14 лютого 2011 р. Справа № 29170/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - ОСОБА_1,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання - Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року в справі за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
ПП ОСОБА_2 24.02.2009 року звернулась в суд з адміністративним позовом до ДПІ у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 серпня 2008 року №0002491742/0, №0002511742/0, №0002501742/0.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що за результатами перевірки відповідачем по справі прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року: №0002491742/0, яким нараховано даток з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн.; №0002501742/0, яким нараховано податок на додану вартість в сумі 13368,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 6684,00 грн. (всього 20052,00 грн.); №0002511742/0, яким визначено податкові зобов'язання із податку з доходів найманих працівників в сумі 392,9 грн. основного платежу та 745,8 грн. фінансових санкцій (всього 1118,7 грн.). Вказує, що не погоджується з оспореними рішеннями і вважає їх незаконними. Податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3677,7 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 14 серпня 2008 року №0002491742/0 податковим органом нараховано з порушенням вимог податкового законодавства.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Рівне від 14 серпня 2008 року № 0002491742/0, №0002501742/0 в цілому, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Рівне від 14 серпня 2008 року №0002511742/0 в частині визначення податкового зобов'язання з доходів найманих працівників в сумі 290,15 грн. основного платежу, 580,30 грн. фінансових санкцій, а всього в сумі 870,45 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою її оскаржила ДПІ у м.Рівне, вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в частині задоволення позову відмовити. Вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови не досліджено використання основних засобів у підприємницькій діяльності платника податку (позивача по справі). Вказує, що Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями передбачено, а саме пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією, СПД ОСОБА_2 не було подано такої заяви зі скаргою на постачальника.
Що стосується правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, зазначає, що згідно результатів перевірки встановлено: СПД ОСОБА_2 надавалась соціальна пільга працівникам: ОСОБА_3 у січні 2007р., лютому 2007р., березні 2007р., квітні 2007р., травні 2007р., червні 2007р., липні 2007р., серпні 2007р., вересні 2007р.; ОСОБА_4 у січні 2007р., ОСОБА_5 у січні 2007р., що призвело до недоутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників за 2007р. на суму 320,15 грн., чим порушено пп3.1.1, п.3.1, п.7.1 ст.7, пп.6.3.2, п.6.3, ст.6, пп.8.1.1, п.8.1, ст.8, п.22.3 ст.22, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.03р. із змінами та доповненнями та п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги №2035 від 26.12.2003р. Всього донараховано 372,90 грн.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 20 червня по 31 липня 2008 року ДПІ у м. Рівне проведено планову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства. На підставі матеріалів перевірки ДПІ у м. Рівне (далі по тексту відповідач) 14 серпня 2008 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0002491742/0, яким ПП ОСОБА_2 (далі по тексту позивач) визначені податкові зобов'язання з податку із доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн. основного платежу; №0002501742/0 яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13368 грн. основного платежу та 6684 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 20052 грн.; №0002511742/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання із податку з доходів найманих працівників в сумі 392,9 грн. основного платежу та 745,8 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 1118,7 грн. За результатами адміністративного оскарження первинна скарга позивача рішенням відповідача від 20 жовтня 2008 року №44960/25-09 залишена без задоволення, а рішення про застосування фінансових санкцій від 14 серпня 2008 року залишені без змін. Під час даного оскарження ДПІ у м. Рівне 14 жовтня 2008 року прийняла рішення №44324/17-129, яким у податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року №0002501742/0 внесла зміни, якими вирішила вважати суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 13355 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 6677,50 грн., податкове зобов'язання всього в сумі 20032,5 грн., а 9 вересня 2008 року - рішення №38616/17-129, яким у податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року №0002511742/0 внесла зміни, якими вирішила вважати суму податкового зобов'язання (основного платежу) за платежем податку з доходів найманих працівників в сумі 372,90 грн. Позивач оскаржував рішення відповідача про застосування фінансових санкцій до ДПА в Рівненській області та до ДПА України, рішеннями яких скарги залишені без задоволення, а оспорені податкові повідомлення-рішення без змін. За результатами оскарження ДПІ у м.Рівне прийняті: 14 серпня 2008 року податкові повідомлення-рішення №0002491742/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку із доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн. основного платежу; №0002501742/0 яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13368 грн. основного платежу та 6684,0 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 20052,00 грн.; №0002511742/0, яким позивачу визначені податкові зобов'язання із податку з доходів найманих працівників в сумі 392,9 грн. основного платежу та 745,8 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 1118,7 грн.; 14 серпня 2008 року податкові повідомлення-рішення №0002491742/1, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку із доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн. основного платежу; N0002501742/1 яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13355 грн. основного платежу та 6677,5 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 20032,5 грн.; №0002511742/1, яким позивачу визначені податкові зобов'язання із податку з доходів найманих працівників в сумі 372,9 грн. основного платежу та 745,8 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 1118,7 грн.; 26 грудня 2008 року податкові повідомлення-рішення №0002491742/2, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку із доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн. основного платежу; №0002501742/2 яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13355 грн. основного платежу та 6677,5 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 20032,5 грн.; №0002511742/2, яким позивачу визначені податкові зобов'язання із податку з доходів найманих працівників в сумі 392,9 грн. основного платежу та 745,8 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 1118,7 грн.; 04 березня 2009 року податкові повідомлення-рішення №0002491742/3, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку із доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн. основного платежу; №0002501742/3 яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13355 грн. основного платежу та 6677,5 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 20032,5 грн.; №0002511742/3, яким позивачу визначені податкові зобов'язання із податку з доходів найманих працівників в сумі 392,9 грн. основного платежу та 745,8 грн. фінансових санкцій, всього в сумі 1118,7 грн. і цими рішеннями визначені нові строки податкових зобов'язань(т. 1, а.с. 7-15, т.2 а.с. 18-25, 27-40, 43-53, 66-74, 132).
В розділі «Податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності» акту перевірки від 05 серпня 2008 року відповідач зазначає про те, що у 2006, 2007 роках та 1 кварталі 2008 року позивач при веденні бухгалтерського обліку здійснювала нарахування амортизації згідно внутрішнього наказу №1 від 01.03.2003р. Нарахування амортизації проводилось в розрізі по чотирьох групах основних фондів, а саме: автомобілі, телефони, монітори, системні блоки, офісні меблі, ксерокс та ін. Приватний підприємець-фізична особа не є платником податку на прибуток, тому не зобов'язаний вести бухгалтерський облік. Ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб-платників податків законодавством не передбачено, тобто нараховувати амортизацію фізичні особи не мають законодавчих підстав. Абзацом 4 додатку № 7 до інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 14. 02.2001 р. № 53) передбачено, що відповідно до статті 8 («Амортизація») можливо додатково зменшити валовий дохід включно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України. Відповідно до пп. 7.1 ст. 7, пп. 9.12.1 п. 9 12 ст. 9 п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003р. із змінами і доповненнями та п. «б» ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.92 р, зі змінами та доповненнями, позивачу за результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2006 рік в сумі 348,95 грн., за 2007р. в сумі 2185,60 грн. та за І кв. 2008 року в сумі 1143,15 грн. Між тим такі висновки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування. Дослідженими доказами встановлено, що у перевірений період СПД ОСОБА_2 вела бухгалтерський облік балансової вартості груп основних фондів та здійснювала нарахування амортизації по чотирьох групах основних фондів; автомобілі, телефони, монітори, системні блоки, офісні меблі, ксерокс та інші, що стверджено наказом від 01.03.2003 року №1, відомостями про нарахування амортизації у перевірені періоди (т. 1 а.с. 16, 19-21). Порядок оподаткування доходів громадян-суб'єктів підприємницької діяльності податком з доходів фізичних осіб на даний час визначено Розділом IV Декрету КМУ від 26.12.92 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (із змінами та доповненнями) та Інструкцією «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» в редакції наказу ДПА України від 16.07.2003 № 352. Відповідно до цих нормативно-правових актів загальним оподатковуваним доходом громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до статті 8 («Амортизація») можливо додатково зменшити валовий доход виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України. До декларації про доходи, одержані за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь - якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Тобто при здійсненні нарахування фізичною особо.-суб'єктом -підприємницької діяльності амортизаційних відрахувань на основні засоби, які задіяні у фінансово-господарській діяльності підприємця, валовий дохід зазначеного суб'єкта зменшується на суму амортизаційних відрахувань нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів (при умові ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України). За таких обставин фізична особа - підприємець вправі відносити до складу валових витрат амортизаційні відрахування на основні засоби, що використовуються у господарській діяльності підприємця, а відповідачем безпідставно донараховано податок з доходів фізичної особи від підприємницької діяльності в сумі 3677,7 грн. З підстав невірного застосування відповідачем до спірних правовідносин вимог податкового законодавства податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 14 серпня 2008 року №0002491742/0 є нечинним.
В розділі «Податок на додану вартість» акту перевірки від 05 серпня 2008 року відповідачем зазначено наступні обставини. При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за квітень 2006р. зменшено на 1112,98 грн. Для підтвердження не включення платником до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ і 2004р. (накладні за 2004р.) податковим органом було направлено запит від 08.10.2008р. за №43464/17-129 для надання платником підтвердження не включення податкових накладних до складу податкового кредиту в 2004р. На даний запит СПД ОСОБА_2 не надала підтвердження невключення податкових накладних за 2004р. до складу податкового кредиту в попередніх періодах. Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, податковим органом податкові накладні, отримані від TOB «Лифар» (код ЄДРПОУ 305178626510) від 13.02.2004р. №146, від 17.02.2004р. №161, від 23.02.2004р. №182, від 26.02.2004р. №197, від 19.03.2004р. №282, від 01.04.2004р. №336, від 08.04.2004р. №383, від 23,04.2004р. №451, від 17,05.2004р. №519, від 26,02.2004р. №197, від 19.03.2004р. №282, від 01.04.2004р. №336, від 08.04.2004р. №383, від 23.04.2004р. №451, від 17.05.2004 року №519, від 17.06.2004р. №653, всього на суму 917,72 грн. ПДВ, виключено зі складу податкового кредиту в квітні 2006 року. В податковій накладній від ПП ОСОБА_6 (ід.код НОМЕР_1) від 03.04.2006р. №000700/000562 на суму 81,92 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - підшипник. В податковій накладній від ПП ОСОБА_6М (ід.код НОМЕР_1) від 04.04.2006р. №000704/000732 на суму 113,34 грн, ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару-автогума, її радіус та ширина і висота протектора - відсутні. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. В результаті чиста сума зобов'язань за квітень 2006р. збільшена на 1113 грн. Донараховано ПДВ за квітень 2006р. - 1113 грн.
Судом першої інстанції було встановлено, що при перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за червень 2006р. зменшено на 3619,56 грн. Для підтвердження невключення платником до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в 2004-2005рр. (накладні за 2004-2005рр.), податковим органом було направлено запит від 08.10.2008р. за №43464 17-129 для надання платником підтвердження не включення податкових накладних до складу податкового кредиту в 2004-2005рр. На даний запит СПД ОСОБА_2 не надала підтвердження невключения податкових накладних за 2004-2005рр. до складу податкового кредиту в попередніх періодах. Відповідно до ПП..7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. податковим органом податкові накладні отримані від Камельмаг - Україна TOB (ід.под.номер 32528732.6541) від 04.06.2004р, №210/04, від 05,11.2004р. №601, ОСОБА_7 мобіл (ід.под.номер 302237826546) від 23.06.2004р. №3767, від 15.07.2004р, №4225, від 16.07.2004р. №4241, від 19.07.2004р. №4273, від 04.05.2005р. №2581, від 4.05.2005р. №2587, ОСОБА_6 трансекспо ПКФ (ід.под.номер 255335904667) від 13.07.2004р. №452, від 11.02.2005р. №47, АДВА ДПП (ід.под.номер 208322113032) від 04.11.204р. №3729, ОСОБА_8 ПП - Лампадкі (ід.под.номер НОМЕР_2) від 2.01.2005р. №1201-08, ПП ОСОБА_6 (ід.под.номер НОМЕР_1) від 08.02.2005р. №329/2189, від 26.04.2005р., №0802/2519, від 26.04.2005р. №799/2519, від 27.04.2005р. №804/2521 від 10.06.2005р. №1168/25410, від 10.06.2005р. №1177/25132, Моторспорт TOB лтд (ІПН143415526557) від 04.03.2005р. №305, Італавто TOB фірма (ід.под.номер 56122920315) від 21.04.2005р. №118 Електропила КОМ ПП (ід.под.номер 331397915533) від 26.04.05р. №157, ПП ОСОБА_9 (ід.под.номер НОМЕР_3) від 26.05.05р. №243/243, від 23.07.05р №406/407, від 23 07.05р. №418/419, Уаранет (ід.под.номер 302752613045) від 30.06.05р. №23569, від 31.07.05р. №27351, ПП ОСОБА_10 (ід.под.