Справа № 127/19822/13-к
Провадження 1-кс/127/4618/13
10.09.2013 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., при секретарі Гнасько Н.О., за участю скаржника ОСОБА_1, його представників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, слідчого Попович С.І., прокурора Вознюка Д.В., захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ УМВС України ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12013010060000262 від 13.08.2013 року, -
До суду надійшла вказана скарга ОСОБА_1, в якій він просить скасувати постанову слідчого СУ УМВС України ОСОБА_6 від 13.08.2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010060000262 від 28.05.2013 року, яка мотивована тим, що слідчим Попович С.І. не виконано вимоги кримінального процесуального законодавства, що призвело до неповноти, необ'єктивності та незаконності оскаржуваної постанови, проведена вже в третій раз (три рази були скасовані постанови про закриття кримінального провадження) перевірка слідчого є неповною, мотиви закриття кримінального провадження ґрунтуються на неправильних висновках слідчого, зроблених внаслідок недостатньо проведеної перевірки та не відповідності цих висновків обставинам злочину про хуліганські дії ОСОБА_4, вчинені із застосуванням зброї по відношенню до ОСОБА_1
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу та просить її задоволити. Виклав мотиви, зазначені в скарзі. Також вказав, що слідчим взагалі не було взято до уваги його свідчень.
Адвокат ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали вимоги скарги, додатково суду пояснили, що 18.03.2013 року Вінницьким міським судом під головуванням судді Михайленка A.B. була скасована постанова про закриття кримінального провадження №12013010060000262 від 21.09.2012 року. У вказаній постанові суддею було чітко зазначено недоліки оскаржуваної постанови із вказівкою необхідних слідчих дій, які слід провести. Однак у оскаржуваній постанові слідча ОСОБА_6 посилається виключно на обставини, які були встановлені попереднім слідчим, при цьому тотожно описує всі ті обставини, які викликають і викликали сумніви у своїй об'єктивності, а також не виконала жодних вказівок постанови суду від 18 березня 2013 року.
Так по суті скарги та обставинам злочину зазначили, що 14.03.2012 року на території будинковолодіння № 33 по вул. А. Медвідь в м. Вінниці ОСОБА_4, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 безпричинно з хуліганських мотивів умисно наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді кульового поранення лівого плеча та кульового поранення задньої поверхні грудної клітини зліва.
21 березня 2012 року слідчим СУ УМВС України капітаном міліції ОСОБА_7 було порушено кримінальну справу за фактом хуліганських дій відносно ОСОБА_1 із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст 296 КК України (кримінальна справа № 12270269).
23.03.2013 року по вказаній кримінальній справі ОСОБА_1 було визнано потерпілим.
Оскаржувану постанову слідча мотивує тим, що ОСОБА_4 діяв в межах необхідної оборони, оскільки ОСОБА_1 на нього нападав із молотком, а ОСОБА_4- змушений був захищатися. При цьому, слідчий посилається на висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 338 від 31.08.2012 р., згідно якого на ручці вилученого молотка виявлені потожирові сліди рук, походження яких від контактування рук ОСОБА_1Г не виключається.
Скаржник та його представники вважають, що в даній частині матеріали кримінальної справи сфальшовані, а висновок № 338 експертом підроблений. Оскільки в дійсності знайдений ОСОБА_1 та його дружиною - ОСОБА_8 на власному подвір'ї на видному місці через деякий проміжок часу, а саме: через 10 днів після події злочину, вчиненим ОСОБА_4, молоток, ніколи не був у руках ОСОБА_1 і не належить йому - не містить і не може містити слідів його рук. Крім того, ОСОБА_1, виявивши вказаний молоток, вимагав від слідчого дослідити його щодо наявності на ньому не лише відбитки рук ОСОБА_1 але й ОСОБА_4
На думку ОСОБА_1 слідчий з незрозумілих мотивів досліджував лише те, що могло б хоч якось виправдати злочинні дії ОСОБА_4
Так, по справі була призначена дактолоскопічна експертиза, перед якою ставилося питання про встановлення факту наявності на ручці молотка відбитків ОСОБА_1 Висновок експерта № 81-Д від 02.04.2012 р. ( матеріали кримінального провадження № 12013010060000262 т.1 а.с.161-163) вказує, що слідів рук на молотку, вилученого під час огляду домоволодіння за адресою: м. Вінниця, вул. А.Медвідь, буд. 33 не виявлено.
Слідчий після цього призначає ще дві експертизи: судово- імунологічну та молекулярно-генетичну.
ОСОБА_9Коляда у висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 338 від 31.08.2012 р. зазначає, що на ручці вилученого молотка виявлені потожирові сліди рук, походження яких від контактування рук ОСОБА_1Г не виключається.
В наступному експерт, начальник НДЕКЦ ОСОБА_10, у своєму листі від 20.09.2012 року (матеріали кримінального провадження № 12013010060000262 т.1 а.с.347) зазначає, що виявлення слідів пальців рук під час досліджень хімічним методом (дактолоскопічна експертиза), які ґрунтуються на взаємодії реагентів з потожировою речовиною, унеможливлює наступне біологічне дослідження, зокрема унеможливлює визначити ДНК - профіль. Тому дана експертиза не може бути виконана.
Тобто з листа начальника НДЕКЦ ОСОБА_10 вбачається, що будь- які потожирові сліди на ручці молотка - відсутні, оскільки при дактолоскопічному дослідженні відбувалася взаємодія реагентів з потожировою речовиною, що фактично знищило будь-які сліди.
Враховуючи вищезазначений лист, на думку ОСОБА_1 та його представників судово- медичний експерт-імунолог ОСОБА_11 склав завідомо неправдивий висновок судово-медичної імунологічної експертизи № 338 від 31.08.2012 року.
Крім цього, вказують, що із матеріалів кримінальної справи зникли речові докази, а тому не було проведено всіх необхідних експертиз. Так, в присутності свідків було вилучено частину цегли із будинку ОСОБА_1Г.(місця, куди влучила третя куля). У зв'язку із цим була винесена постанова про призначення експертизи полімерних матеріалів, завданням якої було виявлення слідів кулі на цеглі. Проте, вказана експертиза так і не була проведена.
Також просять суд звернути увагу на суперечливість показів ОСОБА_4 та ОСОБА_12, які спочатку заявляли, що ОСОБА_1 не пошкодив молотком належний їм автомобіль (ОСОБА_4 пояснив, що удар молотком по лобовому склу був не сильний, а тому скло не пошкоджено (а.с.6), а ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_4 встиг перехопити молоток, тому ОСОБА_1 автомобіль не пошкодив (а.с.10) ). Згодом з'явилася інша версія ОСОБА_4 та ОСОБА_12В про пошкоджений та ще й не в одному місці автомобіль.
Слідчий свідомо та цілеспрямовано не взяв до уваги суперечливість свідчень ОСОБА_4 та ОСОБА_12, не звернув увагу, що автомобіль ОСОБА_4 14.03.2012 р. не мав жодних пошкоджень, міліцією з цих підстав не оглядався, а пошкодження з'явилися уже пізніше через кілька днів і огляд вказаних пошкоджень проводився двічі і через кілька днів. Також суперечливі покази родини ОСОБА_4 й щодо кількості пострілів.
Скаржник та його захисники просять суд скасувати постанову слідчого СУ УМВС України ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12013010060000262 від 213.08.2013 року та зобов'язати слідчого провести наступні слідчі дії, які слідчий всупереч вказівки постанови суду від 18 березня 2013 року не виконав, зокрема слід допитати ОСОБА_11, який у висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 338 від 31.08.2012 року зазначив, що на ручці вилученого молотка виявлені потожирові сліди рук, походження яких від контактування рук ОСОБА_1Г не виключається; просили провести експертизу полімерних матеріалів щодо наявності на речовому доказі - шматку цегли слідів від пострілу; усунути суперечності пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_12; усунути суперечності між двома протоколами огляду автомобіля ОСОБА_4 на предмет виявлених на ньому механічних пошкоджень, остання вказівка співпадає із вказівкою №4 вказівок (в порядку ст. 227 КПК України) по кримінальній справі №12270269 прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_13 від 15.08.2012 року та провести медичну експертизу щодо тілесних ушкоджень потерпілого.
Слідча ОСОБА_6 заперечила проти скарги з тих підстав, що за результатами досудового розслідування кримінального провадження №12013010060000262 нею винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Додатково пояснила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склалися тривалі неприязні відносини з приводу спірної земельної ділянки. В даній ситуації вважає, що ОСОБА_4 діяв в межах необхідної оборони, все це викладено в оспорюваній постанові про закриття кримінального провадження. Всі недоліки, про які вказують ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунуто. Відповідно до матеріалів кримінального провадження свідок ОСОБА_14 допитаний ще слідчим Лежавським П.І., експертизу полімерних матеріалів речового доказу - шматка цегли провести неможливо, про що вказує лист начальника ДНДЕКЦ. Крім цього перехресним допитом усунуто всі суперечності показів щодо події яка сталася між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 14.03.2012 року. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Прокурор вважає, що оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінальної справи прийнята з дотримання вимог діючого кримінально-процесуального законодавства, а тому заперечував щодо задоволення скарги.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12013010060000262, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень п.4 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.2ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Так, з наданих суду матеріалів вбачається, що 14.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського PB ВМУ УМВС України у Вінницькій області із заявою про вчинення щодо нього злочину ОСОБА_4, який наніс йому тілесні ушкодження з пристрою для відстрілу гумових куль (матеріали кримінального провадження № 12013010060000262 т.1 а.с. 3).
21.03.2013 року слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області Лежавським П.І. було порушено кримінальну справу за фактом хуліганських дій відносно ОСОБА_1 із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а 05.06.2012 року закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України ( 1960 року), за відсутністю складу злочину (а.с. 289-291).
Рішення про закриття кримінальної справи за фактом хуліганських дій ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 було неодноразово оскаржено та скасовано спочатку прокурором відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_13, а в наступному постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2013 р. ( у зв'язку з неповнотою проведення досудового розслідування для проведення додаткових слідчих дій).
У постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2013 року про скасування постанови слідчого СВ СУ УМВС України у Вінницькій області Лежавського П.І. від 21.09.2012 року про закриття кримінальної справи № 12270269 по факту вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України суд посилався на те, що слідчим не в повній мірі виконано вказівки прокурора, від 15.08.2012 року щодо усунення суперечності між двома протоколами огляду автомобіля ОСОБА_4 на предмет виявлених на ньому механічних пошкоджень (а.с. 317-318), що призвело до передчасного винесення постанови про закриття кримінальної справи;
Суд критично ставиться до посилань скаржника та його представників про неусунення слідчим Попович С.І. вказівки прокурора від 15.08.2012 року щодо усунення суперечності між двома протоколами огляду автомобіля ОСОБА_4 на предмет виявлених на ньому механічних пошкоджень, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12013010060000262 ще слідчим СВ СУ УМВС України у Вінницькій області Лежавським П.І. усунено зазначену вказівку прокурора відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_13 від 15.08.2012 року, що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ( т.1 а.с. 329 ).
Суд не приймає до уваги посилань ОСОБА_1 про неповноту та необ'єктивність дій слідчого Попович С.І. при перевірці речового доказу - молотка, що також зазначено у постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2013 року про невжиття слідчим заходів щодо перевірки наявності на вилученому молотку відбитків рук не лише ОСОБА_1, але й ОСОБА_4, оскільки слідчим СВ СУ УМВС України у Вінницькій області Лежавським П.І. 07.09.2012 року призначалася судово -молекулярно - генетична експертиза щодо перевірки наявності на вилученому молотку відбитків рук ОСОБА_1, однак відповідно до листа №27/15477 від 20.09.2012 року НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області зазначається що постанова слідчого про призначення судово -молекулярно - генетичної експертизи від 07.09.2012 року залишена без виконання, оскільки раніше призначеними експертизами застосовувалися спеціальні прийоми та інструменти (хімічним способом (дактолоскопічна експертиза), які грунтуються на взаємодії реагентів з потожировою речовиною, зокрема визначити ДНК - профіль), що фактично знищило будь-які сліди, внаслідок чого стало неможливе наступне біологічне дослідження виявлення слідів пальців рук (кримінальне провадження № 12013010060000262, т-1 а.с.347).
