06.10.2009 року Справа № 22/118-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2009р. у справі № 22/118-09
за позовом: відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ
до відповідача-1: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ
відповідача-2: відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ
про стягнення 309, 68 грн.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”. м. Дніпропетровськ, відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ про стягнення 309, 68 грн. вартості нестачі коксового дрібязку по відправці № 51124168.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2009 року по справі № 22/118-09 (суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги задоволені за рахунок відповідача-2, який не перевірив вагон в комерційному відношенні і завантажив вантаж у несправний вагон, від навантаження якого повинен був відмовитися.
Не погодившись із рішенням, відкрите акціонерне товариство “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відносно нього відмовити, посилаючись на те, що при навантаженні вагон був справний.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Державне підприємство “Придніпровська залізниця” також вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” відвантажило на адресу відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод” за залізничною накладною № 51124168 коксовий дрібязок.
Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача вантажу, що підтверджується комерційним актом від 12.11.2008 року АА № 015081/89.
Позивачем надані докази оплати продукції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.
Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Відповідно до комерційного акту навантаження у вагоні вище бортів на 20 см, шапкоподібне, маркування відсутнє. За рухом потягу над 7-м люком мається воронкоподібне поглиблення глибиною 0,5-0,7м, діаметр - 2,5м, із-за нещільного прилягання люка до хребтової балки є щілина 5 см по всій довжині 7-го люка. Вагон технічно несправний. Вантажу виявилося на 2500 кг менше, ніж вказано в накладній.
Згідно з актом станції правда № 10 від 11.11.2008 року про технічний стан спірного вагону встановлено нещільне прилягання кришки люка до хребтової балки, є щілина між кришкою люка та хребтовою балкою по довжині 7-го люка 5см. Деформація люка старого походження. Вагон не придатний до перевезення сипучих вантажів. Втрата вантажу можлива, вантажовідправник бачити міг, не прийняті достатні заходи щодо закладення щілин.
Як пояснив представник скаржника в судовому засіданні, що не заперечувалось представником перевізника, між станцією відправлення та станцією призначення вагон слідував і через попутні станції.
Згідно з Правилами складання актів Акт про технічний стан вагона (контейнера) при зазначені причин несправності необхідно відобразити характер пошкодження, чи має воно сліди свіжого пошкодження або пошкодження старе, унаслідок висихання обшивки кузова чи порушення технології ремонтних робіт, а також відобразити обставини, що засвідчують зроблений висновок.
Оцінюючи вказаний акт про технічний стан вагону, колегія суддів вважає, що зазначення про “старе” походження несправності вагону не може бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності, оскільки, як вбачається із залізничної накладної № 51124168, вантаж для перевезення був прийнятий залізницею 09.11.2008 року, а виданий вантажоодержувачу 12.11.2008 року, тобто вантаж був у дорозі 4 доби. Обставини, що засвідчують “старе” пошкодження несправності в Акті не відображені.
Крім того, слід зауважити, що, як вбачається з Протоколу розбору при начальникові вагонного депо станції Комунарськ від 09.01.2009 року зі станції вагон № 60300381 відправлений у справному стані, слідів течі не було.
Доказів виявлення течі вантажу на попутних станціях залізниця не надала.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що нестача вантажу сталася з вини перевізника, який не забезпечив схоронність вантажу при перевезенні, і не довів, що вагон для завантаження був поданий несправним.
Вина вантажовідправника в недостачі вантажу відсутня, у звязку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2009 року по справі № 22/118-09 підлягає скасуванню.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на перевізника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2009 року по справі № 22/118-09 скасувати.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ 309, 68 грн. основного боргу, 102,0 грн. державного мита, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовити.
Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ 51,0 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.
Видачу наказів відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.М.Виноградник
Суддя О.В.Джихур