номер )57014176) від 25.07.2005р. №2507/704, всього на суму 3553.61 грн. ПДВ виключено зі складу податкового кредиту в червні 2006 року. В податковій накладній від Кваліпартс - Україна TOB (Інд.под.номер 311068826562) від 04.05.2005р. №996 всього на суму 13,06 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено надання послуг. Використання даних послуг в господарській діяльності підприємця документально не підтверджено, в податковій накладній від ПП Лихальчук В,М. (ід.код НОМЕР_1) від 11.06.2006р. №1111/1006 на суму 52,89 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - підшипник колеса, його розміри та призначення - відсутні. Таким чином, встановлено порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за червень 2006р. збільшена на 3620 грн. Донараховано ПДВ за червень 2006р. - 3620 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за липень 2006р. зменшено на 403,20 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від автомобільного дому Україна Мерседес-Бенц СП (ід.под.номер Ю021842( 8426659) від 24.05.2006р. №4919 на суму 403,20 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару -амортизатор, його розміри та його призначення (для якого транспортного засобу він призначається) - відсутні. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №186/97 від 03.04.1997р. В результаті чиста сума зобов'язань за липень 2006р: збільшена на 403 грн.. Донараховано ПДВ за липень 2006р. -403 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за серпень 2006р. зменшено на 450,17 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від ПП ОСОБА_11 (ід.под.номер НОМЕР_4) від 12.05.06р. №125 ш суму 450,17 фн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - автошина, її радіус та ширина висота протектора - відсутні. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок а додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за серпень 2006р. збільшена на 450 грн.. Донараховано ПДВ за серпень 2006р. - 450 грн..
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за вересень 2006р. зменшено на 3492,63 грн. Для підтвердження не включення платником до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в 2005р. (накладні за 2005р.) податковим органом було направлено запит від 08.10.2008р. за №43464 для надання платником підтвердження не включення податкових накладних до складу податкового кредиту в 2005р. На даний запит СПД ОСОБА_2 не надала підтвердження не включення податкових накладних за 2005р. до складу податкового кредиту в попередніх періодах Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. податковим органом податкові накладні отримані від ОСОБА_9 торговий дім TOB (Інд.под.номер 322500226558) від 23.03.05р. №2539 та від Еліт-Україна ТзОВ (Інд.под.номер 204543926654) від 28.03.05р. №32023707/3, всього на суму 3424,38 грн. ПДВ виключено зі складу податкового кредиту у вересні 2006 року. В податковій накладній від Автохаус атлант - М TOB (ід.под.номер 332261326504) від 25.09.06р. №24131 на суму 68,25 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - амортизатор, його розміри та його призначення (для якого транспортного засобу він призначається) - відсутні. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 П.7 2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за вересень 2006р. збільшена на 3493 грн,. Донараховано ПДВ за вересень 2006р. - 3493 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за березень 2007р. зменшено на 18,85 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від Джей Сі авто (ід.под.номер 312186652225) від 28.02.07р. №442 на суму 18,85 грн ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - автозапчастини. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03 04.1997р із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за березень 2007р. збільшена на 19 грн.. Донараховано ПДВ за березень. 2007р. -19 грн..
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за травень 2007р зменшено на 3264,13 грн. Для підтвердження не включення платником до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в 2005р. (накладні за 2005р.) податковим органом було направлено запит від 08.10.2008р. за №43464 для надання платником підтвердження не включення податкових накладних до складу податкового кредиту в 2005р. На даний запит СПД ОСОБА_2 не надала підтвердження не включення податкових накладних за 2005р. до складу податкового кредиту в попередніх періодах. Відповідно до пп.,7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, податковим органом податкові накладні отримані від ОСОБА_9 торговий дім TOB (Інд.под.номер 322500226558) від 07.06.05р. №5285 та від Еско ВКП TOB Інд.под.номер 225796617183) від 16.03.05р. №1838, всього на суму 3236,38 грн, ПДВ, виключено зі складу податкового кредиту в травні 2007 року. В податковій накладній від Джей сі ОСОБА_12 (ід.под.номер 312186652225) від 04.05.07р. №994 на суму 27,75 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - стеклоподьемник та болт, їх розміри та визначення - відсутні. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст„ 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за травень 2007р. збільшена на 3264 грн.. Донараховано ПДВ за травень 2007р.-3264 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за липень 2007р. зменшено на 193,36 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що податкова накладна від Автостів ТзОВ (ід.под.номер 221886209158) від 20.06.07р. №16 на Р ;уму 193,36 грн. ПДВ виписана на адресу ОСОБА_13, вул..Руська, II. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ;т. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за липень 2007р. збільшена на 193 грн. Донараховано ПДВ за липень 2007р. -193 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за вересень 2007р. зменшено на 86,54 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від Автохаус атлант - М TOB (ід.под.номер 332261326504) від 05.09.07р. №23391 на суму 86,54 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару стеклоподьемник та болт, їх розміри та призначення -відсутні. Таким чином встановлено порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, з результаті чиста сума зобов'язань за вересень 2007р. збільшена на 87 грн,. Донараховано ПДВ за вересень 2007р. - 87 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за листопад 2007р. зменшено на 206,32 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від Брілюкс УА ДП (ід.под.номер 13235656565) від 5.11.07р, №2373 на суму 66,48 грн ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - електротовари. В податковій накладній від Реал авто ТзОВ (ід.под.номер 337239417161) від 20.11,07р. №477 на суму 16,95 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - колодки тормозні, їх габарити та визначення (для якого транспортного засобу вони призначаються) - відсутні. В податковій накладній від Автохаус атлант - М TOB (ід.под.номер 332261326504) від 22.11.07р. №31852 на суму 39,39 грн ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - амортизатор, його розміри та призначення (для якого транспортного засобу він призначається) - відсутні. В податковій накладній від Реал авто ТзОВ (ід.под.номер 337239417161) від 22.11.07р., №494 на суму 63,50 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - радіатор, його розміри та призначення (для якого транспортного засобу вони призначаються) - відсутні. Таким чином встановлено порушення п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язань за листопад 2007р. збільшена на 206 грн. Донараховано ПДВ за листопад 2007р. - 206 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за січень 2008р. зменшено на 299,13 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від ПП ОСОБА_14 (ід.под.номер НОМЕР_5) від 19 2.07р. №145 та від 22,12.07р. №149 всього на суму 299,13 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару -амортизатор, його розміри та призначення (для якого транспортного засобу він призначається) - відсутні. В результаті чиста сума зобов'язань за січень 2008р. збільшена на 299 грн.. Донараховано ПДВ за січень 2008р. - 299 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за лютий 2008р зменшено на 86,81 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податкових накладних від ТзОВ «Есо-Автотехнікс» (ід.под.номер 307214526576) від 7.01.08р. №263067 на суму 26,79 грн, ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - деталі до ходової частини. В податковій накладній від ТзОВ «Есо-Автотехнікс» (ід.под.номер 307214526576) від 19,02.08р. №273088 на суму 60,02 грн. ПДВ відсутня номенклатура товару, а саме зазначено назву товару - шарніри. їх розміри та призначення - відсутні. В результаті чиста сума зобов'язань за лютий 2008р. збільшена на 87 грн. Донараховано ПДВ за лютий 2008р. 87 грн.
При перевірці суму податкового кредиту по ПДВ за березень 2008р. зменшено на 120,91 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що в податковій накладній від ПП ОСОБА_7 (ід.под.номер НОМЕР_6) від 18.0308р. №7031802 на суму 120,91 грн. відсутній підпис продавця. Таким чином встановлено зрушення п.п. 7.2 1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями. В результаті чиста сума зобов'язане за березень 2008р збільшена на 121 грн.. Донараховано ПДВ за березень 2008р.-121 грн. Всього за результатами перевірки донараховано до сплати ПДВ в сумі 13355 грн.
Суд першої інстанції, виносячи рішення вірно прийшов до висновку, що стосовно зазначених у ОСОБА_12 перевірки порушень позивачем по справі вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять ці накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказу. Ці накладні є підставою для висновку суду, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, про можливість ідентифікації контрагента позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість та його суми. Тому позивачем підставно віднесено за даними податковими накладними до податкового кредиту податок на додану вартість, а відповідачем безпідставно зменшено суму податкового кредиту звітного періоду та донараховано ПДВ.
Також, що безпідставним є висновок відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підпунктами 7.4.1. та 7.4.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою-оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Чинним законодавством передбачені лише такі випадки неможливості відображення податкового кредиту з ПДВ: коли придбані товари (роботи, послуги) не плануються до використання у господарській діяльності підприємства; коли товари (роботи, послуги) плануються до використання в неоподатковуваних ПДВ операціях; у разі відсутності податкових накладних, що виписані постачальником - платником ПДВ чи митних декларацій.
Судом першої інстанції було встановлено, що суми ПДВ з податкових накладних за 2004-2005 роки виключено відповідачем з податкового кредиту. Вони були надані для перевірки, підтверджують факт здійснення господарських операцій. Чинним законодавством про оподаткування не передбачено права органів державної податкової служби виключати з податкового кредиту ПДВ у разі неподання платником податку відомостей про не включення ПДВ на підставі цих накладних до податкового кредиту у минулих періодах. Відповідач безпідставно зменшив суму податкового кредиту звітного періоду та донарахував ПДВ в сумі 13355 грн. і застосував фінансові санкції, а тому податкове повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року №0002501742/0 є нечинним.
Як видно із матеріалів справи, з актів планової та позапланової перевірки «Оподаткування доходів найманих працівників» (т. 1 а.с. 12-13, т.2 а.с. 37) відповідач вказує про те, що перевіркою встановлено неправомірне надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 соціальної пільги найманим працівникам: ОСОБА_3 у січні 2007р., лютому 2007р., березні 2007р., квітні 2007р., травні 2007р., червні 2007р., липні 2007р., серпні 2007р., вересні 2007р.; ОСОБА_4 у січні 2007р., що призвело до недоутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників за 2007р. на суму 290,15 грн. чим порушено пп.3.1.1, п.3.1, ст.3, п.7.1 ст.7, пп.,6.3.2. п.6.3. ст.6, пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.22,3 ст.22, п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.03р. із змінами і доповненнями та п. 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги №2035 від 26.12.2003р. Ці працівники зареєстровані приватними підприємцями та одночасно перебувають у трудових відносинах з СПД ОСОБА_2 На думку відповідача соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Крім того, податкова соціальна пільга не може застосовуватися до доходів підприємницької діяльності. Відповідач вважає, що якщо фізична особа, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, одночасно перебуває в трудових відносинах з працедавцем та отримує заробітну плату, то на таку особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги незалежно від того, отримує така особа доходи як підприємець чи ні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняю частково позовні вимоги вірно прийшов до висновку, що такі висновки є помилковими, такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до пп. 6.3.3 (е) п.6.3 ст. 6 даного Закону податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податків, якщо він отримує упродовж звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Зазначена норма права умовою незастосування податкової соціальної пільги передбачає саме отримання доходів від підприємницької діяльності.
Згідно пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Як видно із матеріалів справи, розрахунково-платіжними відомостями, податковими розрахунками форми №1ДФ, податковими деклараціями ОСОБА_3, ОСОБА_4 (т.2 а.с.84-131,137-138) не встановлено отримання ними за періоди, вказані в акті перевірки, доходів від підприємницької діяльності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року №0002511742/0 в цілому, суд першої інстанції виходив з того, що роведеною перевіркою встановлено надання позивачем соціальної пільги ОСОБА_15 та ОСОБА_12 на суму 52,75 грн. Дана соціальна пільга надана у місяці звільнення цих працівників, що підтверджено розрахунково-платіжними відомостями, податковими розрахунками форми №1ДФ (т. 2 а.с. 84-131).
Порядок надання соціальної пільги визначається підпунктом 6.3.2. статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Механізм надання такої пільги визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.03р. №2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги».
Відповідно до пункту 4 цього Порядку при застосуванні податкової соціальної пільги пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про її застосування з відповідними документами. Зупиняється така пільга з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.
Податкова соціальна пільга не застосовується в місяці, у якому відбулося припинення трудових відносин з найманим працівником.
Як видно із матеріалів справи, у січні 2007 року позивач надав соціальну пільгу ОСОБА_5 на суму 30 грн. Дана соціальна пільга надана ОСОБА_5, який був зареєстрований приватним підприємцем та у 1 кварталі 2007 року отримав доход у сумі 6140 грн., що стверджено звітом ОСОБА_5 про отримані від підприємницької діяльності доходи за перший квартал 2007 року.
Відповідно до пп. 6.3.3 (е) п.6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податків, якщо він отримує упродовж звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Судом першої інстанції було встановлено, що фінансові санкції в даних випадках обґрунтовано застосовано в подвійному розмірі згідно підпункту 17.1.9 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.160, ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року у справі № 2а-2791/09 - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський
Повний текст виготовлено 18.02.2011 року.