Справа № 0670/1040/11
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"06" грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
ОСОБА_2,
при секретарях Бєляєвій Т.В.
ОСОБА_3.
за участю позивача: ОСОБА_4,
представників від УМВС України в Житомирській області: ОСОБА_5, довіреність № 21/285 від 12.03.11 р., ОСОБА_6, довіреність № 21/1-1200 від 01.11.11 р.,
від Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області: ОСОБА_5, довіреність № 12882 від 03.11.11р.,
від ГУПФУ в Житомирській області: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області про визнання бездіяльності,стягнення невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди та перерахунку пенсії,
В лютому 2011р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з врахуванням доповнення від 28.02.2011р.) до ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання бездіяльності відповідача щодо виконання п.3 постанови Кабінету Міністрів України за № 257 "Про умови оплати праці працівникам органів внутрішніх справ", стягнення 18477,60грн. недовиплаченої заробітної плати, 4317,20грн. недонарахованих до одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, 1455,80грн. несплаченої щомісячної 15% надбавки за секретність, 2624,00грн. виплачених за рішеннями судів комунальних послуг, 70000,00грн. моральної шкоди та зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_4 зазначив, що працював в органах внутрішніх справ (в Житомирському РВ УМВС України в Житомирській області), з 12.10.1992року здобув право виходу на пенсію, проте, продовжував працювати до 12.10.1994року. Незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України 02.04.1993р. постанови № 257 "Про умови оплати праці працівників органів внутрішніх справ", введеної в дію з 01.01.1993р., йому щомісячно в період з 01.01.1993. до 12.10.1994р. недоплачували надбавку в розмірі 50% пенсії за вислугу років, що також відобразилося й на одноразовій грошовій допомозі при звільненні. Крім того, вказує, що 24.11.2005року із повідомлення ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області йому стало відомо про проведення перерахунку розміру пенсії з 22.03.2005р. із врахуванням надбавки 15% за секретність, проте, цих коштів до своєї пенсії він не отримував. Також зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про міліцію" має право на пільги при сплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 100%, але довідку про такі пільги отримав лише 09.11.2009року на виконання рішення суду. Нехтування та ігнорування Уравлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області законодавчих норм, бездіяльність, пов'язана як з ненарахуванням та виплатою зазначених надбавок, допомоги, пенсії, так і ненаданням довідки про передбачені пільги, призвела до глибокого психологічного дискомфорту, погіршення стану здоров'я та моральних страждань, які підлягають відшкодуванню, як і здійснення перерахунку пенсії.
Ухвалою від 30.03.2011року позовну заяву в частині стягнення 2624,00грн. як шкоди, завданої бездіяльністю Відповідача при оплаті житлово-комунальних послуг в 2004-2005роках, залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.
05.05.2011року за клопотанням представника ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області до справи в якості відповідачів були залучені Житомирський РВ УМВС України в Житомирській області та ОСОБА_8 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. в позові було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, що призвело до неправильних висновків, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати як протокольне рішення про залучення до участі у справі як іншого відповідача ОСОБА_8 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, так і постанову від 08.09.2011р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Представники ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області та Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області заперечили проти апеляційної скарги, вважаючи постанову суду обгрунтованою та законною.
ОСОБА_8 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалося, незважаючи на його повідомлення про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштовою рекомендованою кореспонденцією судових повісток.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З врахуванням приписів вищевказаної статті розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Вислухавши ОСОБА_4, представників ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ України та в жовтні 1994р. був звільнений з призначенням йому пенсії за вислугу років. Під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивачу, який мав право на пенсію за вислугу років і продовжував проходити службу, щомісячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії встановлена не була.
Відповідно до положень частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час звільнення зі служби) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу . При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугою строків служби, грошова компенсація замість продовольчого пайка, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1993 р. N257 "Про умови оплати праці працівників органів внутрішніх справ", введеною в дію з 01.01.1993р., було надано право керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, виділених на утримання цих органів, установлювати особам рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством і залишені за їхньою згодою в інтересах справи на службі, щомісячну доплату у розмірі від 25 до 50 процентів від суми пенсії, яка могла бути їм нарахована.
Суд першої інстанції, з яким погоджується й колегія суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що місячна доплата в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована позивачу, залишеному за його згодою та в інтересах справи на службі, не була йому встановлена на момент звільнення наказом керівника органу внутрішніх справ на підставі чинного нормативно-правового акту - постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1993 р. N257 "Про умови оплати праці працівників органів внутрішніх справ" й під час проходження служби позивачу не виплачувалась, а тому підстави для включення зазначеної доплати до перерахунку пенсії відсутні.
Крім того, за змістом правової норми щодо встановлення особам рядового і начальницького складу, які мають право на пенсію за вислугу років згідно з чинним законодавством і залишені за їхньою згодою в інтересах справи на службі, щомісячна доплата у розмірі від 25 до 50 відсотків від суми пенсії, яка могла бути їм нарахована, не може бути включена до складу грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ для обчислення розміру пенсії. Ця доплата по своїй суті вже є частиною пенсії, обчисленою відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка могла виплачуватися зазначеним особам при умові залишення їх на службі та при наявності асигнувань, виділених на утримання цих органів.
За наведеного сума такої надбавки не могла враховуватися й при визначенні позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
Також колегія суддів погоджується з мотивами суду першої інстанції щодо висновків про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про виплату йому 1455,80грн. 15 % надбавки за секретність, з огляду на те, що ОСОБА_4 за період проходження служби в органах внутрішніх справ не отримував в установленому законом порядку допуску до роботи з таємними документами жодних із визначених ступенів секретності й відповідно останній не працював із такими документами, а тому не мав права на встановлення такої надбавки і така надбавка йому не встановлювалася та не включалася до розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, що виключає відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" включення її до розміру пенсії при її визначенні при звільненні ОСОБА_4 та не могла враховуватися при подальшому перерахунку йому розміру пенсії.
Одночасно, колегія суддів приймає до уваги посилання ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, що вказівка на таку складову пенсії в довідці, виданій ОСОБА_4 в 2005році, є помилкою (опискою).
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області без достатніх підстав не врахувало ОСОБА_4 при призначенні пенсії надбавку у вигляді 50% пенсії за вислугу років та 15% за роботу із таємними документами, що також виключає зобов'язання іншого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії з урахуванням вказаних надбавок.
Як правильно встановив суд, дослідивши зібрані у справі докази (медичні довідки, медичні висновки та чеки щодо оплати лікарських засобів та медичних процедур), з 2004 року по 2011рік ОСОБА_4 неодноразово звертався в різні медичні установи з приводу свого стану здоров'я, за певні кошти придбавав певні лікарські засоби та оплачував певні медичні процедури.
Проте, оцінивши вказані документи, колегія суддів не може дійти висновку, що звернення до медичних установ, глибокий психологічний дискомфорт, погіршення стану здоров'я були, як зазначає позивач, зумовлені саме бездіяльністю ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо невстановлення та невиплати йому надбавок та допомоги при звільненні, що виключає за цих підстав стягнення на його користь заявленої моральної шкоди.
Одночасно, слід зазначити, що посилання на протиправну бездіяльність ОСОБА_7, пов'язану з невидачею позивачу довідку про встановлені Законом України "Про міліцію" пільги щодо 100% оплати комунальних послуг, що спонукало позивача в судовому порядку вирішувати це питання (рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2008р. у справі № 2-а-11922/07, залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009р.), не є, у даній справі, підставою для порушення питання про стягнення моральної шкоди з огляду на приписи ст.21 КАС України, відповідно до яких вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір; інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Як вбачається з вказаних судових рішень, ОСОБА_4 не ставив при розгляді справи № 2-а-11922/07 питання щодо стягнення заподіяної йому шкоди, що не позбавляє його права за достатніх підстав порушити це питання у встановленому порядку.
В розглядаємій же справі (№0670/1040/11) позивач виклав вимогу про визнання бездіяльності саме щодо невстановлення та невиплати йому надбавок та допомоги при звільненні.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв обгрунтовану та законну постанову, яка підлягає залишенню без змін.
Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2011рр - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: ОСОБА_9 ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,12443
3- відповідачам ОСОБА_7 Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,Житомир,10008 ОСОБА_8 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003 Житомирський РВ УМВС України в Житомирській області вул.Щорса, 88,м.Житомир,10000