивільні права та обов'язки у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.
Відповідно до акту прийому-передачі робіт та виставленого рахунку вартість виконаних робіт склала 1 600грн.00коп.
Згідно до п.3 акту прийому-передачі робіт №398 від 05.07.2006р., вказана сума повинна бути перерахована на розрахунковий рахунок Виконавця (позивача). Строк виконання відповідачем грошових зобов'язань сторонами не встановлено.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадках якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписом ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На вимогу суду позивачем не представлено доказів направлення або вручення рахунку відповідачу.
Позивач зазначає, що ним на адресу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк було направлено претензію з вимогою про сплату виниклого боргу, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
У підтвердження факту направлення даної претензії відповідачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк представило суду поштову квитанцію та бланк опису вкладення з відмітками про дату відправлення кореспонденції - 19.12.2006р.
Позовну заяву надано до суду 25.12.2006р. Таким чином, всупереч ст.530 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду без достатньої правової підстави.
Суд вважає, що на час звернення до суду відповідачем не було порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Крім того, як випливає з наданого позивачем акту «про вкладення у конверт», складеного 22.12.2006р. відділом контролю виконання та діловодства ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», при розкриті конверта з цінним листом №4879542 було встановлено, що документ, який знаходиться у конверті, не відповідає опису.
З наведеного випливає, що надана позивачем поштова квитанція та бланк опису вкладення не можуть бути прийняті господарським судом в якості належних доказів направлення вказаної претензії на адресу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк.
Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк не представлено суду належних доказів отримання відповідачем грошової вимоги про сплату вартості виконаних робіт, суд робить висновок, що строк сплати цих робіт не настав.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк в цій частині є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної статті, позивачем нараховано 3% річних в сумі 19грн.46коп. та суму інфляції - 08грн.00коп. на заборгованість, що виникла у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк.
Оскільки факт заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк в сумі 1 600грн.00коп. спростовано матеріалами справи, суд робить висновок, що позивачем нараховано 3% річних та суму інфляції безпідставно. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про стягненння витрат за послуги адвоката в сумі 900грн.00коп. господарський суд вважає вимогу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк не представлено суду жодних доказів отримання таких послуг.
Судові витрати, в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Техноцентр», м.Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 1 627грн.46коп., яка складається з основного боргу в сумі 1 600грн.00коп., 3% річних в сумі 19грн.46коп. та суми інфляції - 08грн.00коп. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У судовому засіданні 12.02.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Текст рішення підписано 12.02.2007р.
Суддя Марченко О.А.