Справа № 229/2134/14-ц
Провадження №2/229/686/2014
23 вересня 2014 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
при секретарі Костіній І.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що 07 лютого 1998 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем, про що в книзі реєстрації актів про одруження відділу РАГС Дружківського міського управління юстиції Донецької області зроблено запис № 34.
Від шлюбу в них 18.09.2000 року народився син ОСОБА_3.
Одруження з відповідачем виявилось невдалим, та спочатку вони перестали мешкати разом, а за рішенням Дружківського міського суду від 09.06. 2003 року шлюб між ними було розірвано.
За рішенням Дружківського міського суду з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/ 4 частини зі всіх видів заробітку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 04.05.2001 року.
Всі ці роки відповідач офіційно не працював, аліменти фактично не сплачував. Станом на 30.06.2014 року заборгованість зі сплати аліментів склала 53 635,38 грн.
Відповідно до вимог ст. 196 СК України відповідач зобов'язаний виплатити їй неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Загальна сума пені складає 15 518,12 грн.
Вона потребує матеріальної допомоги, оскільки сама виховує сина без сторонньої допомоги.
Просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів з лютого 2004 року по червень 2014 року в сумі 15 518,12 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги з підстав зазначених в позові. Пояснила, що відповідач не виконував зобов'язання зі сплати аліментів, має заборгованість, у зв'язку з чим він зобов'язаний сплатити їй пеню у розмірі 15 518,12. Просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Судом встановлено, що згідно виконавчого листа № 2-575 від 14.03.2003 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_4
Відповідач не сплачував аліменти, у зв'язку з чим за період з 10.02.2004 року по 30.06.2014 року виникла заборгованість по аліментам у сумі 50335,38 грн. (а.с.21-24).
Відповідач не надав суду доказів того, що заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачена відповідальність за прострочення сплати аліментів. Згідно зі ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006р. №3 неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні перевірений розрахунок неустойки (пені). Суд звернув увагу позивача на те, що кількість днів на яку зроблено розрахунок неустойки (пені) значно менша, ніж є насправді, відповідно і розмір нарахованої неустойки є заниженим. Позивач погодилась на стягнення неустойки (пені) в розмірі зазначеному в розрахунку.
Згідно наданого розрахунку сума неустойки за період з 10 лютого 2004 р. по 30 червня 2014 року складає 15518,12 грн. (а.с. 2), яка і підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь державного бюджету судовий збір у сумі 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,223-226 ЦПК України , на підставі ст. 196 СК України суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 10 лютого 2004року по 30 червня 2014року в сумі 15 518 (п"ятнадцять тисяч п"ятсот вісімнадцять)грн 12коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету м.Дружківка судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн 60грн .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Т.Л.Панова