83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.06.06 р. Справа № 9/431
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Марченко О.А., суддів Татенко В.М., Арсірій Р.О.
при секретарі судового засідання Борзих Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка
про: стягнення 47 035грн.72коп.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка
до: Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ
про: визнання недійсним договору
За участю:
представників сторін:
від позивача (за первісним позовом): Мілошенко С.В. - юрисконсульт (за дов. №1 від 14.02.2006р.);
від відповідача (за первісним позовом): не з'явився.
З 27.04.2006р. по 01.06.2006р.
по справі згідно ст.77 ГПК
України оголошувалась перерва.
Позивач, Науково-виробнича приватна фірма «Семікс», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 47 035грн.72коп., яка складається з основного боргу в сумі 39 999грн.76коп., пені в сумі 5 390грн.47коп., 3% річних в сумі 880грн.15коп. та суми інфляції - 765грн.34коп.
Заявою №304 від 29.11.2005р. позивач зменшив позовні вимоги згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 34 999грн.76коп., пеню в сумі 5 390грн.47коп., 3% річних в сумі 880грн.15коп. та суму інфляції - 765грн.34коп., а усього 42 624грн.08коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р., накладні, платіжні доручення, довіреності, журнал реєстрації довіреностей, виписки з особового рахунку, документи контрагенту, претензію №274 від 02.11.2005р.
З метою забезпечення позову просить направити запити до Бюро технічної інвентаризації та Державної автомобільної інспекції для отримання інформації про наявність рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу, та після отримання такої інформації накласти арешт на це майно.
Відповідач позовні вимоги з урахуванням уточнень не визнає та вважає їх необґрунтованими, посилаючись та той факт, що договір №57 не був укладений між сторонами, оскільки сторони не досягли угоди за всіма умовами договору. Також відповідач зазначає, що всі представлені позивачем документи не є доказами, які підтверджують факт укладення саме договору №57, виникнення зобов'язань за ним та наявності заборгованості перед позивачем за цим договором.
04.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка згідно ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом №35/107 від 03.04.2006р. до Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вважає договір №57 недійсним, оскільки він у порушення вимог чинного законодавства підписаний неправомочною на те особою.
Позивач за первісним позовом, вимоги зустрічного позову не визнає.
Суд розглядає первісний позов з урахуванням зменшення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін у попередньому судовому засіданні, судом встановлено:
16.02.2005р. між Науково-виробничою приватною фірмою «Семікс», м.Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка був укладений договір №57, згідно якого Продавець (позивач за первісним позовом) взяв на себе зобов'язання передати у власність, а Покупець (відповідач за первісним позовом) зобов'язався прийняти та оплатити товар, у кількості, асортименті та за ціною, згідно накладних, підписаних уповноваженими особами.
Згідно п.2.2. договору оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Продавця або готівковими коштами на протязі 14 календарних днів, починаючи з дати отримання товару, вказаної у накладній.
Пунктом 4.1. договору сторони, передбачили, що товар поставляється Покупцю на протязі 3 днів з дати надходження заявки, підписаної керівництвом сторін, транспортом Продавця або Покупця за домовленістю.
Позивач за первісним позовом взяті на себе договірні зобов'язання виконав у повному обсязі та передав відповідачу (представнику підприємства відповідача - Чубучному С.В. за довіреністю серія ЯИШ №796130 від 05.05.2005р.) згідно накладної №3/270 від 05.05.2005р. товар на суму 84 864грн.80коп. На цей час відповідач вже мав заборгованість перед позивачем в сумі 80 386грн.24коп. за поставлену продукцію.
Однак у зв'язку з неможливістю погасити виниклу заборгованість перед позивачем за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка здійснило повернення товару Науково-виробничій приватній фірмі «Семікс», м.Дніпропетровськ згідно поворотних накладних №2107 від 21.07.2005р. на суму 29 629грн.71коп. та №2107 від 14.09.2005р. на суму 6 600грн.00коп., а усього на суму 36 229грн.71коп.
Свої зобов'язання за договором відповідач за первісним позовом виконав частково в сумі 89 021грн.57коп. У підтвердження такої оплати, позивачем до матеріалів справи надано копії виписок з особового рахунку.
У зв'язку з тим, що відповідач за первісним позовом не виконав своїх зобов'язань за п.2.2. договору з його боку виникла заборгованість в сумі 39 999грн.76коп. за період з 20.05.2005р. по 07.11.2005р.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка позивачем за первісним позовом була направлена претензія №274 від 02.11.2005р. з вимогою про погашення виниклої заборгованості станом на 02.11.2005р. Доказом відправки даної претензії є бланк опису вкладення та поштовий чек про сплату поштових послуг від 09.11.2005р. (оригінали бланку опису вкладення та чеку додано до матеріалів справи).
Зазначений бланк опису вкладення є належним доказом відправлення претензії №274 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка, оскільки згідно п.78 «Правил надання послуг поштового зв'язку» бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Поштовий чек про сплату поштових послуг №274 від 02.11.2005р. є підтвердженням направлення зазначеної претензії, оскільки в ньому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється.
Однак вимоги за даною претензією були задоволені відповідачем за первісним позовом частково в сумі 5 000грн.00коп. 10.11.2005р., що підтверджується Науково-виробничою приватною фірмою «Семікс», м.Дніпропетровськ у заяві №304 від 29.11.2005р. про уточнення позовних вимог.
Таким чином, внаслідок неповної та несвоєчасної оплати наданих послуг з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка виникла заборгованість станом на 13.12.2005р. в сумі 34 999грн.76коп.
Оскільки відповідачем за первісним позовом не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості в сумі 34 999грн.76коп., суд вважає, що даний борг не погашений до сьогоднішнього часу.
У своєму відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка зазначає, що договір купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору та посилається на ч.8 ст.181 Господарського кодексу, у якій встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Зазначені доводи відповідача за первісним позовом суд не приймає до уваги, оскільки ухвалою від 27.02.2005р. господарський суд зобов'язав Науково-виробничу приватну фірму «Семікс», м.Дніпропетровськ надати суду оригінал договору купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р.
Позивачем за первісним позовом вимоги господарського суду виконано та представлено у судовому засіданні оригінал даного договору для огляду.
При здійснені огляду договору купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. судом встановлено, що даний договір підписано обома сторонами. Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні визнав, що підпис у договорі №57 від 16.02.2005р. належить директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. є укладеним згідно вимог чинного законодавства та є дійсним.
Також у своєму відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка зазначає, що накладна №3/270 від 05.05.2005р., товарно-транспортна накладна від 16.02.2005р. та платіжні документи, представлені позивачем за первісним позовом в обґрунтування позовних вимог не містять посилань на договір №57 від 16.02.2005р., а тому не свідчать про факт відпуску товару на умовах зазначеного договору, оскільки статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський звіт та фінансову звітність в Україні» встановлено чіткий перелік обов'язкових реквізитів, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Суд, розглянувши надані Науково-виробничою приватною фірмою «Семікс», м.Дніпропетровськ накладну №3/270 від 05.05.2005р., товарно-транспортну накладну від 16.02.2005р. та платіжні документи, вважає, що вони не містять необхідних реквізитів, зазначення яких обов'язково згідно з вимогами діючого законодавства до їх оформлення та не містять посилань на договір №57 від 16.02.2005р., що є порушенням вимог ст.9 вказаного закону.
Таким чином, дані документи згідно ст.36 Господарського процесуального кодексу України не можуть вважатись судом належними доказами здійснення відпуску товару за цим договором
Однак судом не може бути не прийнятий до уваги факт направлення відповідачу за первісним позовом претензії №274 від 02.11.2005р., яка відповідно до ст.222 Господарського кодексу України містить всі реквізити (в тому числі посилання на договір купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р.), необхідні для визнання її такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, як вже було зазначено вище, позивачем за первісним позовом додано до матеріалів справи належні докази направлення даної претензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка.
Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що поворотні накладні та платіжні доручення, надані позивачем за первісним позовом в обґрунтування позовних вимог є доказами взаєморозрахунків сторін за договором купівлі-продажу №19/141 від 14.01.2004р., а відтак не мають відношення до предмету спору по справі №9/431.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем за первісним позовом не представлено суду жодного доказу в обґрунтування своїх доводів, суд дійшов висновку, що дані обставини є необґрунтованими та не доведеними, у зв'язку з чим, суд не приймає їх до уваги.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Оскільки відповідачем за первісним позовом не надано доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ щодо стягнення основного боргу в сумі 34 999грн.76коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено у договорі або законі.
Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що у разі прострочення платежу Покупцем за отриману продукцію у порушення п.2.3. даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, а також санкції, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.
Таким чином позивачем за первісним позовом за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. нарахована пеня в сумі 5 390грн.47коп., сума інфляції - 765грн.34коп. та 3% річних в сумі 880грн.15коп. за період з 20.05.2005р. по 07.11.2005р.
Розглянувши надані Науково-виробничою приватною фірмою «Семікс», м.Дніпропетровськ розрахунки пені, суми інфляції та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не суперечать діючому законодавству у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
04.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка згідно ст.60 Господарського процесуального кодексу України звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом №35/107 від 03.04.2006р. до Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що договір №57 від 16.02.2005р. є недійсним, оскільки він підписаний всупереч вимогам діючого законодавства неуповноваженою на те особою, тобто не директором підприємства Задорожним С.М., як зазначено у договорі.
З метою доведення цього факту позивач за зустрічним позовом звернувся до господарського суду з клопотання №52/107 від 21.04.2006р. з проханням призначити по справі почеркознавчу експертизу.
Відповідач за зустрічним позовом, вимоги зустрічного позову не визнає, посилаючись на те, що в даному випадку не має значення, якою саме особою підписано договір, оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка було передано товар, що підтверджується накладною №3/270 та довіреністю серії ЯИШ №796130.
Також відповідач за зустрічним позовом зазначив, що згідно до норм чинного законодавства, наступне схвалення юридичною особою угоди, яка була укладена від її особи представником, який не мав на те належних повноважень, робить його дійсним з моменту укладення.
Розглянувши зустрічний позов та надані матеріали справи, суд дійшов висновку що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Договір підписано заступником директора Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ Задорожною Наталею Олександрівною на підставі виданої їй довіреності №6 від 10.01.2005р. строком на 3 роки, яка передбачає право підпису договорів, що пов'язані з господарською діяльністю фірми.
Відповідно до ст.246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Дана довіреність видана Задорожній Н.О. директором Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ Задорожним С.М., який є директором підприємства на підставі статуту, копія якого додана до матеріалів справи.
Таким чином, довіреність №6 від 10.01.2005р. видана Задорожній Н.О. в порядку, передбаченому чинним законодавством та не суперечить йому.
Оскільки факт підписання договору купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. уповноваженою на те особою підтверджено матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» за зустрічним позовом необґрунтованими та недоведеними належним чином, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача за первісним позовом про забезпечення позову, у зв'язку з чим Науково-виробнича приватна фірма «Семікс», м.Дніпропетровськ просила направити запити до Бюро технічної інвентаризації та Державної автомобільної інспекції для отримання інформації про наявність рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу, та після отримання такої інформації накласти арешт на це майно, суд вважає їх недоцільними та відмовляє позивачу за первісним позовом у задоволенні даних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 222, 246, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позовні вимоги Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 42 624грн.08коп., яка складається з основного боргу в сумі 34 999грн.76коп., пені в сумі 5 390грн.47коп., 3% річних в сумі 880грн.15коп. та суми інфляції - 765грн.34коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» (за адресою: вул.Озерянівська, 4, м.Горлівка Донецької області, 84601, р/р 26004200056971 у ГФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Горлівка, МФО 334088, ЄДРПОУ 25101446) на користь Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» (за адресою: вул.Артельна, 10, м.Дніпропетровськ, 49081, р/р 26006107556001 у КБ «Приватбанк» м.Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 20205997) основний борг в сумі 34 999грн.76коп., 3% річних в сумі 880грн.15коп. та суми інфляції - 765грн.34коп., пені в сумі 5 390 грн. 47 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 349грн.99коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 87грн.80коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У зустрічних позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел», м.Горлівка до Науково-виробничої приватної фірми «Семікс», м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №57 від 16.02.2005р. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 01.06.2006р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Марченко О.А.