Постанова від 17.09.2012 по справі 2010/2383/12

н.с. 2010/2383/12

н.п.2-а/2010/137/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Калиновської Л.В.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дергачі Харківської області адміністративну справу за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області, треті особи - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Самдея», Міністерство оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків, Гвардійський ордена червоної зірки факультет військової підготовки імені Верховної ради України НТУ «ХПІ», м. Харків про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування , -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення №34 LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010, про безоплатну передачу ОК «ЖБК «Самдея» у власність земельної ділянки для розміщення садибної та малоповерхової забудови.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що прокуратурою Дергачівського району Харківської області проведена перевірка за результатам якої встановлено, що рішенням №25 XLVII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 18.06.2009 ОК ЖБК «Самдея» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території селищної ради в межах населеного пункту у смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області на території танкодрому для розміщення садибної та малоповерхової забудови орієнтовною площею 40 га. Рішенням LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 року за №34 проект відведення земельної ділянки затверджено та безоплатно передано у власність наступні земельні ділянки: земельна ділянка №1 площею 8,7916 Га - кадастровий номер 6322057600:00:001:0559, земельна ділянка №2 площею 5,5797 га - кадастровий номер 6322057600:00:001:0560, земельна ділянка №3 площею 25,6287 га - кадастровий номер 6322057600:00:001:0561, із земель запасу державної власності зі зміною цільового призначення для розміщення садибної та малоповерхової забудови загальною площею 40 га., в межах населеного пункту сел. Солоницівка Дергачівського району Харківської області. На підставі рішення LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 року за №34 ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області видано Державний акт серії ЯИ 807809 на право власності ОК «ЖБК «Самдея» на земельну ділянку площею 8,7916 га, кадастровий номер 6322057600:00:001:0559, Державний акт серії ЯИ 807810 на право власності ОК «ЖБК «Самдея» на земельну ділянку площею 5,5797 га, кадастровий номер 6322057600:00:001.0560, Державний акт серії ЯИ 807808 на право власності ОК «ЖБК «Самдея» на земельну ділянку площею 25,6287га, кадастровий номер 6322057600:00:001.0561. За результатами перевірки проведеної Державною інспекцією сільськогосподарського господарства в Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.03.2012, згідно якого встановлено, що на підставі аналізу планово-картографічних матеріалів проекту відведення, а саме - схеми розташування земельних ділянок та проекту формування території ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області, встановлено, що земельні ділянки, які відведено ОК «ЖБК «Самдея» знаходяться в південно-східній частині контуру №53 проекту формування території ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів. Вказаний проект виготовлено Харківським філіалом Українського науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту землеустрою «Укрнііземпроект» у 1992 році. Земельні ділянки входять до єдиного масиву площею 392,5 га, масив закріплено за Харківським гвардійським вищим танковим командним училищем. Встановлено, що право користування вказаною земельною ділянкою зазначеного Харківського гвардійського вищого танкового училища виникло на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР №1160 від 06.10.1954 та рішення Харківського облвиконкому №148с від 03.04.1954 та посвідчується державним актом на право користування землею Б№045597 виданим у 1979 році.

Крім того, земельні ділянки, які безоплатно передано у власність ОК ЖБК «Самдея» рішенням №34 LXII сесії V ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 перебувають за межами населеного пункту, тобто за межами ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області. Таким чином за результатами перевірки встановлено, що при винесенні рішення №34 LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищною радою Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 допущені порушення вимог ст.ст. 5, 116, 149, 151, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, а також зазначені рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного вказана земельна ділянка підлягає поверненню в державну власність. У даному випадку порушено інтереси держави.

У судовому засіданні представник позивача - старший прокурор прокуратури Дергачівського району Харківської області позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, пояснивши суду про обставини, викладені вище.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області підтримав позовні вимоги позивача.

Представники третьої особи: Міністерство оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, Гвардійський ордена червоної зірки факультет військової підготовки імені Верховної ради України НТУ «ХПІ», м. Харків підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити.

Представник третьої особи, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Самдея», м. Харків заперечувала проти даного позову, посилаючись на законність винесеного рішення органу місцевого самоврядування.

Судом встановленні обставини та дослідженні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Дергачівського району Харківської області була проведена перевірка за результатам якої встановлено, що рішенням №25 XLVII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 18.06.2009 ОК ЖБК «Самдея» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території селищної ради в межах населеного пункту у смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області на території танкодрому для розміщення садибної та малоповерхової забудови орієнтовною площею 40 га.

Рішенням LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 року за №34 проект відведення земельної ділянки затверджено та безоплатно передано у власність наступні земельні ділянки: земельна ділянка №1 площею 8,7916 Га - кадастровий номер 6322057600:00:001:0559, земельна ділянка №2 площею 5,5797 га - кадастровий номер6322057600:00:001:0560, земельна ділянка №3 площею 25,6287 га - кадастровий номер 6322057600:00:001:0561, із земель запасу державної власності зі зміною цільового призначення для розміщення садибної та малоповерхової забудови загальною площею 40 га., в межах населеного пункту сел. Солоницівка Дергачівського району Харківської області.

На підставі рішення LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 року за №34 ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області управлінням Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області видано Державний акт серії ЯИ 807809 на право власності ОК «ЖБК «Самдея» на земельну ділянку площею 8,7916 га, кадастровий номер 6322057600:00:001:0559, Державний акт серії ЯИ 807810 на право власності ОК «ЖБК «Самдея» на земельну ділянку площею 5,5797 га, кадастровий номер 6322057600:00:001.0560, Державний акт серії ЯИ 807808 на право власності ОК «ЖБК «Самдея» на земельну ділянку площею 25,6287га, кадастровий номер 6322057600:00:001.0561.

За результатами перевірки проведеної Державною інспекцією сільськогосподарського господарства в Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.03.2012, згідно якого встановлено, що на підставі аналізу планово-картографічних матеріалів проекту відведення, а саме - схеми розташування земельних ділянок та проекту формування території ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області, встановлено, що земельні ділянки, які відведено ОК «ЖБК «Самдея» знаходяться в південно-східній частині контуру №53 проекту формування території ОСОБА_2 селищної ради народних депутатів.

Вказаний проект виготовлено Харківським філіалом Українського науково- дослідного та проектно-вишукувального інституту землеустрою «Укрнііземпроект» у 1992 році. Земельні ділянки входять до єдиного масиву площею 392,5 га, масив закріплено за Харківським гвардійським вищим танковим командним училищем.

Встановлено, що право користування вказаною земельною ділянкою зазначеного Харківського гвардійського вищого танкового училища виникло на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР №1160 від 06.10.1954 та рішення. Харківського облвиконкому №148с від 03.04.1954 та посвідчується державним актом на право користування землею Б№045597 виданим у 1979 році.

Необхідно зазначити, що земельні ділянки, які передані безоплатно у власність ОК ЖБК «Самдея» рішенням № 34 LXII сесії V ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 перебувають за межами населеного пункту, тобто за межами ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Таким чином за результатами перевірки прокуратури району було встановлено, що при винесенні рішення № 34 LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищною радою Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010 допущені порушення вимог ст.ст. 5, 116, 149, 151, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, а також зазначені рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до копії облікової картки від 8 серпня 1979 року розпорядження ради Міністрів СССР №1160 р.с. від 6.10.54 р. і рішенням Харківського Облвиконкому № 148с від 3.04.54р. зайнято та передано земельну ділянку Гвардійський ордена червоної зірки факультету військової підготовки імені Верховної ради України НТУ «ХПІ», м. Харків площею 392,5 га. Державний акт №045597 від 1979 року.

Відповідно до відповіді начальника Головного квартирно-експлутаційного управління Збройних Сил України ОСОБА_3 рішень, щодо передачі частини земельної ділянки до місцевих органів влади у Міністерстві оборони України не приймалось. Документи, що підтверджують право користування вказаною земельною ділянкою та її межі, знаходяться в КЕВ м. Харкова та територіальних органах Дерземагенства.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Відповідно ч.2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами , а також може вступити за своє ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Крім того, відповідно до ст.121 Конституції України уповноважує прокуратуру здійснювати функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках , передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України № 11-рп/2011 від 12.10.11 року надане офіційне тлумачення положення ч.4 ст.21 Закону України «Про прокуратуру». В резолютивній частині зазначеного рішення вказано, що положення ч.4 ст.21 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. №1789-ХІІ з наступними змінами «у разі відхилення його протесту або ухилення від розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним» необхідно розуміти як таке, що передбачає право прокурора у разі відхилення його протесту або ухилення від розгляду звернутися до суду про визнання незаконними як, акта відповідного органу, так і рішень , дій чи бездіяльності посадової особи.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення‚ представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

При вирішенні постанови суд керується наступними нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, води та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Так, ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Згідно зі ст. 142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку або права постійного користування у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу чи до власника земельної ділянки. За змістом ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, е державною власністю, належить їм на праві оперативного управління. Пунктом 45 Положення «Про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого Наказом Міністра оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року, передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Проте, особами, визначеними у п. 45 зазначеного вище Положення, не надавалась згода чи дозвіл на передачу земель у вільні землі міста.

Міністерство оборони України може приймати рішення стосовно земель оборони лише в межах прав, наданих користувачу земельної ділянки відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України. Це закріплено п. 4. 75 положення про міністерство оборони України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 406/2011.

Отже, виходячи з того, що землі оборони знаходяться в Міністерстві оборони лише в користуванні, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, то відповідно до статті 142 Земельного кодексу України виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони, і інформувати про це місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 № 313 "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" визначено, що передача нерухомого військового майна у комунальну власність (крім об'єктів житлового фонду, соціальної та інженерної інфраструктури військових містечок) можлива за рішенням центральних органів виконавчої влади виключно на підставі окремих актів Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведенні обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача, а саме скасування рішення №34 LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010, про безоплатну передачу ОК «ЖБК «Самдея» у власність земельної ділянки для розміщення садибної та малоповерхової забудови, оскільки судом при розгляді даної справи достовірно встановлено, що рішень, щодо передачі частини земельної ділянки до місцевих органів влади у Міністерстві оборони України не приймалось. Крім того, існування згоди Міністра оборони України або його доручення начальнику розквартирування військ та капітального будівництва на передачу земель у вільні землі, як того вимагає наказ Міністерства оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року, яким затверджено «Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями» відсутня. Документи, що підтверджують право користування вказаною земельною ділянкою та її межі, знаходяться в КЕВ м. Харків та територіальних органах Дерземагенства.

На підставі викладеного, керуючись ст.13 Конституції України, ст. ст. 10,11, 12, 17, 71,159, 160, 161, 163, 167 КАС України, ст.ст. 116, 152, 198 Земельного Кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, п.п.4,5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, , суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву прокурора Дергачівського району Харківської області - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення №34 LXII сесії V скликання ОСОБА_2 селищної ради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2010, про безоплатну передачу ОК «ЖБК «Самдея» у власність земельної ділянки для розміщення садибної та малоповерхової забудови.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Л.В. Калиновська

Попередній документ
49192198
Наступний документ
49192200
Інформація про рішення:
№ рішення: 49192199
№ справи: 2010/2383/12
Дата рішення: 17.09.2012
Дата публікації: 03.09.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дергачівський районний суд Харківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам