05.03.07р.
Справа № А30/70-07
10 год. 00 хв., м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1а, к. 9
За позовом: заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ
до закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
про стягнення суми в розмірі 2826,80 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Від позивача: Дудіна М.О., доручення №1/01-6569 від 06.12.2006 року, головний спеціаліст
Від відповідача: Халаім А.В., довіреність від 01.09.2005 року, юрисконсульт;
В засіданні брали участь: не з'явився
Заступник прокурора Луганської області звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ, яким просить стягнути з відповідача, закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Луганської філії, м. Дніпропетровськ витрати в розмірі 2826,80 грн. за професійне навчання безробітного Костєннікова О.М., в тому числі: витрати на професійне навчання -676,21грн., матеріальну допомогу у період професійного навчання -2150,59грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, Луганською філією КБ "Приватбак", було звільнено з посади охоронця Костеннікова О.М. у зв'язку із скороченням штатів (п.1 ст. 40 КЗпП України). Після звільнення Костенніков О.М. звернувся до Луганського міського центру зайнятості для подальшого працевлаштування. На період звернення Костеннікова О.М. до Луганського міського центру зайнятості на ринку праці підходящої для нього роботи, яка б відповідала його професії та рівню заробітної плати за останнім місцем роботи, - не було, а тому було запропоновано професійне навчання за професією "електрогазозварник", на що останній погодився. Оплата за навчання та виплата матеріальної допомоги під час професійної підготовки здійснювалась Луганським обласним центром зайнятості. Відповідно до абзацу 2 п. 4 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення": якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, з якого вивільнено працівника.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що працюючи в Приватбанку в період з 1994 року до 2003 року Костєнніков О.М. не виявляв бажання проходити професійну перепідготовку, з відповідними заявами до керівництва не звертався, тому не має жодних підстав вважати, що він не мав можливості протягом двох років підвищити свою кваліфікацію чи отримати суміжну професію. Крім того відповідач зазначає, що Законом України "Про зайнятість населення" (п.4 ст. 26) передбачена компенсація лише витрат на підвищення кваліфікації чи професійну перепідготовку, які згідно позову складають 676,21 грн. Компенсації підприємством матеріальної допомоги по безробіттю, в тому числі під час професійної перепідготовки, вищезазначеною нормою не передбачено. Також відповідач наполягає на тому, що позивачем було пропущено строк для звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі згідно статті 157 КАС України.
Заступник прокурора Луганської області пред'явив позов до Комерційного банку «ПриватБанк»в особі Луганської філії, яка не є юридичною особою, тому відповідачем у справі слід вважати Закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи представниками сторін не заявлялись.
Розгляд справи було відкладено з 14.02.2007 року на 05.03.2007 року.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
23 липня 2003 року з Луганської філії КБ «ПриватБанк»було звільнено Костєннікова Олександра Михайловича (освіта ПТУ №67 м. Луганська, кваліфікація -слюсар з ремонту автомобілів) з посади охоронця у зв'язку з скороченням штатів на підставі п.1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
06 серпня 2003 року Костєнніков О.М. звернувся до Луганського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. У зв'язку з відсутністю підходящої роботи, 13.08.2003 року йому надано статус безробітного, згідно ст.2, пп. «а»п.1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року №803-ХІІ зі змінами та доповненнями, наказ №513 від 13.08.2003р.
В період з 15.07.1987 року по 30.01.1989 року до працевлаштування в Приватбанку, Костєнніков О.М. працював за спеціальністю «електросварщик на полуавтоматических машинах в среде углекислого газа».
У період знаходження на обліку у ЛМЦЗ, виходячи з ринку праці, було запропоновано професійне навчання за професією «електрогазозварник».
Згідно пункту 1 статті 24 Закону України «Про зайнятість населення»професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина …
Позивач не мав можливості працевлаштувати Костєннікова О.М. за його фахом.
У відповідності до вимог ч.5,6 п.1 ст.19 Закону України «Про зайнятість населення»безробітні, які звернулися до служби зайнятості, мають право на безкоштовні послуги з надання консультацій з професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки, а служба зайнятості зобов'язана організувати професійну підготовку або підвищення кваліфікації.
У зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої для нього роботи, яка відповідала б його професії та рівню заробітної плати за останнім місцем роботи, погодився на професійне навчання за професією «електрогазозварник»на Відкритому акціонерному товаристві ХК «Луганськтепловоз»(договір №03-01/13 від 27.01.2004 року, корінець направлення на навчання №03-01/1305 від 27.01.2004 року) в період з 30.01.2004 року по 26.07.2004 року.
Згідно кошторису фактичних витрат на профнавчання слухачів, направлених Луганським центром зайнятості за професією «електрогазозварник»з 30.01.2004 року по 26.07.2005 року, затвердженого 26.07.2004 року, встановлюють вартість витрат за весь період навчання одного слухача -676,21грн.
10 серпня 2004 року Костєнніков О.М. працевлаштований на ВАТ ХК «Луганськтепловоз»електрогазозварником.
Відповідно до вимог п.2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»оплата за навчання Костєннікова О.М. здійснювалась Луганським центром зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено виплату матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації застрахованим особам за направленням державної служби зайнятості відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»і не підлягає зменшенню. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання.
В період професійного навчання з 30.01.2004 року по 26.07.2004 року безробітного Костєннікова О.М, останньому було виплачено матеріальної допомоги на суму 2150,59грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачена виплата матеріальної допомоги по безробіттю за рахунок страхових внесків підприємств, яка не відноситься до прямих витрат на підвищення кваліфікації чи професійну перепідготовку, тому не підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Зазначене посилання відхиляється судом в силу наступного.
Статтею 3, пунктом 3 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення»та інших актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.
Перелік окремих випадків, коли з роботодавців утримуються кошти, що витрачені Фондом наведено у п.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що не виключає утримання коштів - витрат служби зайнятості, пов'язаних з організацією професійної підготовки безробітних, звільнених за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, з роботодавця.
Крім того, відповідно абзацу 2 п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення», якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Отже, право позивача на стягнення коштів, пов'язаних з підвищенням кваліфікації або професійної перепідготовку безробітного та обов'язок відповідача відшкодувати ці витрати встановлено статтею 26 Закону України «Про зайнятість населення».
Відповідачем не доведено, що саме з вини Костєннікова О.М. останній не мав можливості протягом двох років, які передували вивільненню, підвищити свою кваліфікацію чи отримати суміжну професію, що останній не бажав проходити професійну перепідготовку та відмовився від пропозиції підвищити свою кваліфікацію.
Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що позов не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості (п.2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").
Луганський районний центр зайнятості є місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Луганському центру зайнятості та міській раді (п.1 Положення про Луганський міський центр зайнятості, яке затверджене директором Луганського обласного центру зайнятості).
Відповідно до статті 14 Основ законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.»
Відповідач посилається також на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, що, відповідно до ч.1 ст.100 цього Кодексу, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Суд не погоджується з посиланням відповідача, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01.09.2005 року, а право на звернення з позовом до суду у позивача виникло з дати проведення витрат на професійне навчання та матеріальної допомоги у період професійного навчання, тобто до набрання КАС України законної сили. Цей Кодекс не має зворотної дії в часі, тому підстави для відмови у позові у зв'язку з пропуском річного строку на звернення з позовом відсутні.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 87,94,98,161-163 розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50) на користь Луганського міського центру зайнятості, (91053, м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР,22-б, р/р37177971900006, код платежу 50040100, одержувач: Державний бюджет Ленінського району, код 24046582 Банк УДК в Луганській області, МФО 804013) витрати в розмірі 2826,80 грн. за професійне навчання безробітного Костєннікова О.М.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
(Дата складання постанови у повному обсязі відповідно до
вимог статті 163 КАС України, - 12.03.2007 року)