Справа № 1306/2588/2012
Провадження № 2-а/1306/138/2012
14 травня 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :
судді Медведика Л.О.
при секретарі Красневич Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Стебницької міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності Стебницької міської ради та зобов»язання розглянути документи, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до виконавчого комітету Стебницької міської ради про визнання неправомірним рішення, визнання бездіяльності Стебницької міської ради та зобов»язання розглянути документи.
В своєму позові посилається на те, що згідно протоколу №1 від 02.08.2010 року засідання комісії з питань розміщення зовнішньої реклами виконкому Стебницької міської ради, йому було вирішено надати дозвіл на виготовлення технічної документації про розміщення зовнішньої реклами на вул.Дрогобицькій, 64 у м.Стебнику.
В подальшому він замовив у КП «Планування та архітектура» в м.Стебник архітектурно-планувальну пропозицію на розміщення рекламних щитів.
Згодом ним було погоджено розміщення зовнішньої реклами з службами утримувачами інженерних комунікацій місця розташування щита за адресою м.Стебник, вул.Дрогобицька,64.
11.10.2010 року та 28.10.2010 року позивач звертався з заявою до міського голови м.стебника ОСОБА_2 щодо видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Оданк відповіді не отримав.
Позивач за власні кошти в кінці листопада 2011 р. провів облаштування зовнішньої реклами та виготовив її у формі щита розміром 3х6 кв.м. та було потрачено на це 5000 грн.
14.03.2012 р. він отримав конверт з Стебницької міської ради, у якому містилось рішення виконкому Стебницької міської ради за № 21 від 02.03.2012 р. «Про демонтаж самочинно встановленого рекламного щита по вул.Дрогобицькій» та повідомлення за № 128 від 12.03.2012 року за яким доручено КП МВУЖКГ у 10-ний термін демонтувати самочинно встановлений рекламний щит.
Вважає такі дії відповідача неправомірними, а рішення № 21 від 02.03.2012 року незаконними.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги свого довірителя з підстав, зазначених у позовній заяві, додав, що рішення відповідача по демонтажу зовнішньої реклами винесено без достатніх правових підстав, так як його довіритель майже 2 роки звертався з питанням розташування реклами, відповідач не надавав позивачу жодної відповіді на його заяви, не запрошував на засідання виконкому. Фактично ОСОБА_1 виготовив рекламу за мовчазною згодою відповідача. Крім того, позивач мав усі необхідні дозволи та погодження від контролюючих органів, а сама рекламна конструкція відповідала технічним вимогам.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого представника, додав, що встановлював рекламний щит без рішення виконкому, бо на місці його встановлення були ями 2 м глубиною, накрив він їх дошками, які вкрали. Боявся, щоб в ці ями не впала дитина. Крім того, роботи вже були виконані на 50%.
Представник виконкому Стебницької міської ради - ОСОБА_4 заперечив проти позовних вимог, пославшись на викладене у письмовому заперечені.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі суд встановив, що для розміщення рекламного щита позивач мав пройти кілька етапів, одним з яких є отримання відповідного належного погодженого дозвільними установами дозволу, який має розглядатися на засіданні виконкому, і лише на підставі рішення виконкому Стебницької міської ради позивач ОСОБА_1 може одержати дозвіл на встановлення об»єкту зовнішньої реклами. Як вбачається з матеріалів справи, у наданому дозволі ОСОБА_1 відсутнє рішення виконкому Стебницької міської ради на затвердження дозволу, що і не заперечувалося сторонами по справі. Звідси встановлення ОСОБА_1 зовнішньої реклами здійснено самовільно, а відповідно до п.1.1 Положення «Про порядок демонтажу, обліку, збереження, оцінки та реалізації засобів зовнішньої реклами» демонтаж рекламних засобів провадиться у випадку, якщо зовнішня реклами розміщена самовільно (без отримання дозволу на розміщення рекламного засобу, виданого виконкомом Стебницької міської ради у встановленому законодавством порядку).
Від так, позовна вимога про визнання неправомірним та скасування рішення виконкому Стебницької міської ради від 02.03.2012 року за № 21 «Про демонтаж самочинно встановленого рекламного щита по вул.Дрогобицькій» та повідомлення за № 218 від 12.03.2012 року за яким доручено КП МВУЖКГ у 10-ний термін демонтувати рекламний щит не підлягає до задоволення.
Позовну вимогу ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльності виконкому Стебницької міської ради неправомірною та зобов»язати відповідача розглянути надані ним документи на погодження зовнішньої реклами на перехресті вул.Дрогобицької та вул.Грушевського у м.Стебнику суд вважає підставною, оскільки з матеріалів справи видно, що позивач в 2010 році двічі звертався до відповідача з заявами про погодження зовнішньої реклами, відповіді на які не отримував. В 2011 році повторно звертався до відповідача та отримав відповідь, що його буде повідомлено про розгляд його звернення додатково. Однак відповідачем протягом двох років не було надано позивачу ні позитивної ні негативної відповіді по розгляду його заяв, що вказує на бездіяльність виконкому Стебницької міської ради щодо розгляду заяв позивача.
Керуючись ст. 138, 139, 160, 161,167 КАС України, суд, -
Позов задоволити частково.
Визнати бездіяльність виконкому Стебницької міської ради неправомірною та зобов»язати виконком Стебницької міської ради розглянути документи надані ОСОБА_1 щодо погодження зовнішньої реклами по вул.Дрогобицькій біля житлового будинку №64 в м.Стебнику Львівської області.
В решті позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали судді Дрогобицького міськрайонного суду від 03 квітня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення через Дрогобицький міськрайонний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя