Справа №22 /29 Головуючий у І інст. Ваховський В.Л.
Категорія 42 Доповідач Омельчук М.І.
Ухвала
Іменем України
16 січня 2007 року м. Житомир
Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого Омельчука М.І.
суддів : Кашапової Л.М.
Плотіциної Н.А.
при секретарі Константі новій І.А.
з участю сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за
позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1 про
стягнення 1676грн. 64 коп., за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Овруцького районного суду від 13 червня 2006 року,
встановив:
в січні 2006 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в
порядку регресу 1676 грн.64 коп. шкоди, заподіяної Фонду у зв'язку з виплатою
потерпілому від ДТП ОСОБА_2 допомоги по тимчасовій
непрацездатності.
Позивач зазначив, що 5.03.2005 відповідач власним автомобілем на
автошляху Овруч-Словечно вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2
спричинивши йому тілесні ушкодження. Потерпілий в результаті транспортної
пригоди тривалий час лікувався. Фондом йому виплачена допомога по тимчасовій
непрацездатності в розмірі 1676грн.64 коп. Оскільки винним у ДТП визнано
відповідача, просив стягнути з нього на користь Фонду зазначені кошти.
Рішенням Овруцького районного суду від 13 червня 2006 року вимоги
позивача задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та
ухвалити нове про відмову позивачу у позові.
Апелянт посилається на те, що суд не врахував тих обставин, що потерпілий
під час ДТП перебував у стані сп'яніння, під сумнів ставить питання заподіяння
потерпілому шкоди, оскільки останній за медичною допомогою звернувся на
п'ятий день після пригоди і ушкодження міг отримати за інших обставин.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану
іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі
виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Судом встановлено, що 5 березня 2005 року на автошляху Овруч-Словечно з
вини відповідача трапилась дорожньо-транспортна пригода, який власним
автомобілем скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 спричинивши йому
тілесні ушкодження. Вказані обставини доведені матеріалами кримінальної
справи порушеної проти ОСОБА_1, яка постановою суду від 15.07.2005 року
закрита за примиренням відповідача з потерпілим. Постанова суду набрала
законної сили. Із вказаної постанови випливає, що відповідач від кримінальної
відповідальності звільнений не за реабілітованими ознаками і це означає, що
наведені обставини, є приюдицією, тобто не підлягають доказуванню при розгляді
цивільної справи, предметом якої являються обставини повязані з вищезгаданою
пригодою та її наслідками. Тому доводи апелянта щодо не причетності його до
наслідків ДТП не можна визнати обгрунтованими.
Суд дійшов правильного висновку про те, що перебування протерпілого у
стані спяніння не знаходиться у причинному зв'язку з наслідками дорожньо-
транспортної пригоди.
Оскільки виплатою ОСОБА_2 допомоги по тимчасовій
непрацездатності Фонду заподіяна шкода, суд обгрунтовано в порядку ст. 1191
ЦК України стягнув з нього на користь позивача кошти по цій допомозі,
задовольнивши позов.
Рішення ухвалено з дотриманням вимог закону, підстав для його
скасування немає. Апеляційний суд залишає його без змін, скаргу ОСОБА_1
відхиляє.
Керуючись ст.ст. 303,304,308,313-315,209.218 ЦПК України, апеляційний
суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення
Овруцького райсуду від 13 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення
і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня
набрання ухвалою законної сили.