"26" серпня 2015 р.Справа № 11/Б-1136
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Галамай О.З.
при секретарі Сиротюк К.В.
розглянувши матеріали
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі (вх. №18252 від 18.08.2015р.)
про заборону вчинення дій
у межах провадження у справі № 11/Б-1136
про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс", вул. Степана Бандери, 95, м. Борщів, Тернопільська область
В судове засідання з"явились:
від заявника (кредитора): ОСОБА_1 - представник, довіреність №010-01/3409 від 20.05.2009 р.;
від ЗАТ "Тютюн Імпекс" (банкрута): ОСОБА_2 - представник, довіреність №33 від 25.08.2015р.
від ТОВ "АТ 2015": ОСОБА_3 - представник, довіреність №20 від 29.07.2015р.
від Правобережної товарної біржі: не з'явився.
Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі звернулося до господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсними актів виданих, укладених за результатами аукціону та застосування реституції у межах провадження у справі № 11/Б-1136 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс", м. Борщів, Тернопільська область.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.07.2015р. прийнято заяву та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.07.2015р. Ухвалами суду розгляд заяви відкладено на 30.07.2015 р. та 26.08.2015р.
18.08.2015р. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі звернулося до господарського суду Тернопільської області із заявою про заборону вчинення дій у межах провадження у справі № 11/Б-1136 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Тютюн Імпекс", в якій просить заборонити ТОВ "АТ 2015" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження комплексу будівель, споруд та обладнання, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Об"їзна, 3, придбані останнім 09.06.2015р. при проведенні аукціону з реалізації майна банкрута ЗАТ "Тютюн Імпекс" (вх.№18252).
Представник заявника в судовому засіданні 26.08.2015р. підтримав подану заяву (вх.№18252) з підстав, викладених у ній та пояснень, наданих в судовому засіданні.
Представник ЗАТ "Тютюн Імпекс" в судовому засіданні заперечив щодо заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі про заборону ТОВ "АТ 2015" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження комплексу будівель, споруд та обладнання, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Об"їзна, 3, придбані останнім 09.06.2015р. при проведенні аукціону з реалізації майна банкрута ЗАТ "Тютюн Імпекс". Зокрема зазначив, що переможцем торгів ( ТОВ "АТ 2015") вживаються заходи по відновленню комплексу будівель, споруд та обладнання, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Об"їзна, 3 та жодних дій по відчуженню вказаного майна не проводиться (вх. №18710).
Представник ТОВ "АТ 2015" в судовому засіданні заперечив щодо заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі про заборону ТзОВ "АТ 2015" вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження майна - комплексу будівель, споруд та обладнання, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Об"їзна, 3, придбані останнім 09.06.2015р. при проведенні аукціону з реалізації майна банкрута ЗАТ "Тютюн Імпекс". Зокрема зазначив, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.03.2015р. надано дозвіл на продаж майна ЗАТ "Тютюн Імпекс", яка набрала законної сили. Крім того, на вище вказаному об"єкті ведуться монтажно-будівельні роботи ТОВ "АТ 2015", що призведе до відновлення промислового та виробничого забезпечення даного об"єкта, а не на його відчуження (вх. № 18708).
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі про забезпечення позову суд прийшов до висновку, шо заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ст. 67 ГПК України встановлені заходи, що можуть вживатися судом для забезпечення позову, серед яких є забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
П.З Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Пунктом 9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. зазначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що проведення аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Тютюн - Імпекс", на його думку, проведено з порушенням порядку продажу майна, передбаченого чинним законодавством, що може завдати шкоду інтересам банку, як кредитора. Тому припускає, що існує певна загроза щодо здійснення ТОВ "АТ 2015" (переможцем аукціону) дій, спрямованих на відчуження майна, придбаного на аукціоні у будь-який зручний для нього спосіб.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, остання не підтверджена жодними належними доказами. Зокрема, заявником не подано доказів, які б свідчили про реальні наміри чи дії ТОВ "АТ 2015" щодо відчуження майна - комплексу будівель, споруд та обладнання, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Об"їзна, 3, придбані останнім 09.06.2015р. при проведенні аукціону з реалізації майна банкрута ЗАТ "Тютюн Імпекс".
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі наведеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.
У відповідності до п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. заяву про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 66, 67, 86, 87 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд, -
1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі про заборону вчинення дій - відмовити.
Суддя Галамай О.З.