Рішення від 12.03.2007 по справі 41/58-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

05.03.07р.

Справа № 41/58-07

За позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя

до Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області,

м. Дніпропетровськ

про стягнення 226 398,45 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Гришин О.М., довіреність № 217 від 25.05.06 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу -160000 грн., інфляційних збитків -52 800 грн., 3 % річних -13 598,45 грн., всього -226 398,45 грн.; крім того, просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобілі, передані відповідачу за договором купівлі-продажу від 23.10.03 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставлених йому позивачем автомобілів Таврія 11020632 за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу б/н від 23.10.03 року.

Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням, яким просить суд розглянути справу за відсутністю свого представника, надав суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що:

- позивачем пропущений строк позовної давності, у межах якого він міг звернутися до суду за захистом свого права;

- позивачем при розрахунку суми заборгованості не враховано, що курс гривні до долару США на момент розгляду справи зменшений більш ніж на 3 %, а тому за п. 2.4. договору відповідач повинен проводити розрахунки з позивачем з урахуванням відповідних змін;

- відповідач є організацією, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України, є неприбутковою установою, тому кошти на сплату позивачу інфляційних збитків, 3 % річних, витрат на оплату держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з державного бюджету йому не виділяються.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям , долученим до матеріалів справи.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Між позивачем -Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод» та відповідачем -Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області укладений договір купівлі-продажу б/н від 23.10.03 року (далі - договір), пунктом 1.1. якого передбачено зобов'язання покупця (відповідача у справі) замовити автомобілі ТАВРІЯ-11020632 базової стандартної комплектації , прийняти їх та сплатити, та зобов'язання продавця (позивача у справі), відповідно, виготовити та передати товар покупцю у власність на умовах договору.

Згідно пункту 4.2.1. договору, покупець повинен вносити передоплату за кожну партію товару у розмірі 50 відсотків від вартості цієї партії, протягом трьох днів з дня виписки рахунку-фактури.

На виконання умов договору, відповідач здійснив передоплату позивачу за автомобілі Таврія всього в сумі 630 325 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до позовної заяви.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що передача товару покупцю здійснюється продавцем протягом 3 робочих днів з дати надходження грошових коштів розмірі 50 % вартості партії товару на поточний рахунок продавця.

На виконання умов договору, 17.12.03 року позивач передав відповідачу автомобілі Таврія 11020632 в кількості 100 штук, що підтверджується актами приймання-передачі транспортних засобів, копії яких додані до позовної заяви.

Відповідно до п. 4.2.2. договору, покупець (відповідач у справі) повинен сплатити остаточну вартість загальної вартості фактично отриманого товару не пізніше 26 грудня 2003 року.

Додатковою угодою № 1 к договору купівлі-продажу б/н від 23.10.03 року, яка є його невід'ємною частиною, сторонами узгоджено зобов'язання покупця сплатити остаточну вартість фактично отриманого товару не пізніше 15 березня 2004 року.

За період з 24.12.03 року по 21.08.04 року відповідач частково розрахувався за поставлені позивачем автомобілі в сумі 470325 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно п. 2 договору, ціна одиниці товару, з урахуванням наданої покупцю знижки 5 % складає 12606,50 грн., загальна вартість товару за договором - 1 260 650 грн. На момент підписання договору за даними НБУ від 22.10.03 року офіційний курс гривні до долара США склав за 100 доларів 553,20 грн. У випадку, якщо курс збільшиться або зменшиться більш ніж на 3 (три) відсотки від установленого розміру, та з інших причин, передбачених чинним законодавством, покупець повинен провести розрахунки заборгованості по даному договору з урахуванням відповідних змін.

З огляду на викладене, судом приймаються заперечення відповідача з приводу того, що при розрахунку суми заборгованості позивачем не були враховані умови узгодженого сторонами п. 4.2. договору, згідно якого, на момент розгляду справи заборгованість відповідача має визначатися із застосуванням офіційного курсу НБУ, який зменшився більш, ніж на 3 відсотки та становить за 100 доларів США 505 грн., що підтверджено довідкою НБУ, долученою до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість відповідача, на момент вирішення спору складає 151 537,93 грн.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Сторонами не подані суду докази сплати відповідачем вартості поставленого позивачем товару в повному обсязі. Відсутність заборгованості, що є предметом позову, відповідачем не доведена.

За таких обставин, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача боргу в розмірі 151537,93 грн.

Із твердженням відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності за вимогами, що є предметом позову у справі, на тій підставі, що строк позовної давності за спірними відносинами слід починати рахувати не з 16.03.04 року, як вважає позивач (що передбачено додатковою угодою № 1 к договору купівлі-продажу б/н від 23.10.03 року), а з 27.12.03 року (як це передбачено п. 4.2.2. договору), оскільки вважає, що додаткова угода не відповідає вимогам ст. 631 Цивільного кодексу України, згідно якої всі умови виконання стають обов'язковими з моменту її укладення, тоді як виходячи з тексту додаткової угоди неможливо чітко визначити момент укладення даної угоди, що є суттєвою умовою для виконання прав та обов'язків сторін, внаслідок чого позов позивачем пред'явлений до суду в січні 2007 року, тобто з пропущенням строку позовної давності, суд погодитися не може з наступних підстав.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає позовну давність як строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 261 Цивільного кодексу України встановлює момент виникнення права на позов -з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову (п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Додатковою угодою № 1 к договору від 23.10.03 року сторонами узгоджено, що заборгованість відповідача, яка на дату її підписання сторонами становила 230 325 грн., повинна бути останнім сплачена не пізніше 15.03.04 року, тим самим договір в частині остаточного розрахунку відповідача за отриманий від позивача товар змінений додатковою угодою та ця зміна вчинена сторонами в такій самій формі, що й договір -підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками.

Заперечення відповідача з приводу того, що в додатковій угоді відсутня дата її складення не заслуговує уваги, оскільки, враховуючи те, що в ній встановлений строк оплати -не пізніше 15.03.04 року, цілком очевидно, що дата її складення передувала цій даті, одже, перебіг позовної давності в даному випадку почався 16.03.04 року та позивачем не пропущено строку позовної давності, в межах якого він звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних з простроченої суми.

Нарахована позивачем сума інфляційних збитків становить 52800 грн., 3 % річних -13598,45 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вимога позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вимога позивача не обґрунтована, в позовній заяві не вказані підстави, які б свідчили б про наявність таких обставин.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Дніпропетровській області -49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна,20а, код ДОРПОУ 08592141, р/р 35219004001418 у банку УДКО в Дніпропетровській області, МФО 805012 на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» -69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна,8, код ЄДРПОУ 25480917, р/р 260022475 у ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827 суму боргу 151537,93 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча п'ятсот тридцять сім грн. 93 коп.), інфляційні витрати -52800 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот грн.), 3 % річних - 13598,45 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім грн. 45 коп.),витрати по сплаті держмита в сумі 2179,36 грн. (дві тисячі сто сімдесят дев'ять грн. 36 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -113,60 грн. (сто дванадцять грн. 85 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законно сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 12.03.07 року

Попередній документ
492222
Наступний документ
492224
Інформація про рішення:
№ рішення: 492223
№ справи: 41/58-07
Дата рішення: 12.03.2007
Дата публікації: 22.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію