Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 2-а-1978/10
10 грудня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області незаконними, стягнути з відповідача 32 351, 50 грн. невиплаченої пенсії за період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області в подальшому виплачувати пенсію згідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та допустити виконання постанови суду в частині стягнення до негайного виконання, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом 2-ї групи захворювання пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, як особа віднесена до категорії 1 потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію у зв'язку з настанням інвалідності.
Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з проханням провести перерахунок його пенсії як інваліда 2-ї групи відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та нарахувати і виплатити йому недоотриману пенсію, однак Управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі йому було відмовлено та зазначено, що пенсія призначена і виплачується правильно посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 654 від 16 липня 2008 року.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх повністю задовольнити, про що надав до суду відповідну заяву.
Представник Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області в судове засідання не з'явився, але надав відносно позову заперечення, мотивуючи це тим, що пенсія виплачується правильно, у відповідності до діючого законодавства про пенсійне забезпечення і підвищити її розмір в даний час немає підстав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що позивач є інвалідом 2-ї групи захворювання пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, з 20 травня 2003 року стоїть на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області як особа, віднесена до категорії 1 потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (довідка МСЕК про інвалідність серії ЖИА № 039188 від 19.03.2006 року, посвідчення потерпілого категорії 1 серія А № 418868 від 11.06.2003 року ( копії додаються ).
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” N 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону N 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-ї групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 2-ї групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків «інімапьної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону їдійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-ІУ) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" розміру значно меншому ніж передбачено Законом № 796.
Крім того, порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 року N 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54, 67 Закону України N 796. Постановою від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", всупереч положень статей 50, 54, 67 Закону N 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-ІУ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставним, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50, 54 та 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму, а тому позов позивача в цій частині також підлягає до задоволення.
Відповідно до наведеного та у відповідності до ст.99 КАС України, позов позивача в частині стягнення невиплачених додаткової пенсії та основної пенсії передбачених ст.ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення у період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року в сумі 32 351, 50 грн.
В силу статті 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” , призначення, нарахування та виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, а тому перерахунок, доплата та стягнення невиплаченої пенсії, передбаченої ст.ст.50, 54, 67 має здійснюватись Управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районні Житомирської області.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням ч. З статті 22
Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання яких-небудь виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав юдині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію.
Підтвердженням правильності такого висновку являється і п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", де зазначено, що " оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй".
Також в абзаці 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року N 8 "Про незалежність судової влади" звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права та свободи та їх гарантії визначають зміст та направленість діяльності держави, а їх ствердження та забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та обов'язки людини невітчужувані та нерушимі (ст. 21), їх зміст та об'єм при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі закони не може бути звужений (ст. 22), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені (ст. 64). Статтею 46 Конституції встановлено, що "громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом".
В даному випадку кошти на соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС виплачується з Державного бюджету, є щомісячними платежами та такими, що передбачені законом як актом вищої юридичної сили, тому суд вважає, що вимога про негайне виконання підлягає задоволенню, оскільки позивач є інвалідом 2-ї групи захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС та потребує постійного лікування, підтримання свого здоров'я та його відновлення.
Відповідно до ст. 256 КАС України слідує, що суд, який виніс постанову за заявою осіб або з власної ініціативи може звернути постанову до негайного виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присуджені періодичних платежів з Держбюджету.
На підставі вищенаведеного та керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, ст.ст. 10, 11, 17, 71, 86, 99, 159-163, 167, 186, 256 КАС України, суддя, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання дій відповідача незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності - задовольнити.
•
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області - протиправними.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з р/р 25601312637 МФО 311647, який знаходиться у ВАТ „Державний ощадний банк України” м.Житомира на користь ОСОБА_1 32 351, 50 грн., невиплаченої пенсії за період з 01 травня 2010 року по 01 листопада 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської ласті здійснювати перерахунок з 01 листопада 2010 року та в подальшому виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Допустити виконання постанови суду в частині стягнення 32 351,50 грн., невиплаченої пенсії ОСОБА_1, до негайного виконання.
Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області звільнити від сплати державного мита на підставі п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: ОСОБА_2