Справа № 442/8356/14-а
Провадження № 2-а/442/266/2014
14 листопада 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі : судді Медведика Л.О., при секретарі Чолавін Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення сесії Лішнянської сільської ради Дрогобицького району від 10.10.2014 року №483, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезгаданим позовом, в підтвердження позовних вимог покликається на те, що нею 20 березня 2014р. повторно подано до сільського голови Лішнянської сільської ради Дрогобицького району заяву про розгляд її заяви про виділення із земель комунальної власності села Лішня вільну (незайняту) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.0631га, що межує із її земельною ділянкою площею 0,12га (кадастровий №4621284800:02:002:0044) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка належить їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №565338.
Із дня подання нею вищезгаданої заяви до Лішнянської сільської ради до 10.06.2014р. нею не було отримано жодної належної відповіді щодо стану розгляду цієї заяви сільською радою або сільським головою, незважаючи на те, що уже пройшло більше 2-х календарних місяців (а з дня подання попередньої заяви від 2013р. пройшло уже більше 10-ти календарних місяців).При цьому, Лішнянським сільським головою їй надано лише копію Акту обстеження земельної ділянки у с.Лішня по вул.Княгині Ольги, 2 складеного 28 березня 2014р. земельною комісією у складі голови комісії та її 3-х членів, які підписалися під цим актом. Згідно згаданого Акту земельної комісії із незрозумілих їй причин та підстав земельна комісія рекомендувала сільському голові відкласти розгляд питання про надання їй дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки для ведення ОСГ з метою уточнення її площі та для погодження із її користувачем п.Лупак К.М.
За таких обставин, 13 червня 2014р. вона у черговий раз звернулася із відповідною письмовою заявою до сільського голови про стан розгляду питання щодо виділення земельної ділянки для ведення ОСГ. У відповідь на цю заяву за підписом сільського голови вона отримала інформаційного листа за №147 від 08 липня 2014р. «щодо розгляду звернення», згідно якого її повідомлено, що 04 липня 2014р. відбулася чергова сесія Лішнянської сільської ради, на якій розглядались порушені у її попередніх зверненнях земельні питання. Проте, за результатами обговорення цих земельних питань Лішнянська сільська рада прийняла рішення про відмову у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою із відведення земельної ділянки площею 0,0631га для ведення ОСГ. Разом із цією відповіддю їй також надано копію рішення сесії сільської ради за №463 від 04.07.2014р.
Ознайомившись із рішенням чергової сесії Лішнянської сільської ради за №463 від 04.07.2014р. «Про розгляд звернень гр.ОСОБА_1М.», зваживши на ряд обставин, які передували прийняттю цього оскаржуваного рішення сесії, врахувавши на незаконність підстав, на які посилалося дане рішення органу місцевого самоврядування, проаналізувавши ряд чинних норм матеріального права нашої держави, якими врегульовані спірні правовідносини, вона звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення сесії Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 04.07.2014р. за №463 та 15 вересня 2014р. ухвалено постанову в адміністративній справі, згідно якої визнано протиправним та скасовано рішення сесії Лішнянської сільської ради за №463 від 04.07.2014р. та зобов'язано Лішнянську сільську раду Дрогобицького району Львівської області повторно у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством України, розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради заяву (клопотання) ОСОБА_1
Зазначає про те, що відповідачем не оскаржувалась вищезгадана постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.09.2014р.
Однак, за наслідками розгляду питання сесією Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області 10 жовтня 2014р. знову прийнято, на її глибоке переконання, чергове протиправне рішення за №483, згідно якого їй відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки площею 0,0631га для ведення особистого селянського господарства. При цьому, оскаржуване у даному адміністративному процесі рішення органу місцевого самоврядування села Лішня №483 на відміну від аналогічного скасованого судом попереднього рішення сесії Лішнянської сільської ради за №463 не грунтується на жодних правових нормах матеріального права, якими законодавець врегулював ці відносини у сфері земельного законодавства. На підставі вищенаведеного вважає, що таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, подала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності та задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Лішнянської сільської ради в судове засідання також не з»явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі суд встановив, що позивачем ОСОБА_1 20.03.2014р. повторно подано до сільського голови Лішнянської сільської ради Дрогобицького району заяву про розгляд її заяви про виділення із земель комунальної власності села Лішня вільну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.0631га, що межує із її земельною ділянкою площею 0,12га (кадастровий №4621284800:02:002:0044) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка належить їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №565338.
