31 січня 2011 р. Справа № 2275/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - ОСОБА_1,
суддів - Багрій В. М., Старунський Д. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
12 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 4138,22грн., покликаючись на те, що вона має право на отримання грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року в справі № 2а-1674/08 позов задоволено. Зобов'язано Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржило Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства. Просить застосувати строк звернення до суду.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.
Задовольняючи вимоги позивача за 2007 рік, суд виходив з того, що позивач, як особа, яка здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 14 березня 2006 року та за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше встановленого законом прожиткового мінімуму. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положення абзацу п.7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Розмір отриманої позивачкою щомісячної допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і має обчислюватися виходячи із законодавчо встановлених розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Безспірно встановлено, що позивач здійснює догляд за дитиною ОСОБА_3 14 березня 2006 року та за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, та відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» про зупинення на 2007 рік дії вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивач пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулася з позовом лише 12 грудня 2008 року, а відповідачем подано клопотання про застосування строків звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно вказаної допомоги ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати річний строк звернення до суду.
Позивачем не надано доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин. Тому, з огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині виплат за період з 09 липня 2007 року по 11 грудня 2007 року включно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування у 2007 році передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації - задоволити частково, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2009 року в справі № 2а-1674/08 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задоволити частково.
Зобов'язати Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною за період з 12 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський