31 січня 2011 р. Справа № 72209/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - ОСОБА_1,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області на ухвалу ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірності дій державного виконавця,-
29.01.2009 року Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області про накладення штрафу ВП №10331730 від 16.01.2009 року.
Ухвалою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі у відповідності п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
Не погодившись із ухвалою її оскаржив Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував того, що Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради порушено питання не про визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, пов'язаних із виконанням конкретного рішення Дрогобицького міськрайонного суду, а про скасування постанови державного виконавця відділу примусовою виконання рішень, Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу на Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради у розмірі 510. 00 грн. за порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відправити справу для продовження розгляду.
Розглянувши справу в письмовому провадженні у зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
На підставі ч.2 ст.384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Як видно із матеріалів справи, позивач по справі оскаржує дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області, а саме постанову про накладення штрафу від 16.01.2009 року за невиконання Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.01.2008 року.
Колегія сіддів вважає, що приймаючи рішення суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що оскільки позов стосується порушення прав рішенням та діями державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, то згідно з вимогами статей 383 й 384 Цивільного процесуального кодексу України та статті 85 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають право та порядок на звернення із скаргою до суду, позовна заява не підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду і підлягає подачі до суду, який видав виконавчий документ, тобто до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області й має вирішуватися не як адміністративний позов.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.160, ст. 195, ст.197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області - залишити без задоволення, а ухвалу ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року про відмову у відкритті провадження в справі № 2а-1035/09 - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський