Справа № 127/22667/13-к
Провадження 1-кс/127/5241/13
24.09.2013 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю прокурора Манзій І.Р., захисника підозрюваного -адвоката ОСОБА_1, розглянувши клопотання СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше судимого: 21.04.2000 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі; 07.06.2005 року Замостянським районним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за відсутністю клопотання учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів, -
Слідчий Воронов О.О. звернувся до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Манзій І.Р.
Клопотання мотивоване тим, 26.12.2010 року о 22:10 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи біля входу в кафе «Кав'ярня», що розташоване в м. Вінниця на вул. А. Іванова розмовляли з раніше не знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Під час розмови почалася суперечка в наслідок якої у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою уникнення агресивних, насильницьких дій з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, почали тікати від останніх. ОСОБА_6 втік у невстановленим слідством напрямку, а ОСОБА_5 побіг до зупинки «А. Іванова» за якою і сховався.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньої змовою між собою, з корисливих спонукань, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, наздогнали ОСОБА_7 біля зупинки громадського транспорту «А.Іванова», та почали наносити останньому удари ногами по голові. Після чого ОСОБА_4 почав бити ОСОБА_5 обома ногами по ногам потерпілого, а ОСОБА_3 продовжував наносити удари по голові ОСОБА_5
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_4 з правої кишені ОСОБА_7 витяг мобільний телефон «Sony Еricsson К 750 І», вартість якого (згідно висновку товарознавчої експертизи № 1265 від 16.11.2011 року) становить 305, 10 грн., та грошові кошти в сумі 30 грн. Побачивши це ОСОБА_3 демонструючи спільність своїх намірів, направлених на відкрите заволодіння майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, наніс один удар ногою по голові ОСОБА_5В, який продовжував знаходитися на землі від якого він знепритомнів. Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №1334 від 28.08.2013 р. належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 335, 10 грн.
ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений повторно, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вина підозрюваного ОСОБА_3 підтверджується доказами які містяться у матеріалах кримінального провадження, а саме: показами потерпілого ОСОБА_5; показами свідка ОСОБА_8; показами інших свідків; протоколом очної ставки від 02.11.2011 року; протоколом очної ставки від 03.11.2011 року, тощо.
Слідчий зазначив, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий на шлях виправлнення не став, вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років, постійного місця проживання немає, ніде не працює та джерела доходів не має, схильний до вчинення злочинів та є підстави вважати, що він буде продовжувати свою злочинну діяльність, вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні слідчий суду пояснив, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177, а також ч. 2 ст. 177 КПК України може бути метою та підставою для застосування запобіжного заходу, просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник заперечували стосовно обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, просили застосувати більш м"який запобіжний захід. Захисника підозрюваного -адвокат ОСОБА_1 суду пояснила, що ОСОБА_3 винаймає житло в місті Вінниці, працює в будівельній бригаді, від органів досудового розслідування жодним чином не ухиляється.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінальної провадження № 12012010380001007, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 194 ч. 2 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин передбачених частиною першою цієї статті.
Так, на час розгляду клопотання підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України обґрунтовані, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання.
В клопотанні слідчим в обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначається наявність ризиків, а саме: те, що підозрюваний не має місця реєстрації у м. Вінниці, немає постійного місця роботи, останній може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, які підтримані прокурором в судовому засіданні.
Слідчим та прокурором в ході розгляду даного клопотання не доведено, що вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_3 є особою, який хоча й був раніше судимим, останній раз 07.06.2005 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, однак відбув повністю призначене покарання, на даний час має постійне місце проживання, працює по найму у будівельній бригаді, на виклики слідчого з"являється, сам спростовує факт намагання переховуватися від слідства та суду, а також те, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, тому слідчий суддя переконується в доцільності відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
Разом з тим, слідчий суддя враховує вимоги ст. 181 ч. 1 КПК України та вважає за необхідне застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 182, 194 КПК України, слідчий суддя,-
В клопотанні слідчого СВ 1-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту щодо підозрюваного ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Вінниці без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: