Справа № 1-455/11
20 лютого 2012 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Хомика А.П.
при секретарі - Галин Н.В.
з участю прокурора - Рибачука В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого директором ПП “Західтехгаз”, м.Львів, раніше судимого 27.09.2010 року Франківським районним судом м.Льваова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з випробуванням терміном на 1 рік, не військовозобов'язаного,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, -
ОСОБА_1, 18 червня 2011 року у післяобідню пору за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 ( справа відносно якого провадженням закрита на підставі ст.1 п. “в”ЗУ “Про амністію у 2011 році”від 08 липня 2011 року), знаходячись на території СТО по вул. Гайдамацькій, 2 в м. Дрогобич Львівської області, пред'явив вимогу ОСОБА_3 виконати цивільно-правове зобов'язання, а саме повернути гроші в сумі 4000 доларів СІІІА, що згідно офіційного курсу НБУ становило 31 894 грн., за автомобіль "Протон Персона", р.н. НОМЕР_1 у післяаварійному стані, який ОСОБА_2 у 2007 році залишив на тимчасове зберігання ОСОБА_3 на території даного СТО та який ОСОБА_3 у 2009 році здав на металобрухт.
22 червня 2011 року ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 зайшов у кабінет до ОСОБА_3 на території СТО по вул. Гайдамацькій, 2 в м. Дрогобич, де примушував останнього виконати вище вказане цивільно-правове зобов'язання. Під час цього ОСОБА_1 погрожував насильством ОСОБА_3, розмахуючи перед лицем розкладним ножем, наніс удар дерев'яним стільцем по ногах, потім 15-20 ударів верхнім коліном від вудки, шо являє собою полімерний стержень, по ногах та наносив ритмічні не сильні удари даним стержнем по голові на протязі 10 хвилин, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці правого передпліччя, синців в ділянці обох стегон, які згідно висновку судово-медичного експерта № 514 від 30 червня 2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. На неодноразові прохання ОСОБА_3 припинити злочинні дії, ОСОБА_1 не зважав, та оголосив кінцевий термін повернення грошей ОСОБА_2 25 червня 2011 року.
25 червня 2011 року ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 заїхав на територію СТО по вул. Гайдамацькій, 2 в м. Дрогобич, власним автомобілем НОМЕР_2. Приблизно о 14 год. того ж дня ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в салоні даного автомобіля пред'явили вимогу ОСОБА_3 повернути борг, після чого він передав їм гроші в сумі 1550 гривень, 500 доларів СІІІА, що згідно офіційного курсу НБУ становило 3986,5 грн., та 100 євро, що згідно офіційною курсу НБУ становило 1133,76 грн., а всього на суму 6670,26 грн.
Підсудний ОСОБА_1 суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_2. Користується автомобілем НОМЕР_2. На цьому автомобілі 18 червня 2011 року вирішив приїхати у м. Трускавець, так як хотів підлікуватись. По дорозі він заїхав до ОСОБА_2 і при розмові розповів, що мав у власності автомобіль марки "Протон Персона", який потрапив у ДТП і який залишив на СТО. ОСОБА_1 запропонував під'їхати туди і подивитись на автомобіль, так як міг би його придбати. Після цього під'їхали на територію СТО в районі залізничного вокзалу м. Дрогобич. З собою ОСОБА_2 взяв свідоцтво про реєстрацію свого автомобіля. До них вийшов власник СТО ОСОБА_3 ( це був потерпілий ОСОБА_3Ф.). Коли він запитав, де його автомобіль, ОСОБА_3 відповів, що автомобіля нема, бо він його здав на металобрухт. При цьому вирізав панель з номером кузова і має реєстраційні номера. Вони сказали, щоб ОСОБА_3 повернув автомобіль, однак він відмовився і запропонував привезти такий самий автомобіль і врізати в нього старий номер кузова. На його пропозицію вони відмовились. У газеті з пропозиціями на продаж автомобілів вони дізнались, що вказаний автомобіль того ж року випуску міг би коштувати 4000 доларів США, і сказали про це ОСОБА_3. Через деякий час таки домовились з ним за цю суму. Микола сказав, що не має таких грошей, але через кілька днів зможе дати 2000 доларів. Домовились, що приїдуть, коли ОСОБА_3 дасть половину суми. Він в той день наніс кілька ударів верхнім коліном від вудки по тілу потерпілого, оскільки той не хотів розраховуватись з ОСОБА_2 Потім разом поїдуть у ВРЕР ДАІ з реєстраційними номерами, панеллю з номером кузова, щоб зняти автомобіль ОСОБА_2 з обліку, виписати генеральне доручення на ОСОБА_3, щоб він мав можливість ним розпоряджатись. А ще через кілька днів ОСОБА_3 мав би заплатити решту 2000 доларів. На цьому розійшлись і поїхали геть. ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 свідоцтво про реєстрацію свого автомобіля. 22 червня 2011 року він зідзвонився з ОСОБА_2 і приїхав в м. Дрогобич, а потім до ОСОБА_3. Микола сказав, що ще не має грошей і пообіцяв що в суботу віддасть частину суми. В суботу 25 червня 2011 року він з ОСОБА_2 приблизно о 12-13 год. на автомобілі заїхали на територію СТО. Через 15- 30 хвилин до них підійшов ОСОБА_3 і сів у автомобіль спереду на сидіння пасажира. ОСОБА_2 сидів позаду нього. Микола дістав гроші і почав рахувати. Там були долари США, гривні, євро. В загальному на суму приблизно в еквіваленті 800 доларів США. Що було потім, він добре не пам'ятає, бо згодом у нього був інсуліновий шок. Якісь озброєні люди їх затримали. До тями прийшов вже на землі біля свого автомобіля. У скоєному щиросердечно розкаюється та просить суворо його не карати.
Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав себе винуватим повністю у вчиненому злочині, а фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду та вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, тому суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним ОСОБА_1, змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.355 КК України, оскільки він примушував до виконання цивільно-правових зобов'язань з погрозою насильства, та з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, за попередньою змовою групою осіб.
При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнає, щиросердечно розкаюється.
Враховуючи вищенаведене, особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. ст. 75, п. 2, п. 3, п.4 ч.1 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, частково приєднавши покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 27.09.2010 року на підставі ст. 71 КК України ( з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі на підставі ст. 72 КК України), звільнивши від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п. 2, п. 3, п. 4 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
З речовими доказами слід поступити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.355 КК України та обрати йому покарання -3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України частково приєднати покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 27.09.2010 року та обрати ОСОБА_1 до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в дані органи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Речові докази:
- аркуш паперу з флюорисценгним написом "Вимагання" - залишити при справі (а.с. 110)
- грошові банкноти номіналом 50 євро s39601054582, 50 євро s839601054555, 100 доларів США DF 69111211 А, 100 доларів США НІ 17145068 А, 100 доларів США НІ 17145069 А, 100 доларів США НІ 17145067 F, 20 доларів США ЕВ 05778722 К, 20 доларів США IL 23675076 Е, 20 доларів США ІЕ 72937111 А, 20 доларів США ІЕ 73987232 В, 20 доларів США ЕЕ 15394488 С, 500 гривень ВБ 4000571, 200 гривень ЕА 0595124, 200 гривень ЄЩ 1534550, 200 гривень ВВ 2406974, 200 гривень ЕЩ 9338091, 200 гривень ЕА 0595123, 50 гривень ВЧ 1203006, на загальну суму 100 євро, 500 доларів США, 1550 гривень, та грошові банкноти номіналом 20 гривень АС 9115934, 20 гривень ЕЗ 9637125 на загальну суму 40 гривень, які здані в фінансову частину Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с. 112) -повернути потерпілому ОСОБА_3
- верхнє коліно від вудки, яке здане у камеру схову Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с. 117) - повернути потерпілому ОСОБА_3
- мобільні телефони марки "NOKIA 6303", ІМЕІ 353199037865980, з поміщеною СІМ- карткою оператора "Київстар" № 89380 03990 24689 293 ІР, марки "NOKIA 1208", ІМЕІ 358277034154395, з поміщеною СІМ-карткою оператора "Лайф" № 2300 0724 6702 9, марки "NOKIA С2", ІМЕІ 357012044612996, з поміщеною СІМ-карткою оператора "Лайф" № 2300 0450 1505 3, запальничку, які здані у камеру схову Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області (а.с. 120) -повернути підсудним по належності.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області
на протязі 15 діб з дня його оголошення.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя