28 лютого 2011 р. Справа № 86664/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - ОСОБА_1,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Коммандос» та приватного підприємства «Торговий Союз Хмельниччини» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року в справі за позовом Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Коммандос» та приватного підприємства «Торговий Союз Хмельниччини» про визнання недійсним договору,-
30.04.2009 року Хмельницька МДПІ звернулася до суду з позовом до ТОВ «Коммандос» (надалі по тексту відповідач-1) та ПП «Торговий Союз Хмельниччини» (надалі по тексту відповідач-1) про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 05 березня 2009 року № 05.03/1 п'ятдесяти морських контейнерів загальною вартістю 470615,0 грн., укладений між ТОВ «Коммандос» та ПП «Торговий Союз Хмельниччини».
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що договір купівлі-продажу від 05.03.2009 року №05.03/1 морських контейнерів, частина яких в кількості 17 шт. загальною вартістю 117653,55 грн., перебуває в податковій заставі, суперечить вимогам ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки укладений без отримання попередньої згоди податкового органу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу від 05 березня 2009 року № 05.03/1 п'ятдесяти морських контейнерів загальною вартістю 470615,0 грн., укладений між ТОВ «Коммандос» та ПП «Торговий Союз Хмельниччини».
Не погодившись із постановою її оскаржили ТОВ «Коммандос» та ПП «Торговий Союз Хмельниччини», вважають, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права.
Просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційних скаргах посилаються на те, що згідно договору купівлі-продажу від 05.03.2009 року №05.03/1 покупець зобов'язаний сплатити ціну товару протягом 30 місяців з моменту підписання договору. Однак, суд першої інстанції у своїй постанові вказує, що згідно договору «покупець зобов'язаний сплатити ціну товару протягом 30 днів з моменту підписання договору». Так, судом першої інстанції зроблено очевидно невідповідні обставинам справи висновки. Зазначають, що постановою суду першої інстанції вказується: «таким чином, поведінка посадових осіб TOB «Командос» та ПП «Торговий Союз Хмельниччини» на момент укладення договору та під час судового розгляду спору, свідчить що укладаючи договір від 05.03.2009 року №05.03/1, знали заздалегідь, що він не буде виконаний». Судом першої інстанції не вказано які саме юридично значимі дії посадових осіб TOB «Командос» та ПП «Торговий Союз Хмельниччини» свідчать про те, що вони знали, що договір не буде виконаний. Також, судом першої інстанції не вказано, як законодавчо визначається вплив «поведінки» посадових осіб під час розгляду спору на визнання договору недійсним. Вказують, що суд першої інстанції вийшов за межі правового регулювання.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційних скарг не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що дані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи спір та приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що поданий на розгляд спір підвідомчий адміністративним судам.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому, хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.17 КАС України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Для вирішення питання за правилами якого судочинства слід розглядати певний спір, і чи володіє він ознаками справи адміністративної юрисдикції, яка повинна розглядатися за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, слід виходити із суб'єктного складу та предмету заявленого позову.
Так, предмет позову - матеріально - правова вимога позивача до відповідача викладена у позовній заяві. У справі адміністративної юрисдикції вимога адміністративного позову повинна ґрунтуватися на публічно - правових відносинах позивача із відповідачем, які виникають у зв'язку із здійсненням останнім владних управлінських функцій на основі законодавства в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вказані положення КАС України кореспондуються із п.5 ч.4 ст.50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статус податкових органів в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
У відповідності до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова інспекція має право звертатися до суду з позовами про визнання угод недійсними та стягнення в доход держави коштів, отриманих за такими угодами.
З огляду на аналіз вказаної норми слід прийти до висновку, що податкові органи мають право звертись до суду з позовами про визнання угод недійсними з підстав, за яких чинне законодавство передбачає стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог по суті, оскільки позивачем не дотримано приписів п.3 ч. 1 ст.17 КАС України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими регламентовано випадки за яких податковий орган може звертатись з позовом в порядку адміністративного судочинства, оскільки можливість заявлення вимоги про визнання нечинним договору, без заявлення вимог про стягнення в доход держави коштів, отриманих за недійсною угодою, спеціальним законом не передбачено.
На думку колегії суддів неврахування зазначеного судом першої інстанції призвело до помилкового відкриття провадження в адміністративній справі та вирішення спору по суті.
Згідно п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав встановлених відповідно статтями 155, 157 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.160, ст. 195, 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, п.4 ст.202, ст. 203, п. 4 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Коммандос» та приватного підприємства «Торговий Союз Хмельниччини» - задоволити частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2009 року - скасувати, а провадження у справі № 2а-4831/09 - закрити.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський