25.08.2015 року Справа № 904/2980/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. (зміна складу колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 19.08.2015р.)
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
Представники сторін:
позивача - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача/1 - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача/2 - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2980/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Торгівельний дім «Белшина», м.Чернігів
до відповідача/1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області
відповідача/2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорації «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області
про стягнення 234 337, 55 грн.
В судовому засіданні 20.08.2015р. було проголошено перерву до 25.08.2015р. (ст.77 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2980/15 (суддя Петренко Н.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Торгівельний дім «Белшина», м.Чернігів до відповідача/1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області, відповідача/2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорації «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області про стягнення 234 337, 55 грн. позов було задоволено частково, стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача 188 658,79 грн. основного боргу, 19 734,85 грн. пені, 24 060,20 грн. інфляційних втрат, 1824,06 грн. - 3% річних та 4 685,56 грн. судового збору; в решті позовних вимог - відмовлено (а.с.72-77).
Рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позову мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленої продукції, в частині відмови в позові - невірним розрахунком позивачем інфляційних втрат; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 549, 554, 599, 610, 625, 692 ЦК України ст.ст.173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач/1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області посилається на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- господарським судом винесено рішення, не зважаючи на клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю явки повноважного представника, що позбавило останнього навести свої міркування щодо спірних правовідносин та висловити свою позицію щодо предмету спору;
- господарським судом суму заборгованості було обчислено, виходячи із видаткових накладних на товар, а не специфікації, як передбачено умовами договору, тобто, фактично сторонами не було досягнуто такої істотної умови договору, як ціна та, на думку скаржника, між сторонами взагалі не існує предмету спору, оскільки за умовами договору відповідачу-1 не поставлено жодної одиниці продукції, а поставка товару є позадоговірною;
- враховуючи вищевикладене, безпідставними є позовні вимоги до відповідача-2, як поручителя відповідача-1, щодо виконання умов договору поставки.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначаючи, що подана апеляційна скарга не містить посилань на обставини, які судом першої інстанції не з'ясовані; також скаржник в апеляційній скарзі не зазначає, в чому саме полягають порушення норм матеріального права. Також позивач зауважує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач-1, не зважаючи на відстрочення платежу в 45 календарних днів, оплату не здійснив, щодо якості поставленого товару зауважень не зробив, свою заборгованість визнав в акті звірки розрахунків станом на листопад 2014 року; крім того, суму заборгованості визнав в листі від 26.01.2015р. № 32/11.
Відповідач/2 у відзиві на апеляційну скаргу підтримує апеляційну скаргу відповідача/1, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки рішення по справі було прийнято за відсутності обох відповідачів, які не могли висловити свої заперечення проти поданої позовної заяви, що суперечить ст..ст.4-3, 43 ГПК України; також господарським судом не враховано, на думку відповідача/2, що сторонами не було досягнуто згоди щодо ціни договору, оскільки замість специфікацій позивачем в якості доказів поставки надані накладні.
20.08.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про зобов'язання позивача здійснити переклад договору № 231/87 від 03.01.2012р. з російської мови на українську.
Одночасно, 20.08.2015р. скаржником було заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі для визначення заборгованості за договором.
Щодо клопотання скаржника про призначення судової економічної експертизи в суді апеляційної інстанції, то ці доводи скаржника не приймаються, а таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, на думку колегії суддів, здійснення перерахунку суми позову (річних, пені, суми боргу з урахуванням індексу інфляції) не потребує спеціальних знань в розумінні ст.41 ГПК України.
Щодо клопотання про здійснення перекладу умов договору № 231/87 з російської мови на українську, то таке клопотання не може бути задоволено, оскільки матеріалами справи спростовується, те, що відповідач/1 не був обізнаний та не усвідомлював змісту та правових наслідків підписання договору № 231/87 саме російською мовою. Такими доказами є укладання до договору № 231/87 двох додаткових угод, оформлення довіреностей та отримання товару з посиланням на умови вищезазначеного договору, підписання акту звірки, відповідь на претензію тощо. Крім цього, зазначене клопотання не заявлялось та не було предметом розгляду в суді першої інстанції, що суперечить приписам ч.3 ст.101 ГПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, присутніх в судових засіданнях 18.06.2015р., 11.08.2015р., 20.08.2015р., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Торгівельний дім «Белшина», м.Чернігів («продавець» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанією «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області («покупець» за договором, відповідач/1 по справі, скаржник) був укладений договір купівлі-продажу № 231/87, відповідно до предмету якого «продавець» зобов'язався продати (передати товар у власність «покупця»), а «покупець» купити (оплатити і прийняти) товар на умовах, в асортименті, кількості та за цінами згідно відповідних специфікацій, які є невід'ємною частиною вказаного договору (п.п.1 р.1 договору (а.с.14-15)).
Пунктом 3.1 р.3 договору сторони домовились, що «покупець» направляє «продавцю» заявку, де зазначає асортимент і кількість необхідного товару; на підставі заявки «продавець» формує рахунок на оплату і надсилає його «покупцю»; приймання товару по кількості здійснюється згідно товарно-транспортної накладної, по якості - у відповідності з сертифікатом відповідності; виклик представника «продавця» при наявності невідповідності якості або кількості в поставленому товарі обов'язковий.
Відповідачем/1 не спростовано жодним доказом у справі відповідно до ст..33 ГПК України факт невідповідності: асортименту, кількості, якості отриманого по спірним товарно-транспортним накладним товару, як і не спростовується факт відвантаження товару згідно з заявами відповідача. Докази протилежного відсутні, не надавались відповідачем судам обох інстанцій при розгляді справи.
Згідно з п.п.4.1, 4.4. р.4 договору передбачено, що ціна товару, який поставляється за цим договором, встановлюється в українській гривні та приймається на умовах відповідних специфікацій; «покупцю» надається 100% відстрочка платежу строком на 20 календарних днів з дати поставки товару за умови надання банківської гарантії; датою поставки є дата, зазначена у видатковій накладній, яка виписана на адресу «покупця» й оформлена належним чином; «покупець» зобов'язується надати безвідкличну банківську гарантію, яка випущена ПАТ АКБ «Укргазбанк» відділення 175/03, ідентифікаційний код 23697280, МФО 320478, на суму 3 млн. грн. не пізніше 30.03.2012р.; банківська гарантія підпорядковується і тлумачиться у відповідності до законодавства України; строк дії банківської гарантії до кінця дії договору № 231/87 від 03.01.2012р.; банківська гарантія вступає в силу з дати видачі її банком і діє до 31.12.2012р.
Пунктом 4.5. договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється в українській гривні шляхом оплати на розрахунковий рахунок «продавця»; датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок «продавця».
Пунктом 5.2. договору передбачена майнова відповідальність «покупця» за несвоєчасну оплату товару «продавцю» у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.
Пунктом 8.3 р.8 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.12р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання; якщо не менше, ніж за 10 днів до закінчення строку дії даного договору, жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати даний договір, то строк дії договору вважається продовженим ще на один календарний рік.
12.03.2012р. додатковою угодою № 1 були внесені зміни в п.4.4 договору № 231/87, зокрема із цього пункту виключено речення: «Строк дії банківської гарантії до кінця дії договору № 231/87 від 03.01.2012р.», решта умов договору - залишилась без змін (а.с.16).
05.11.2013р. додатковою угодою до договору № 231/87 були внесені зміни в п.4.4 договору щодо відстрочення оплати товару на45 календарних днів та в п.8.3 договору, відповідно до яких строк дії договору продовжений до 31.12.2014р., решта умов договору - залишилась незмінною (а.с.16, на звороті).
З метою забезпечення виконання ТОВ «Компанією «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області («боржник» за договором, відповідач-1 по справі, скаржник) умов вищезазначеного договору купівлі-продажу, 14.03.2014р. між ТОВ «Український Торгівельний дім «Белшина», м.Чернігів («кредитор» за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорацією «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області («поручитель» за договором, відповідач-2 по справі) був укладений договір поруки № 45/2014-п, відповідно до умов п. 1.1 якого, відповідач-2 поручався перед позивачем за виконання відповідачем-1, в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли за договором купівлі-продажу № 231/87 та за будь-якими додатковими угодами до нього, що укладені та/або будуть укладені у майбутньому; «поручитель» поручався перед «кредитором» за виконання «боржником» будь-якого збільшення зобов'язань «боржника» за договором купівлі-продажу і надавав згоду на будь-яку зміну умов договору купівлі-продажу, в тому числі, які можуть призвести до збільшення обсягу його відповідальності та не потребує внесення додаткових змін до цього договору (п.1.2 договору поруки (а.с.23-24)).
Положеннями п. 2.1.1 договору поруки передбачено, що відповідач-2 зобов'язується відповідати перед позивачем за порушення відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі-продажу, а саме:
- сплату основної заборгованості (проведення оплати за отриманий відповідачем-1 товар) за Договором купівлі-продажу у сумі 5 000 000,00 грн. з урахуванням будь-яких змін до нього;
- сплату неустойки за порушення умов договору купівлі-продажу;
- сплату збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі-продажу;
- сплату трьох відсотків річних та втрат від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України;
- сплату інших платежів за договором купівлі-продажу.
Згідно з п. 2.1.2 договору поруки відповідач-2 зобов'язався в разі одержання від позивача вимоги про виконання обов'язків за договором купівлі-продажу, не пізніше, ніж у 10-денний строк сплатити позивачу відповідну заборгованість.
Докази визнання недійсними, розірвання, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору купівлі-продажу, додаткових угод до нього, договору поруки відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, і скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.
На виконання умов договору купівлі-продажу позивач здійснив поставку товару відповідачу-1 на загальну суму 189 914,32 грн., з них:
- 11.09.2014 року автомобільні шини в кількості 38 шт. на загальну суму 78 585,96 грн. за видатковою накладною № 5272 по довіреності відповідача-1 № 001639 від 11.09.14р., для оплати виписаний рахунок № 5590 від 11.09.2014р. (а.с.17, 20);
- 07.10.2014 року автомобільні шини в кількості 24 шт. на загальну суму 58 393,80 грн. за видатковою накладною № 5895 по довіреності відповідача-1 № 001742 від 01.10.14р., для оплати товару виписаний рахунок № 6136 від 01.10.2014р. (а.с.18, 21);
- 21.10.2014 року автомобільні шини в кількості 37 шт. на загальну суму 52 934,56 грн., за видатковою накладною № 626 по довіреності відповідача-1 № 001843 від 21.10.14р., для оплати товару виписаний рахунок № 6618 від 21.10.2014р. (а.с.19, 22).
Зазначений товар був отриманий відповідачем-1 без будь-яких зауважень щодо кількості, якості, вартості товару, докази протилежного відсутні. Оригінали накладних, рахунків, довіреностей було оглянуто в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
19.01.2015р. листом № 54 позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою сплатити заборгованість за договором № 231/87 в сумі 188 658,79 грн. (станом на 19.01.2015р., як зазначено в листі) (а.см.25).
26.01.2015р. листом № 32/11 відповідач-1 визнав заборгованість перед позивачем в сумі 188 658,79 грн., просив відстрочити платежі до лютого 2015 року (а.с.26).
03.02.2015р. листом № 169 позивач вдруге звернувся до відповідача-1 з вимогою про погашення заборгованості, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа (а.с.27, 28). Відповіді на зазначений лист відповідач-1 не надав.
Доказів оплати вартості поставленого товару - 189 914,32 грн. - по вищенаведеним видатковим накладним в повному обсязі та в порядку, строки, передбачені договором відсутні в матеріалах справи, не надавались скаржником в ході розгляду справи судами обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України. Крім того, вищезазначена заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за договором № 231/87 від 03.01.2012р. станом на листопад 2014 року (а.с.29).
Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір № 231/87 від 03.01.2012р. належить до договорів поставки.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріали справи підтверджують, що фактом отримання товару за накладними з посиланням на договір № 231/87, рахунків, на підставі оформлених довіреностей з визначенням кількості, вартості, асортименту товару сторони досягли усіх істотних умов, необхідних для договорів цього виду. Зазначене підтверджується фактами часткових оплат за цим договором, що підтверджується актом звірки (а.с.29). Отже, за цих обставин не приймаються доводи апеляційної скарги щодо поставки по спірним накладним поза договором № 231/87 від 03.01.2012р.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1, 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи, що товар був поставлений 11.09.2014р., 01.10.2014р., 21.10.2014р., згідно з умовами договору поставки строк оплати вартості товару - протягом 45 календарних днів з дати поставки товару (тобто, за останньою накладною до 05.12.2014р.), відповідач-1 за поставлений товар не розрахувався, то у відповідача-1 виник обов'язок оплати 188 658,79 грн. - боргу за поставлений товар. Отже, враховуючи умови договору поруки, зазначені позовні вимоги було правомірно задоволено господарським судом за рахунок обох відповідачів солідарно.
Щодо вимог в частині стягнення пені, то оскільки факт прострочення в оплаті мав місце, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими в сумі 19 586,95 грн. (з 27.10.2014р. по 11.03.2015р. від суми боргу по т.т.накладній № 5272 - 77360,43 грн.; з 22.11.2014р. по 11.03.2015р. від суми боргу по т.т.накладній № 5895 - 58393,80 грн.; з 06.12.2014р. по 11.03.2015р. від суми боргу - 52 934,56 грн.).
Щодо вимог в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, то вони підлягають задоволенню частково в сумі 23 944,74 грн. за період з грудня 2014 року по березень 2015 року по сумам боргу за накладними №№ 5895, 6269, а по накладній № 5272 за період листопад 2014 року - лютий 2015 року, виходячи із суми боргу по цій накладній - 77 330,43 грн.
Щодо 3% річних, то ці вимоги підлягають задоволенню в сумі 1810,06 грн. (по т.т.н. № 5272 від суми боргу 77 309,43 грн., за період з 27.10.2014р. по 11.03.2015р.; по т.т.н. № 5895 від суми боргу 58 393,80 грн. за період з 22.11.2014р. по 11.03.2015р.; по т.т.н. № 6269 від суми боргу 52 934,56 грн., за період з 06.12.2014р. по 11.03.2015р.).
Щодо доводів скаржника про відсутність договірних поставок продукції, на відсутність специфікацій до договору, то вони не приймаються, як вже зазначалось, оскільки видаткові накладні, підписані сторонами без будь-яких зауважень щодо кількості, якості, ціни товару, містять посилання на договір поставки № 231/87 від 03.01.2012р.
Щодо доводів скаржника про розгляд справи в першому судовому засіданні, без задоволення клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, то вони також не приймаються, оскільки: по-перше, відповідач-1 є підприємством з певною штатною чисельністю працівників й не був позбавлений права уповноважити іншого представника для участі в судовому засіданні або можливості звернутись до інших фахівців в галузі права для представництва інтересів підприємства в суді; по-друге, відповідач-1 згідно зі ст.59 ГПК України не був позбавлений права надати відзив на позов з викладенням своїх міркувань та наданням пояснень по предмету спору. Крім того, згідно зі ст.22 ГПК України участь у судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, а факт заявлення такого клопотання свідчить про обізнаність відповідача/1 про час та місце судового засідання в суді першої інстанції. Отже, ці доводи не є підставою, визначеною ч.3 ст.104 ГПК України, які є обов'язковими для скасування постановленого судового рішення.
Оскільки при перевірці розрахунків суми позовних вимог в суді першої інстанції припущено помилки, то колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід змінити, в зв'язку з чим апеляційну скаргу солід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у справі № 904/2980/15 - змінити.
Резолютивну частину рішення господарського суду від 19.05.2015р. по справі № 904/2980/15 викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорації «Агро-Союз», смт.Ювілейне Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Торгівельний дім «Белшина», м.Чернігів 188 658,79 грн. основного боргу, 19 586,95 грн. пені, 23 944,74 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 1810,06 грн. - 3% річних, 4680,00 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити».
Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.08.2015 року.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя О.В.Джихур
Суддя І.О.Вечірко