Справа № 2-а-285/11
12 квітня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
судді Медведика Л.О.
при секретарі Красневич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ ГУМВС України в Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідачів про поновлення строку на оскарження постанови та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В підтвердження позовних вимог покликається на те, що відносно нього винесено постанову серії ВС № 347168 від 04.01.2011р. про притягнення до адміністративної відповідальності співробітником ДАІ начебто за перевищення швидкості руху.
З інкримінованим правопорушенням він не погодився, так як рухався із дозволеною швидкістю.
Посилається на те, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. В підтвердження позовних вимог покликається на підстави викладені в позовній заяві та додав, що рухався зі швидкістю 60 км/год., про що і вказав в протоколі про адміністративне правопорушення. Рухався в колоні інших автомобілів та не здійснював обгону.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому суд ухвалив неявку відповідача неповажною та справу розглядати у його відсутності.
Беручи до уваги пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд, за наявності достатності доказів та надання їм віри, вбачає підстави для визнання протиправною постанови про адміністративне правопорушення і її скасування.
Згідно позову вбачається, що 04 січня 2011 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем в населеному пункті порушив швидкість руху, рухався зі швидкістю 82 км/год., швидкість вимірювалась приладом Візир.
В судовому засіданні встановлено, що позивач рухався в колоні разом з іншими автомобілями зі швидкістю не більше 60 км/год. і, таким чином, підтвердити, що швидкість, заміряна приладом “Візир”, належить саме його транспортному засобу неможливо. Фіксація швидкості здійснювалася без фотофіксації.
Позивач посилається на те, що згідно з основними технічними характеристиками прилад „Візир” не фіксує віддалі до об”єкта. Не відомо його дальність вимірювання. Радар вибирає із групи цілей або найбільшу швидкісну або найбільш масивну. Тому цілком ймовірно під час того, коли він рухаючись по трасі в колоні машин зменшує швидкість відповідно до вимог дорожнього знаку, позаду нього, але іще до зони дії цього ж знаку, їде інше авто із також дозволеною, але більшою швидкість, то прилад фіксує цю автомашину, а правопорушення оформляють на нього.
Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення не враховує зазначених обставин і за її даними неможливо точно вказати, чи насправді він перевищував дозволену швидкість.
Частина 3 ст. 62 Конституції України передбачає, що будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Рішення в адміністративній справі приймається на підставі наявних доказів.
При розгляді справи порушено вимоги п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП, згідно з якою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, що її розглядає, вирішує питання щодо правильності складення протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
Виходячи з вищенаведеного суд вбачає, що під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було досліджено повно і об”єктивно всі обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, порушено вимоги Закону щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 138, 139, 160, 161 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії - ВС № 347168 від 04 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього штрафу в сумі 255 гривень скасувати.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Медведик Л.О.