Оскільки, до 10.06.2014 року вона не отримала жодної відповіді з сільської ради, то 13 червня 2014р. вона у черговий раз звернулася із відповідною письмовою заявою та отримала інформаційного листа за №147 від 08 липня 2014р. «щодо розгляду звернення» за підписом сільського голови, згідно якого її повідомлено, що 04 липня 2014р. відбулася чергова сесія Лішнянської сільської ради, на якій розглядались порушені у її попередніх зверненнях земельні питання та надано копію рішення сесії сільської ради за №463 від 04.07.2014р. про відмову у наданні такого дозволу.
В зв»язку з цим, позивачем було подано адміністративний позов до Дрогобицького міськрайонного суду, який був задоволений та відповідно визнано протиправним та скасовано рішення сесії Лішнянської сільської ради за №463 від 04.07.2014р. та зобов'язано Лішнянську сільську раду Дрогобицького району Львівської області повторно у спосіб та порядок, передбачений чинним законодавством України, розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради заяву (клопотання) ОСОБА_1, що підтверджується постановою Дрогобицького міськрайонного суду у справі 442/5546/14-а, 2-а,442/192/2014 від 15.09.2014 року. Дане рішення не оскаржувалося та відповідно вступило в законну силу.
З оглянутого рішення Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області 10 жовтня 2014р. №483 вбачається, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки площею 0,0631га для ведення особистого селянського господарства.
Однак, з оскаржуваного рішення випливає, що воно грунтується лише на положеннях статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте, дана стаття передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. При цьому, таким законом у даному випадку є саме Земельний кодекс України(статті 116. 118, та 121 Земельного кодексу України), яким врегульовано у повному обсязі підстави, порядок, спосіб та процедура розгляду органом місцевого самоврядування даного земельного питання, а саме питання щодо надання безоплатно у власність громадянам вільних (незайнятих) земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації із земель державної або колективної власності того чи іншого населеного пункту. Оскаржуване рішення не містить жодного посилання на вищезгадані чинні норми матеріального права, що є неприпустимим та грубим порушенням норм Закону.
Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України існує виключний перелік підстав, за яких органом місцевого самоврядування може бути відмовлено заявнику у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Під час прийняття оскаржуваного рішення і в самому оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено про наявність будь-якої із вище перелічених підстав.
Крім того варто зауважити, що оскаржуване рішення Лішнянської сільської ради №483 від 10 жовтня 2014р. прийняте відповідачем у справі із тих самих підстав та за тих самих обставин, що і попереднє аналогічне рішення №463 від 04 липня 2014р, скасоване у встановленому законом порядку, незважаючи на те, що на момент його прийнятгя постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в адміністративній справі №442/5546/14-а, 2- а/442/192/2014 вступила у законну силу.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Даючи оцінку зібраним доказам, суд приходить до переконання про підставність позовних вумог ОСОБА_1, ооскільки дії відповідача, пов»язані із прийняттям оскаржуваного рішення є такмим, що грубо порушують законні права та інтереси позивача щодо реалізації свого Конституційного права на безоплатне отримання із земель комунальної чи державної власності земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у відповідності до ст.121 ЗК України. За таких обставин порушене право позивача підлягає задоволенню, а рішеня сесії Лішнянської сільської ради - скасуванню.
Керуючись ст.ст.11 ч.2, 138, 139, 160, 161,167 КАС України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення чергової 28 сесії шостого скликання Лішнянської сільської ради Дрогобицького району Львівської області №483 від 10 жовтня 2014р. «Про розгляд рішення Дрогобицького міськрайонного суду», згідно якого відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0631га у селі Лішня, що межує із її земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель.
Зобов'язати Лішнянську сільську раду Дрогобицького району Львівської області повторно, виключно у спосіб та порядок, передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради заяву (клопотання) ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0631га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у селі Лішня (урочище Замішута-11), Дрогобицького району та межує із її земельною ділянкою для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 0,12га (кадастровий №4621284800:02:002:0044), що належить їй на праві власності.
Стягнути з Ляшнянської сільської ради Дрогобицького району на користь ОСОБА_1 73,08 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Дрогобицький міськрайонний суд.
Суддя