Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305
Іменем України
29.09.2009
Справа №2-30/3775-2009
За позовом Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1.
До відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А.
Про стягнення 774337,41 грн.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - Білялов М.Р., представник за дов. від 16.12.2008р. №11/60, у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: позивач - Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь про стягнення інфляційного відшкодування у розмірі 681466,07грн. та 3% річних від суми заборгованості у розмірі 92871,34грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду ПР Крим від 23.10.2003р. у справі №2-3/9876-2003 з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» стягнуто 1241194,14грн. боргу, 29950,05грн. пені та судові витрати у розмірі 1818,00грн., а разом 1272962,19 грн. Станом на 01.07.2009 р. борг сплачений частково в сумі 459838,06 грн., решта становить 1030962,29 грн., в тому числі 999194,24 грн. заборгованість, 29950,05 грн. пені, 1881,0 грн. судові витрати. На вказану суму позивачем за період 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р. нараховані інфляція в сумі 687466,07 грн. та 3% річних - 92871,34 грн., а разом 774337,41 грн. Позивач звертає увагу на те, що законом передбачено право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, що також є способами захисту його майнових прав та інтересів, суть яких є у відшкодуванні матеріальної втрати кредитора від знецінення грошових коштів у результаті інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Відповідач проти позову заперечує оскільки вважає, що підстав для виконання зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми на даний момент не має, оскільки момент настання виконання зобов'язання по сплаті вказаних нарахувань залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення боржникові вимоги кредитора, проте позивачем на надано доказів, що така вимога направлена відповідачу. Крім того, відповідач зазначив, що право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних позивач мав до розгляду позовної заяви про стягнення боргу в сумі 1272962,19грн. по суті, тобто до 23.10.2003р.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.
Ухвалою господарського суду АРК від 29.07.2009р. строк розгляду справи продовжено.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд -
Рішенням господарського суду АР Крим від 23.10.2003р. у справі №2-3/9876-2003 позов Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» був задоволений частково: з ОП «Кримтеплокомуненерго» стягнута заборгованість у розмірі 1241194,14грн., 29950,05грн. пеня, витрати зі сплати держмита у розмірі 1700,00грн. та 118,00грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 169084,08грн. боргу провадження у справі припинено (а.с. 8-9).
Зазначене рішення відповідно до ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 07.11.2003 р., проте відповідачем виконано не в повному обсязі.
Відповідно до листа Залізничного відділу державної виконавчої служби від 07.07.2009р. за вих. №3661/03-13 (а.с. 22) заборгованість за наказом у справі №2-3/9876-2003 станом на 01.07.2009р. становить 999194,32 грн. основного боргу, 29950,05 грн. пені, 1818,00 грн. судових витрат.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень вказаної статті, збитки від інфляції, а також 3% річних підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов'язання.
Крім того, застосування положень ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1992 р. „Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції” якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.
У зв'язку з чим, з набранням законної сили вищезазначеного судового рішення у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем щодо сплати суми інфляційних та 3% річних за весь період часу, протягом якого рішення суду не виконувались.
Так позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 681466,07 грн. та 3% річних в розмірі 92871,34 грн. за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р. (1096 днів) від суми боргу 1030962,29 грн.
Однак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступного.
Як слідує з розрахунку позивача (а.с. 10), в суму боргу 1030962,29 грн., на які нараховані інфляція та річні, включені пеня в сумі 29950,05 грн. та судові витрати 1881,0 грн.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто стягнена судовим рішенням пеня не є грошовим зобов'язанням, а є мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання. А тому на суму пені не може бути нарахована інфляція та річні на підставі ст. 625 ЦК України як за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються.
Також не підлягає нарахуванню інфляція та річні на судові витрати, оскільки вони також не є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума інфляції від суми боргу 999194,32 грн. за період з 01.07.2006 р. - 30.06.2009 р. (1095 днів), як заявлено позивачем, при середньому індексі інфляції 167,93 % в сумі 678752,7 грн.
Аналогічно підлягають стягненню 3 % річних від суми боргу 999194,32 грн. за період з 01.07.2006 р. - 30.06.2009 р. (1095 днів), як заявлено позивачем, в сумі 89845,36 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні, яке відбулося 29 вересня 2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 05 жовтня 2009 р.
Керуючись ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А (р/р260010196426 в КФ АБ «Експрес-банк» ЄДРПОУ 03358593, МФО 384674) на користь Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1 (р/р26000000131709 МФО 384577, ЄДРПОУ 00153117, ІПН 001531101091) 678752,7 грн. інфляційних витрат, 89845,36грн. 3% річних, 7685,98 грн. держмита та 312,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.