Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" жовтня 2009 р. Справа № 47/02-09
вх. № 5639/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Толмачов М.І., дов. б/н від 05.01.2009р. відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Приватного сільськогосподарського товариства Агрофірма "Прогресс", с. Лигівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МолАгро", м. Лозова
про стягнення 84462,18 грн.
Позивач (Приватне сільськогосподарське товариство Агрофірма "Прогресс") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "МолАгро") 81756,85 грн. основного боргу, 2060,23 грн. інфляційних втрат, 645,10 грн. 3% річних, а також витрат на сплату держмита та за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Позивач у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Надав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого просить суд стягнути на його користь 83507,80 грн. основного боргу, 1847,69 грн. інфляційних та 1087,75 грн. 3% річних.
Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що уточнення позовних вимог не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської суду від 16.09.2009р. розгляд справи було продовжено до 17.10.2009р.
Відповідач у судудове засідання не з"явився, але надав через канцелярію господарського суду 25.09.2009р. відзив на позовну заяву в якому він просить суд відстрочити виконання рішення терміном на шість місяців, у зв"язку з важким фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 16.03.2009року було укладено договір купівлі-продажу молока.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. продавець зобов"язався поставляти на протязі дії договору товар, а покупець у свою чергу зобов"язався прийняти та оплатити товар на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи за період з 16 березня по 26 березня поточного року позивач поставив відповідачу товар, що підтверджвується товаро-транспортними накладними на суму 81756,85грн.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, але його вартість не сплатив.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем уточнень сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 83507,80грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 1847,69грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 1087,75грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно др ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву щодо надання відстрочки виконання рішення господарського суду терміном на шість місяців не підлягає задоволенню, оскільки викладені відповідачем обставини не підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не доведено факту свого скрутного фінансового становища.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 846,81грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагро" (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Леніна, 60, р/р 26003045854400 АКЦ -КОМ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, код 33020715) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогресс" (64514, Харківська область, Сахновщинський район, с. Лигівка, вул. Леніна, буд 65, р/р 26000052204260 в Харківському Головному Регіональному Управлінні "Приват-Банк", МФО 351533, код ОКПО 04258155) основної заборгованості у розмірі 83507,80грн., інфляційних у розмірі 1847,69грн., 3% річних у розмірі 1087,75грн., держмита у розмірі 846,81грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 07.10.2009р.