21.02.07р.
Справа № 31/71-07
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів», м. Дніпропетровськ
До: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
Про: визнання права власності
Суддя Мороз В.Ф.
Від позивача: Вольнянська О.А., дов. від 11.08.06 р.
Від відповідача: Сакало П.А., дов. від 20.09.06 р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання за ним права власності на базу відпочинку в Кіровському лісництві квартал 36 виділ 29 (сел. Кіровське, вул.. Орільська, 1) Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне майно було набуте позивачем в порядку приватизації у власність, а його вартість не була виключена із акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що спірне майно було передано відповідачу безоплатно. Чинним законодавством, що регулює питання приватизації, не визначений такий спосіб приватизації, як безоплатна передача. Безоплатна передача майна, яка визначена статтею 24 Закону України «Про приватизацію державного майна», не є відчуженням цього майна. Зазначена передача здійснюється на баланс підприємства, що не можна розглядати, як зміну форми власності зазначеного майна. Після такої передачі до підприємства переходить право користування таким майном.
По справі оголошувалась перерва до 21.02.2007 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
14.12.1993 р. між відповідачем та організацією орендарів Дніпропетровського орендного підприємства «Фабрика нетканих матеріалів» (покупець), укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів», що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8. Відповідно до акту оцінки вартості майна орендного підприємства, вартість вказаного в Договорі об'єкту складає 1975 215 000 крб. (п. 2 Договору). Згідно п. 3 Договору право власності переходить до покупця згідно акту приймання-передачі та покупцеві видається свідоцтво про власність.
Згідно акту приймання-передачі від 27 січня 1994 р. покупцю передано згідно відомості інвентаризації та акту оцінки майно цілісного майнового комплексу та 29.09.1994 р. видано свідоцтво про власність. У відповідності до Статуту позивач є правонаступником орендного підприємства «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів».
У складі цілісного майнового комплексу, позивачу була передана у тому числі оспорювана база відпочинку, що згідно матеріалів справи розташована в Кіровському лісництві квартал 36 виділ 29 (сел. Кіровське, вул.. Орільська, 1) Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відомості перерахунку балансової вартості основних фондів та акту оцінки вартості майна орендного підприємства, вартість спірної бази відпочинку не була вилучена із вартості майна цілісного майнового комплексу, що загалом склала 1 975 215 000 крб. та була оплачена позивачем.
Відповідно до ст.49 Закону України “Про власність», володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Оскільки позивачем спірне майно було викуплене у складі цілісного майнового комплексу в порядку приватизації у власність, що відповідачем не спростовано, суд вбачає підстави для задоволення позову.
Посилання відповідача на “Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», затвердженого наказом ФДМУ від 19.05.99 р. №908/68 є необґрунтованим, оскільки вказане положення не має зворотної дії у часі та не поширюється на приватизацію, що відбулась в 1993 році. При цьому Закон України "Про приватизацію державного майна" в редакції на час приватизації майна цілісного майнового комплексу позивачем, прямо не забороняв придбання у власність спірного майна.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі на підставі ст.. 49 ГПК У4країни слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Визнати за Закритим акціонерним товариством «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» (49021, м. Дніпропетровськ, вул.. Лісопильна, 8; код ЄДРПОУ 05511952) право власності на базу відпочинку в Кіровському лісництві квартал 36 виділ 29 (сел. Кіровське, вул.. Орільська, 1) Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська,58) на користь Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» (49021, м. Дніпропетровськ, вул.. Лісопильна, 8; код ЄДРПОУ 05511952) 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Суддя В.Ф. Мороз