Справа № 127/21964/13-а
Провадження 2-а/127/766/13
04.10.2013 року
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Клапоущака С. Ю.,
при секретарі Гнасько Н.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти ДПС УДАІ прапорщика міліції Добери Андрія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти ДПС УДАІ прапорщика міліції Добери Андрія Васильовича про скасування постанови серії АА2 № 782592 від 04.09.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., яка винесена з порушеннями норм чинного законодавства та є незаконною. Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним.
04.09.2013 року в 17 год 38 хв. на а/д Житомир-Могилів-Подільський 116 км, смт Стрижавка, позивач керував автомобілем Фольксваген гольф, д/н НОМЕР_1 та був зупинений відповідачем, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення за керування належним йому автомобілем з перевищенням встановленої законом швидкості, а саме на 46 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Візир» 0812415.
На підставі вказаного протоколу була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) гривень, що передбачено ч. 1 ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення. Дана постанова винесена з порушеннями процесуальних та матеріальних норм КУпАП і є незаконною.
З даною постановою він не згоден, оскільки обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності та нічим не доведені. Так, того дня він дійсно керував вищевказаним належним йому автомобілем, був зупинений інспектором ДПС, який повідомив позивача про перевищення останнім швидкості дорожнього руху. Такі висновки інспектором ДАІ здійснено на підставі показників вимірювача швидкості «Візир» 0812415. Проте, правил дорожнього руху позивач не порушував, він діяв в межах встановлених правил, про що повідомив інспектора ДАІ. Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова в справі про адміністративне правопорушення. Отже, посилання на покази приладу «Візир» на думку позивача є безпідставним, адже відповідачем не надано жодних матеріалів, на яких би було зафіксовано показання приладу, які б вказували про порушення позивачем правил дорожнього руху.
Однак не враховуючи пояснень позивача, відповідач склав протокол, а також виніс постанову.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не з'явився, не направив до суду письмові заперечення, тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 04.09.2013 року в 17 год 38 хв. на а/д Житомир-Могилів-Подільський 116 км, смт Стрижавка позивач, керуючи автомобілем Фольксваген гольф, д/н НОМЕР_1, перевищив швидкість руху на 46 км/год, чим допустив порушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. Швидкість вимірювалася приладом «Візир» 0812415.
Разом з тим, така обставина не знаходить свого належного підтвердження з наявних у справі доказів, якою є постанова у справі про адміністративне правопорушення з огляду на факт заперечення позивачем об'єктивності викладених в ній даних і зокрема посилання на відсутність матеріалів, на яких би було зафіксовано показання приладу «Візир» 0812415.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП, порушення правил дорожнього руху, повинно бути підтверджені фактичними даними, а саме: поясненнями особи, як притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показань технічних приладів засобів фото-, і відео спостереження та іншими документами.
В судовому засіданні встановлено, що при винесені постанови інспектором не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення, не враховано пояснень позивача, який свою вину не визнав, які суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, визнає правдивими, допущено інші процесуальні порушення.
Разом з тим, з наданої позивачем копії постанови про адміністративне правопорушення та пояснень останнього вбачається, що при складанні протоколу відповідач порушив вимоги ст. 256 КУпАП та п. 2.7 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення», оскільки не долучив до постанови матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
При цьому, суд виходить з положень ч.2 ст.71 КАС України в тім, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не заперечив проти позову в цілому і, зокрема, проти викладених в ньому позивачем обставин щодо відсутності даних про проходження перевірки приладу вимірювання швидкості, ту обставину, що фактично мала місце фіксація швидкості руху іншого автомобіля, не подав.
Інших доказів порушення Правил дорожнього руху суду не надано.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки доказів вчинення правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, то притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути здійснено на підставі неналежних доказів його вини.
Таким чином, постанова відносно позивача за ч. 1ст. 122 КУпАП про стягнення штрафу в сумі 260 грн. підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-1 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 122, 128, 159, 161, 163, 172-1 КАС України, п. 2.7 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні порушення», ст. ст. 7, 245, 256, 280 КУпАП,
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора роти ДПС УДАІ прапорщика міліції Добери Андрія Васильовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задоволити.
Скасувати постанову серії АА2 № 782592 в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором роти ДПС УДАІ прапорщиком міліції Добера Андрієм Васильовичем 04 вересня 2013 року про накладення на ОСОБА_2 штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: