17.09.2009 Справа № 17/53
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:
позивача - Фраткіна Т.Ф., Продан О.С., представники за довіреністю;
відповідача -1- не з”явився;
відповідача -2- Вайда І.М., сільський голова.
розглянув справу за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород до відкритого акціонерного товариства „Закарпатське племпідприємство”, с. Шенборн Мукачівський район (відповідач-1, ВАТ „Закарпатське племпідприємство”), Коритнянської сільської ради, с. Коритняни Ужгородського району (відповідач-2, сільська рада)
СУТЬ СПОРУ: про зобов'язання до передачі та прийняття державного житлового фонду до комунальної власності
Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, оскільки відповідач-1 не передав, а відповідач-2 не прийняв до комунальної власності житловий будинок по вул. Коритнянській, 25, в с. Кінчеш Ужгородського району, який є державною власністю та перебуває на балансі відповідача-1, однак не увійшов до статутного фонду останнього у ході приватизації. Представники позивача наполягають на задоволенні позовних вимог, оскільки за таких обставин державний житловий фонд за приписами Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” підлягає передачі до комунальної власності відповідних рад.
Відповідач-1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, письмового відзиву на позов не надав та не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи.
Відповідач-2 письмового відзиву на позов не надав, представник його у засіданні суду позов визнає повністю, повідомивши, що сільська рада рішенням від 4.09.02 надала згоду на прийняття зазначеного житлового будинку, однак не може його прийняти у зв'язку з невчиненням ВАТ „Закарпатське племпідприємство” відповідних дій по передачі майна.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників сторін, суд, керуючись законом, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Спірні відносини у даній справі стосуються питання передачі до комунальної власності державного житлового фонду, тобто державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду господарського товариства у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, тому регулюються відповідними нормами Законів України «Про Державну програму приватизації», «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
За приписами ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, за їх бажанням може передаватися у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. У разі, зокрема, зміни форми власності підприємств, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній одночасно передається у комунальну власність відповідних місцевих рад.
Приписами Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»визначено основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Об'єктами передачі за цим Законом, відповідно до його ст. 2 є, зокрема, житловий фонд, що не увійшов до статутних фондів господарський товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності та їх передача з державної у комунальну власність може, відповідно до ст.ст. 3, 4 цього Закону, виходити від органів, уповноважених управляти державним майном, та за їх рішенням за наявності згоди відповідних місцевих рад.
Функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (далі -державне майно), здійснює Фонд державного майна України, регіональним відділенням якого є позивач у даній справі, відповідно з приписами Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.99р. № 908/68 із наступними змінами (далі - Положення). Управління державним майном, згідно з Положенням, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно з принципами забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю. Способом управління державним майном є, зокрема, передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».
Матеріалами справи, зокрема, витягом з Реєстру державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств по Закарпатській області станом на 12.06.09, протоколом засідання інвентаризаційної комісії ВАТ „Закарпатське племпідприємство” від 6.05.09, рішенням Коритнянської сільської ради від 4.09.02 «Про надання згоди на передачу у комунальну власність сільради житлового будинку ВАТ „Закарпатське племпідприємство”, листами позивача на адресу відповідачів від 14.08.07, 19.06.09, встановлено наступні обставини.
Житловий будинок в с. Кінчеш Ужгородського району по вул. Коритнянській, 25, як державний житловий фонд обліковується в Реєстрі державного майна, яке не ввійшло до статутного фонду відповідача-1 під час приватизації, але знаходиться на його балансі, підтвердженням чого є долучений до матеріалів справи протокол засідання інвентаризаційної комісії ВАТ „Закарпатське племпідприємство” від 06.05.09р.
Відповідач-2 рішенням від 4.09.02 надав згоду на прийняття у комунальну власність зазначеного будинку.
На неодноразові пропозиції позивача здійснити передачу та приймання зазначеного державного майна згідно встановленого чинним законодавством порядку відповідач-1 відповідних дій по передачі майна не вчинив, що унеможливило прийняття зазначеного майна відповідачем-2 .
Таким чином, матеріалами справи встановлено, відповідачем-1 не спростовано, а відповідачем-2 визнано, що зазначений житловий будинок як державне майно, яке знаходиться на балансі ВАТ „Закарпатське племпідприємство”, всупереч вимог чинного законодавства не передано до комунальної власності. За наведених обставин заявлені вимоги позивача як органу уповноваженого на здійснення функцій з управління державним майном правомірні та підлягають задоволенню судом, оскільки відповідають вищенаведеним приписам законодавства, яке регулює спірні відносини.
За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи належить покласти на відповідача-1 з вини якого виник судовий спір.
З огляду на викладене, керуючись Законом України «Про Державну програму приватизацію», ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.ст. 1-4 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ст.ст. 4-3, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
Зобов'язати ВАТ „Закарпатське племпідприємство” передати з державної власності, а Коритнянську сільську раду зобов'язати прийняти у комунальну власність житловий будинок по вул. Коритнянській, 25, у с. Кінчеш Ужгородського району.
2. Стягнути з ВАТ «Закарпатське племпідприємство» (с. Шенборн Мукачівського району, вул. Мукачівська, 2, код 00725005) до державного бюджету України -державного мита із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092 на суму 85,00 грн. ( вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу на суму 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
2.10.09
Суддя Ушак І.Г.