27.02.07р.
Справа № А32/49-07
За позовом :
Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Поштамту - ЦПЗ № 1 Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта»,м. Дніпропетровськ
До :
Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
Про :
скасування рішення
Суддя Васильєв О.Ю.
Від позивача:
Євтушок Т.А. ( дов. від 19.01.07 р.) ;
Від відповідача :
Бутенко Н.Г. ( дов. №218/01-42 від 22.01.07 р.),Анисимова О.В. ( дов. № 395/01-42 від 05.02.07 р. )
Позивач звернувся з позовом про скасування рішення УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 200 від 18.12.2006 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в порушення вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у оспорюваному рішенні відсутнє посилання на акт перевірки ; натомість в акті перевірки від 18.12.06 р. № 227 в розділі «висновки » не зазначено про необхідність застосовування фінансових санкцій до позивача а лише зазначено , що необхідно надати коригуючи відомості по розбіжностям ; в рішенні не визначено суму фінансової санкції ,а саме , вказано «чотириста дев'ятсот дві тисячі сто двадцять сім грн.98 коп.».Окрім того позивач зазначає, що відповідно до приписів п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Але в рішенні безпідставно зазначено, що підставою для застосування фінансових санкцій є неподання розрахунку сум страхових внесків у строки, визначені законодавством. Крім того, позивач зазначає, що згідно із актом перевірки УПФУ виявлено розбіжності розрахункових відомостей та звіту по персоніфікованому обліку за 2004 р. на суму 11,37 грн.; а фінансові санкцій визначені в розмірі майже півмільйона гривень. При цьому під час розрахунку розміру штрафних санкцій відповідачем в якості звітного періоду прийнято календарний рік, але відповідно до приписів вищезазначеної Інструкції базовим звітним періодом є календарний місяць .
Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позапланова перевірка проводилася УПФУ відповідно до вимог чинного законодавства ; за результатами перевірки було виявлено недостовірність ( розбіжності ) між розрахунковими відомостями та звітами по персоніфікованому обліку за 2004,2005 р.р. У зв'язку з чим позивачу було запропоновано надати коригуючи відомості по розбіжностям. За результатами перевірки УПФУ було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей , що використовуються в системі персоніфікованого обліку в розмірі 492 127,98 грн. ( виходячи із наступного розрахунку 10 % від загального розміру страхових внесків за 2004-2005 р.р. ) При цьому, враховуючи відсутність будь-яких нормативних документів чи рекомендацій стосовно порядку розрахунку страхових санкцій ,УПФУ за звітний період прийняло календарний рік .
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
18.12.06 р. фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було складено акт № 227 позапланової перевірки Дніпропетровського поштамту Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»щодо додержання діючого законодавства з питань правильності та достовірності даних у системі персоніфікованого обліку. Як зазначено у розділі «Висновки»цього акту: в ході перевірки були виявлені розбіжності розрахункових відомостей та звіту по персоніфікованому обліку : 2004 р. -Кутішенко О.І. ( - 5,99 грн. ) та Полторацька С.В.( 5,38 грн. ) ; 2005 р. -Серга Х.А. Надати коригуючи відомості по розбіжностям.
18.12.06 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийняте рішення № 200 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки ,визначені законодавством; із змісту якого вбачається, що на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до Дніпропетровського поштамту Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»застосовано фінансові санкції у розмірі «чотириста дев'ятсот дві тисячі сто двадцять сім грн.98 коп.».
Відповідно до вимог Конституції України: органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України ( ст.6 ); в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй ( ст.8 ) ; правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ( ст. 19 ) . Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб ( ст.55 ) .
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Згідно з вимогами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Відповідно до ст.20 цього Закону: страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; ( Абзац третій частини шостої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) .
Згідно із приписами ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином УПФУ безпідставно під час розрахунку суми фінансових санкцій за звітний період прийняло календарний рік , тоді як необхідно було приймати календарний місяць .
Враховуючи викладене спірне рішення не відповідає чинному законодавству та порушує інтереси позивача, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позову. Одночасно заперечення відповідача не спростовують викладених обставин та не можуть бути підставою для відмови у позові.
На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в особі Поштамту -ЦПЗ № 1 Дніпропетровської дирекції УДППЗ «Укрпошта»задовольнити в повному обсязі .
2. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 18.12.06 р. № 200 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Ю.Васильєв