З вищенаведеного вбачається, що слідчій СУ УМВС України ОСОБА_6 не було потреби та взагалі сенсу по даній справі знов призначати судово -молекулярно - генетичну експертизу щодо перевірки наявності на вилученому молотку відбитків рук не лише ОСОБА_1, але й ОСОБА_4
Крім зазначеного, суд не вбачає у діях слідчої СУ УМВС України ОСОБА_6 бездіяльності чи свідомого фальшування матеріалів кримінальної справи з метою виправдання ОСОБА_4, так як на думку скаржника зникли речові докази, зокрема, частина цегли із будинку ОСОБА_1, хоча була призначена експертиза полімерних матеріалів, завданням якої було виявлення слідів кулі на цеглі ( кримінальне провадження № 12013010060000262 т-1 а.с.217а), оскільки відсутність висновку експертизи полімерних матеріалів обгрунтовується листом начальника ДНДЕКЦ МВС України генерал - лейтенанта міліції ОСОБА_15 про відсутність в експертній службі МВС України експертів відповідної спеціалізації, тому виконання експертизи полімерних матеріалів речового доказу - шматка цегли провести неможливо ( кримінальне провадження № 12013010060000262 т-1 а.с.279).
Відповідно до протоколу одночасного допиту осіб від 11 червня 2013 року слідчою СУ УМВС України ОСОБА_6 0 16 год. 05 хв. 11 червня 2013 року розпочато одночасний допит свідків ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_12, який закінчено о 18 00 одині, дана обставина, на думку суду, підтверджує факт усунення слідчою СУ УМВС України ОСОБА_6 вказівки постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2013 року про усунення суперечностей показів ОСОБА_4 та ОСОБА_12
Квалiфiкацiя злочину, передбаченого кримiнальним законом, здiйснюеться шляхом характеристики чотирьох елементiв суспiльно небезпечного дiяння, якi утворюють склад злочину: об'єкта, об'єктивноi сторони, суб'єкта i суб'єктивноi сторони злочину.
Визначення складу злочину шляхом встановлення в законi його об'ективних i суб'єктивних ознак є однiєю з найважливiших гарантiй законності притягнення особи до кримiнальноi вiдповiдальтностi.
Юридичний аналiз складу хулiганства, як i будь-якого iншого злочину, здiйснюється, виходячи iз законодавчоi характеристики його делiкту. Диспозицiя статтi 296 Кримiнального кодексу Украiни визначає цей злочин наступним чином: хуліганство, є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Об'єктом хулiганства є громадський порядок. Ця позицiя базується по-перше на тому, що поняття громадський порядок, громадська безпека i здоров"я населення не тотожнi i навiть не однорiднi, хоча близькi i взаемообумовленi. Кожному з них притаманна певна самостiйнiсть. По друге, в дiйсностi нi один iз злочинiв, передбачених розділом 12 КК України не посягае одночасно на громадський порядок, громадську безпеку i здоров"я населення.
Об'єктивна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушуеться громадський порядок i виражається явна неповага до суспiльства.
Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii є досить рiзноманiтнi. Пiдсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якої би ступенi суспiльної небезпеки не досягали хулiганськi дii, але всiм їм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства. Якщо у дiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключаеться наявнiсть складу хулiганства.
В судовому засіданні встановлено, що між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склалися тривалі неприязні відносини з приводу спірної земельної ділянки.
На думку суду, слідча ОСОБА_6 дійшла вірного висновку про закриття кримінального провадження за фактом хуліганських дій відносно ОСОБА_1 із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу вказаного кримінального правопорушення.
На підставі викладено суд находить, що постанова слідчого СУ УМВС України ОСОБА_6 від 13.08.2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010060000262 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення є обґрунтованою, винесеною з урахуванням вимог кримінального процесуального закону.
За наведених підстав приходжу до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 7, 214, 306, 307, 309 КПК України,
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ УМВС України ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12013010060000262 від 13.08.2013 року.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: