10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"01" березня 2011 р. Справа № 2-а-1511/10
номер рядка статистичного звіту 10.3.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області, м.Бердичів Житомирської області
на постанову Бердичівського міськрайонного суду від "05" січня 2011 р.
у справі № 2-а-1511/10
за позовом ОСОБА_2, с.Рея Бердичівського району Житомирської області
до Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області, м.Бердичів Житомирської області
про визнання незаконними дій та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни,
Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 05.01.2011р. у даній справі (а.с.13-14) зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 13 червня 2010р. по 01 грудня 2010р., виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.17-19), в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.8 Конституції України, ст.9, частин 1 та 3 статті 86, ст.159,163 КАС України, незастосування до спірних у справі правовідносин приписів Закону України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" від 15.07.1999р. №979, згідно якого з 01.09.1999р. встановлено мінімальний розмір пенсії за віком - 24,90 грн., а також ту обставину, що позивачці розмір доплати до пенсії як дитині війни встановлювався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.02.2008р., відповідно до якої надано право на призначення та виплату пенсій та підвищення в розмірах, встановлених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області не має права здійснювати виплату позивачці надбавки до пенсії за рахунок власних коштів; крім того, на думку відповідача, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не підлягає застосуванню для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус дитини війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Також, на думку скаржника, суд, всупереч приписів ст.99 КАС України, застосував шестимісячний строк (замість місячного) щодо вимоги про виплату підвищення до пенсії, яка по суті є тотожною стягненню грошових коштів.
Позивачка письмових заперечень на апеляційну скаргу не подала.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження.
З врахуванням приписів вищевказаної статті, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області про визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування та виплати пенсії в 2007р.-2010р. та стягнення на користь позивачки недоплаченої щомісячної державної надбавки до пенсії в сумі 5844,00 грн. (а.с.3-4).
З наявного в матеріалах справи посвідчення №116402 (а.с.6, у т.ч. зворот) вбачається, що ОСОБА_2 має статус дитини війни й відповідно має право на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно змін, внесених Законом України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п.п.2 п.4.1 розділу ІІ) частину 1 статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Однак, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, вказані зміни визнано неконституційними, а отже ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має застосовуватись у чинній редакції.
Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не підлягає застосуванню для обчислення розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус дитини війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з огляду на таке.
Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність визначено статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становить: 695 грн. - у період з 01 січня 2010р. по 31 березня 2010р., 706 грн. - у період з 01 квітня 2010р. по 30 червня 2010р., 709 грн. - у період з 01 липня 2010р. по 30 вересня 2010р., 723 грн. - у період з 01 жовтня 2010р. по 30 листопада 2010р., 734 грн. - у період з 01 грудня 2010р. по 31 грудня 2010р.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
У пункті 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. "Про Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачці мало проводитись нарахування та виплата підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
За наведеного, доводи відповідача про те, що він не являється розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому невзмозі здійснити виплату позивачці соціальної допомоги у встановлених законодавством порядку та розмірі, судом не приймаються до уваги.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Законом, який встановлює доплату до пенсії особам, які мають статус дитини війни, є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в 2010 році не зупинено.
Отже, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та провести ОСОБА_3 відповідні нарахування та виплати з врахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2010 рік.
При цьому, суд враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ухвали від 17.12.2010р. судом першої інстанції, з врахуванням наведених приписів процесуального законодавства та зважаючи на неподання позивачкою клопотання про поновлення пропущеного строку, було залишено без розгляду позов позивачки в частині її вимог (поза межами встановленого шестимісячного строку).
Таким чином, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, в межах встановленого шестимісячного строку, є протиправною.
Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною й має бути залишена без змін, доводи ж апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області не є переконливими, не підтверджуються наявними у справі доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бердичівському районі Житомирської області (м.Бердичів Житомирської області) залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду від "05" січня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
ОСОБА_1
Віддрук. 3 прим. (прост.):
1- в справу,
2 - позивачу (АДРЕСА_1, 13321),
3 - відповідачу (пл.Соборна, 23, м.Бердичів, Житомирська область, 13300)