№ 629/2916/15-к
1-кс/612/86/15
28 серпня 2015 р. смт. Близнюки
Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Близнюки Харківської області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203 від 27.05. 2015 року, -
20 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області зі скаргою на постанову слідчого Слідчого відділу Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного 27.05. 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203, посилаючись на її незаконність, безпідставність та необґрунтованість(а.п.1).
21 липня 2015 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 провадження за цією скаргою було відкрите(а.п.6).
24.07. 2015 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_6 задоволено заяву про самовідвід слідчого судді цього ж суду ОСОБА_5 (а.п.13).
31.07. 2015 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області вказане кримінальне провадження передане на розгляд Близнюківському районному суду Харківської області до якого надійшло 25.08. 2015 року(а.п.71).
26.08. 2015 року ухвалою слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області провадження за цією скаргою відкрите (а.п.25).
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 вказує на наступне. Він працює суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Про вчинення щодо нього та членів його родини хуліганства гр-н ОСОБА_7 відповідні відомості внесені до ЄРДР. У цьому кримінальному провадженні він є потерпілим, а отже особою яка вправі оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Вказує, що закриваючи кримінальне провадження слідчий не в повній мірі виконав вимоги ст.ст. 8-11, 22-27,654,84-102, 214,284 КПК України.
Крім того не прийнято до уваги, що з боку гр-на ОСОБА_7 продовжуються хуліганські дії, погрози йому та членам родини, відбувається приниження честі та гідності. У Первомайському міськрайоному суді Харківської області щодо ОСОБА_7 знаходиться кримінальне провадження за ч.1 ст. 296 КК України, він оголошений у розшук. Вважає, що в подальшому, кримінальне провадження №12015220380001203 та провадження що перебуває на розгляді Первомайського суду мають бути об'єднані в одне.
Ця та інші обставини до уваги слідчим та прокурором не взяті, докази належним чином та відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України не збираються. Постанова слідчого не конкретизована, що позбавляє можливості її виконати правоохоронними органами. Вона не містить конкретних висновків щодо прийнятого рішення, не відповідає вимогам ст.ст. 110,284 КПК України. Всупереч вимогам ст.ст. 129,377 КПК України слідчим не внесені відомості до ЄРДР за ст..т. 129,377 КК України і не розпочате розслідування.
Крім того слідчим ОСОБА_4 кримінальне провадження №12015220380001203 закрите не відносно гр-на ОСОБА_7 .
Посилаючись на наведене і просить скаргу задовольнити. Постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасувати. Витребувати від слідчого матеріали кримінального провадження №12015220380001203. Відновити досудове розслідування вказаного кримінального провадження за ч.1 ст. 296 КК України та вжити необхідні заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, поновити йому процесуальний строк для подання скарги.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 на задоволені своєї скарги наполягав, посилаючись на обставини в ній викладені, а крім того вказав і на те , що з матеріалами кримінального провадження він як потерпілий ознайомлений не був. Копію оскаржуваної постанови, при обставинах, викладених в скарзі, отримав лише після особистого звернення. В процесуальних діях крім його допиту як потерпілого та одночасного допиту із ОСОБА_7 участі не приймав. Мобільний телефон у нього слідчим не вилучався. Свідками вчинення ОСОБА_7 правопорушення були його дружина та дві її подруги, а крім того начальник міліції, його заступник та начальник карного розшуку. Члени його сім'ї слідчим не допитувалися. Чи допитувалися працівники міліції - не знає. Також він повідомляв слідчого про те, що Первомайським міськрайонним судом Харківської області розглядається кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 296 КК України. Крім того повідомляв слідчого, що декілька років тому як суддя притягнув ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності у вигляді 7 суток арешту за вчинення дрібного хуліганства.
Слідчий ОСОБА_4 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим пр. місце, дату та час розгляду скарги у судове засідання не з'явився, надавши телефонограму про розгляд скарги у його відсутність, у задоволенні скарги просить відмовити, вказавши, що мотиви прийнятого рішення достатньо викладені в оскаржуваній постанові.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , перевіривши його скаргу та матеріали кримінального провадження №12015220380001203, вважаю що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України потерпілим на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні є потерпілим. Як потерпілому йому 28.05. 2015 року слідчим була вручена ОСОБА_8 про процесуальні права та обов'язки потерпілого. Цього ж дня як потерпілий він був допитаний слідчим. Протокол допиту від 28.05. 2015 року(а.п.6,7). З цього протоколу вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 повідомив слідчого що саме ОСОБА_7 шляхом телефонних дзвінків, будучи в нетверезому стані, на його мобільний телефон, а також шляхом надіслання СМС повідомлень неодноразово, тривалий час в тому числі і в присутності начальника Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9 , його заступника ОСОБА_10 , начальника карного розшуку ОСОБА_11 погрожував фізичною розправою йому та членам його родини, принижував тощо.
На ці ж обставини ОСОБА_3 вказав і у своїй заяві від 30.05. 2015 року, поданій на ім'я начальника Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області полковника міліції ОСОБА_12 крім того зазначивши в ній, що в діях ОСОБА_7 він вбачає склад злочинів,
передбачених не тільки ст. 296 КК України, а також і ст.ст. 129,377 КК України. Цього ж дня заява була прийнята о/у СУР Лозівського відділу міліції лейтенантом міліції ОСОБА_13 . За резолюцією лише 20.05. 2015 року була передана слідчому А.М.Коліснику. (а.п.31).
Стаття 129 КК України - погроза вбивством. Ст. 377 КК України - погроза або застосування насильства щодо судді, народного засідателя чи присяжного.
Із Витягу з кримінального провадження №12015220380001203 вбачається, що за матеріалами правоохоронних та контролюючих органів 27.05. 2015 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (а.п.1).
При розгляді скарги встановлено, що дійсно постановою слідчого Слідчого відділу Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 від 29 червня 2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203 від 27.05.2015 року за рапортом начальника СВ Лозівського ГУ МВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_14 про протизаконні дії щодо ОСОБА_3 ОСОБА_7 закрите у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України. (а.п.85-86).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, обгрунтовуючи своє рішення слідчий послався на наступне.
В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_7 висловлювався в адресу ОСОБА_3 нецензурними словами, що підтверджено СМС повідомленнями. Із текстів СМС не вбачається погроз ОСОБА_3 фізичною розправою. Вислови ОСОБА_7 можуть принижувати честь та гідність ОСОБА_3 . ОСОБА_7 відмовився давати свідчення.
В постанові зазначено, що діях ОСОБА_7 формально вбачається склад злочину, передбачений ст. 296 КК України, але відповідно до ч.2 ст. 11 КК України вони не є злочином за малозначністю. Матеріали направляються для вирішення питання про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
При цьому, в мотивувальній частині, слідчий послався на п.1 ч.1 ст. 284 КПК України ( встановлена відсутність події кримінального правопорушення). В резолютивній частині Постанови підстава закриття провадження взагалі не вказана як і те, що щодо кого воно закривається.
При вивченні матеріалів кримінального провадження №12015220380001203 встановлено, що слідчим, після початку досудового розслідування 28.05. 2015 року(а.п.4) і до його закінчення -29.07. 2015 року(а.п.38). були проведені лише такі слідчі дії:
- 28.05. 2015 р. допитано потерпілого ОСОБА_3 (а.п.6,7);
- 28.05. 2015 р. оглянуто мобільний телефон ОСОБА_3 (протокол огляду) (а.п.8-28);
-30.05.2015 р. допитано як свідка ОСОБА_7 (а.п.33-34);
-30.05. 2015 р проведено одночасний допит ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.п.35-37).
Також слідчим до матеріалів провадження долучено рапорт оперативного чергового відділення міліції про повідомлення від ОСОБА_3 про вчинення злочину, протокол медичного огляду ОСОБА_7 , заяву ОСОБА_3 від 30.05. 2015 року про вчинення щодо нього злочину ОСОБА_7 .
Із цих матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 вказує на ОСОБА_7 як особу яка вчинила злочини, передбачені ст.ст.296, 129, 377 КК України. Проте ОСОБА_7 допитується слідчим як свідок. Від дачі свідчень на підставі ст. 63 Конституції він відмовився.
Свої висновки в оскаржуваній постанові слідчий взагалі нічим не мотивує, на матеріали кримінального провадження не посилається. Отже висновку про необхідність закриття провадження він дійшов надавши перевагу тільки свідченням потерпілого ОСОБА_3 без їх належної перевірки.
Із зави ОСОБА_3 (а.п.31) протоколу його допиту вбачається, що він вказує на свідків вчинення ОСОБА_7 злочинів щодо нього - начальника Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_9 , його заступника ОСОБА_10 , начальника карного розшуку - ОСОБА_15 , а також членів своєї сім'ї. Проте ці особи слідчим допитані не були.
Поза увагою слідчого залишилося і те, що в діях ОСОБА_7 потерпілий вбачає не тільки склад злочину, передбачений ч.1 ст. 296 КК України але і склад злочинів, передбачених ст.ст.129,377 КК України. При цьому слідчого потерпілим було повідомлено, що на розгляді Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.296 КК України. Отже підлягає перевірці кваліфікація дій ОСОБА_7 саме за ч.1 ст. 296 КК України.
Крім того потерпілим слідчого було повідомлено що він як суддя виносив постанову про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності у вигляд 7 діб адміністративного арешту. Ця інформація слідчим також не перевірена але має значення для кваліфікації дій за ст.ст.129,377 КК України. Судження слідчим щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_7 складу цих злочинів взагалі не винесене.
Мотивуючи своє рішення слідчий послався лише на СМС повідомлення, але не прийняв до уваги зміст телефонних розмов, зокрема тих, свідками яких були вище названі посадові особи відділу міліції.
Відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті обставини, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вбачається що при прийнятті Постанови про закриття кримінального провадження цих вимог закону слідчим не дотримано, обставини кримінального провадження всебічно та повно не досліджені, зібрані по справі докази в їх сукупності не оцінені, без належного обґрунтування надані переваги одним доказам над іншими. Так надано переваги саме доказам потерпілого без їх будь-якого обґрунтування.
Крім того вбачається, що після винесення постанови про закриття кримінального провадження №12015220380001203 будь-які інші дії слідчим в по цьому провадженню не вчинялися. Копії оскаржуваної постанови нікому не надсилалися. Матеріали провадження, для вирішення питання про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, до належного органу не направлялися.
Потерпілому ОСОБА_3 була надана фотокопія оскаржуваної постанови але вважати її копією немає підстав оскільки вона, як копія, не посвідчена.
Щодо клопотання заявника ОСОБА_3 в яковому він просить слідчого суддю відновити досудове розслідування, воно задоволенню не підлягає оскільки до компетенції слідчого судді не входить повноваження самостійно відновлювати кримінальне провадження. Наслідком скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження ї є його наступне відновлення.
Заявлене у скарзі клопотання про поновлення строку для подання скарги підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Оскаржувана постанова слідчим винесена 29.06. 2015 року. Матеріали кримінального провадження №12015220380001203 не містять будь-якої інформації про направлення копії скарги ОСОБА_3 та її отримання ним.
Заявник ОСОБА_3 стверджує, що копію оскаржуваної постанови він отримав 19.07. 2015 року, тобто поза межами строків, передбачених ч.1 ст. 304 КПК України. Ця ж обставина підтверджується і фотокопію конверта із штампом відділення поштового зв'язку де зазначена дата - 17.07. 2015 року.
Отже клопотання про поновлення строку для подання скарги обгрунтоване та підтверджене належними доказами.
За таких обставин слід дійти висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а постанова слідчого СВ Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 від 29.06. 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203 - скасуванню, що передбачено п.1 ч.2 ст. 307 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.303,304, 306, 307 КПК України,
Поновити заявникові ОСОБА_3 строк для подання скарги на постанову слідчого Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203 від 27.05.2015 року.
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203 від 27.05.2015 року, скасувати.
В іншому у задоволенні скарги відмовити.
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220380001203 від 27.05. 2015 року направити до Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1