07.03.07р.
Справа № А10/83-07(25/102)
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська , м. Дніпропетровськ
до Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії "НДІАчермет" , м. Дніпропетровськ
про стягнення 20 151,07 грн.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники сторін:
Від позивача: Анісімова О.В.( дов. № 509/04-42 від 14.02.07р.)-юрисконсульт
Від відповідача: Непорада А.Г.( дов. № 3/04 від 24.12.04р.)- представник
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 20 151 грн. 07 коп., в рахунок погашення витрат Пенсійного фонду по виплаті та доставці наукових пенсій працівникам відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем вимог ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та Постанови КМ України № 1826 від 13.12.2000 р. “Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим ( науково-педагогічним ) працівникам державних бюджетних установ і організацій, державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».
Відповідач позов не визнає з тих підстав, що інститут не є атестованою науковою установою в розумінні ст. 1 та ч. 32 ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність», тому на нього не поширюється ч. 5 ст. 24 цього Закону; оскільки Відповідач не є державним не бюджетним підприємством на нього також не розповсюджуються норми Постанови КМ України № 1826 від 13.12.2000 р. “Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим ( науково-педагогічним ) працівникам державних бюджетних установ і організацій, державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 р. за № 16-6; позивачем пред'явлено позов з пропуском строку позовної давності, який відповідач просить застосувати суд; позивач вже звертався до Відповідача з вимогою про сплату боргу № Ю-27 від 05.04.2004 р., в якій була викладена вимога сплатити в 10-денний строк борг ( недоїмку ) у розмірі -76 382 грн. 67 коп., який виник у зв'язку з несплатою різниці між сумою пенсії, призначеної особам, частина з яких вказана у заяві, згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2004 р. по справі №1/128 зазначена вимога була визнана недійсною.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р., у задоволенні позову було відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2007 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2005 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Скасовуючи вказані судові рішення, Вищий адміністративний суд України в ухвалі зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили правових документів, згідно яких призначалася пенсія вказаним пенсіонерам, коли та при яких обставинах призначалися пенсії, стаж в яких наукових організаціях зараховувався при призначенні вказаного виду пенсії, чи являється відповідач правонаступником Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії "НДІАчермет".
Представник Позивача посилався на те, що правонаступництво Відповідача випливає з його довідок підписаних відповідною посадовою особою.
Відповідач заперечуючи проти доводів Позивача, зазначив на тому, що жоден з вказаних у позові пенсіонерів не працював у Відповідача, який був створений в організаційно-правовій формі закритого акціонерного товариства та зареєстрований як юридична особа лише -21.08.1996 р. Твердження Позивача про те, що нібито Відповідач є правонаступником підприємства де працювали пенсіонери, яким була призначена наукова пенсія, не відповідає дійсності. Відповідно до Статуту Товариства вбачається, що Відповідач не є правонаступником Науково-дослідного і дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР, який був створений за наказом Міністерства чорної металургії СРСР № 569 від 11.10.1966 р. на базі Дніпропетровського філіалу Інституту автоматики. Відповідно до довідки № 23/1 від 18.03.2005 р. Відповідач не належить до наукових чи науково-дослідних установ, так як обсяг виконаних робіт зі створення та виготовлення зразків нових виробів за 2000-2003 роки є меншим ніж законодавчо встановлений відсоток від загального річного обсягу виконаних робіт.
По справі оголошувалась перерва з 01.03.2007 р. по 07.03.2007 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська працівникам Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії «НДІАчермет» була призначена та виплачувалась пенсія на підставі ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977 від 13.12.1991р. (зі змінами і доповненнями).
Відповідно до наданих Відповідачем документів ( в якого за твердженням представника знаходиться архів Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії «НДІАчермет» ) пенсіонери зазначені у позові :
- Лобода Владислав Михайлович, Студінський Михайло Михайлович та Гольдштейн Леонід Борисович працювали на підприємстві, яке мало назву -Науково-дослідний і дослідно-конструкторський інститут автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії Союзу РСР та було створено за наказом Міністерства чорної металургії СРСР № 569 від 11.10.1966 р. на базі Дніпропетровського філіалу Інституту автоматики, про що свідчить копія наказу. Вищевказані пенсіонери, згідно до наказу №18-ок від 31.01.1977 р. з 31.01.1977 р. були переведені з цього підприємства до іншого підприємства, яке мало назву -Проектно-конструкторський технологічний інститут, який на думку Відповідача й має бути належним Відповідачем у цій справі.
- Куваїв Геннадій Миколайович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії, який був на створений на базі Інституту автоматики, і був звільнений з цього інституту згідно до наказу № 33-ок від 31.03.1993 р. з 31.03.1993 р.
- Вдовиченко Ігор Олександрович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та був звільнений з цього інституту згідно до наказу №171-ок від 26.10.1988 р. з 26 жовтня 1988 р. у зв'язку з його обранням на посаду директора ІОЦ ВО «Южметалургпром».
- Бовкун Кім Олексійович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та був звільнений з цього інституту згідно до наказу № 232-ок від 21.10.1966 р. з 24.10.1966 р. у зв'язку з його обранням на виборну посаду доцента Дніпропетровського металургійного інституту.
- Коряков-Савойський Борис Анатолійович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та був звільнений з цього інституту 03.03.1971 р., що підтверджується записом в особовій картці ф. Т-02.
- Масляний Альбін Степанович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та був звільнений з цього інституту 30.09.1988 р., що підтверджується наказом № 155-ок від 30.09.1988 р.
- Приходько Юрій Олександрович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та був звільнений з цього інституту згідно до наказу № 134-ок від 22.09.1978 р. з 22.09.1978 р. за власним бажанням, що підтверджується записом в його особовій картці ф. Т-02.
- Піскун Валерія Карпівна працювала в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та була звільнена з цього інституту згідно до наказу № 166-ок від 14.11.1991 р. з 14.11.1991 р. у зв'язку з переведенням на роботу до іншого підприємства, що підтверджується записом в її трудовій книжці.
- Прохоренко Сергій Павлович працював в Науково-дослідному і дослідно-конструкторському інституті автоматизації чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР та був звільнений з цього інституту згідно до наказу №136-ок від 24.08.1988 р. з 24.08.1988 р. у зв'язку з виходом на пенсію, що підтверджується записом в його особовій картці ф. Т-02.
За період з 01.01.2000 р. по 31.12.2003 р. позивачем було виплачено пенсій на суму 20 151 грн. 07 коп., що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, які надсилались відповідачу та розрахунками сум на відшкодування відповідно до призначених пенсій Управління ПФ України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів по Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії «НДІАчермет» за 2000 р. -2003 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977 від 13.12.1991р. (зі змінами і доповненнями), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Згідно з ч. 5 ст. 24 наведеного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
13.12.2000 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 1826 “Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі Порядок).
Як вбачається з самої назви та пунктів 1, 2, 3, 4, 8 зазначеного Порядку, фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, витрати на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці.
Отже, наведеними нормами права врегульовані лише правовідносини між Пенсійним фондом України та державними небюджетними підприємствами і організаціями щодо сплати ними витрат на виплату підвищеного розміру пенсій науковим працівникам державних небюджетних підприємств.
З Статуту Українського акціонерного товариства закритого типу «Науково-дослідний і дослідно-конструкторський інститут автоматизації чорної металургії», перереєстрованого виконкомом Дніпропетровської міської ради 09.10.1992 р., вбачається, що підприємство відповідача не є державним.
Вказаний Статут не містить відомостей про те, що створене акціонерне товариство є правонаступником Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії «НДІАчермет».
Представник Відповідача у судовому засіданні зазначив, що довідки на підставі яких Позивач вважав його правонаступником Науково-дослідного та дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії «НДІАчермет» були видані помилково і вони відкликані.
Позивачем не доведено правонаступництво Відповідача, таким чином, його твердження, що нібито Відповідач є правонаступником підприємства де працювали зазначені у позові пенсіонери, яким була призначена наукова пенсія, не відповідає наданим сторонами матеріалам справи.
Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог викладених у позові.
Згідно вищезазначеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, господарський суд, -
У задоволенні адміністративного позову Позивача -відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя
І.М. Кощеєв
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України -13.03.2007 р.