26 серпня 2015 року Справа № 915/684/14
м. Миколаїв
Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. Нікольська, 18-а, м. Миколаїв, 54030.
Кредитор: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України,
АДРЕСА_1 .
Банкрут: Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко», код ЄДРПОУ 19289428.
Юридична адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.
Поштова адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.
Ліквідатор: Репченко Юлія Анатолївна, вул. Кірова, 244, м. Миколаїв, 54031.
Суть спору: визнання додаткових кредиторських вимог в сумі 337 737,89 грн.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від кредитора: Лобан О.В., довіреність від 01.10.2014 № 1/юр.
Від банкрута: представник не з'явився.
Ліквідатор: Репченко Юлія Анатолївна.
У судовому засіданні приймає участь військовий прокурор Тараненко В.І.
Суть справи: про визнання додаткових кредиторських вимог в сумі 337 737,89 грн.
26.06.2015 кредитором було подано до суду заяву про збільшення кредиторських вимог, за змістом якої він просить визнати додаткові кредиторські вимоги до боржника в сумі 337 737,89 грн. та включити їх до шостої черги кредиторських вимог.
В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на п. 1.1. ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та вказує, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України фактично виконує функції збереження (підтримання) у належному стані будівельного майданчику, який входить до ліквідаційної маси боржника.
Представник кредитора у судовому засіданні в обґрунтування поданої заяви посилається на абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вказуючи що додаткові вимоги за зобов'язаннями боржника виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'явлені ним в межах ліквідаційної процедури, проте з порушенням встановленого двохмісячного строку з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. А тому у відповідності до абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” такі вимоги повинні бути погашені в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Ліквідатор у судовому засіданні вказав, що заявлені кредитором додаткові грошові вимоги не є поточними, оскільки виникли після прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. В обґрунтування своїх заперечень ліквідатор посилається на положення ч. 1 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначаючи, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершена, за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження в належному стані, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, а у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань. При цьому ліквідатор наполягає, що жодних договорів з метою збереження та захисту майна з військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України не укладав, в підтвердження факту завершення господарської діяльності посилається на акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 24.03.2014 року.
У присутніх у судовому засіданні представників кредиторів заперечення проти заявлених військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України додаткових вимог відсутні.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив:
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014р. за заявою боржника ТОВ «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко» було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко».
У відповідності до постанови Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2014р. ТОВ «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Репченко Юлію Анатоліївну.
На виконання вимог постанови суду на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 06.06.2014 року за номером 4629 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії Репченко Юлію Анатоліївну.
Протягом місяця після офіційного оприлюднення до господарського суду та ліквідатора з заявою про визнання грошових вимог звернувся Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 з вимогами на суму 815 719,12 грн.
Ухвалою суду від 19.08.2014 було визнано кредиторські вимоги Військової частини НОМЕР_1 в загальному розмірі 815 719,12 грн. (у тому числі 689277,92 грн. основного боргу за період по травень 2014 року) та зобов'язано ліквідатора відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги Військової частини НОМЕР_1 в сумі 707 518,76 грн. боргу віднести до четвертої черги кредиторських вимог, в сумі 108 200,36 грн. - включити до шостої черги кредиторських вимог.
Ухвалою суду від 25.11.2014 було здійснено заміну кредитора - військової частини НОМЕР_1 його правонаступником - військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України. ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
26.06.2015 кредитором було подано до суду заяву про збільшення кредиторських вимог, за змістом якої він просить визнати додаткові кредиторські вимоги до боржника в сумі 337 737,89 грн. та включити їх до шостої черги кредиторських вимог.
Між Військовою частиною НОМЕР_1 та Боржником було укладено Договір № 219 від 7 липня 2006 р. (далі - угода) на проектування та будівництво комплексу житлових та нежитлових об'єктів за адресою: АДРЕСА_3 .
З метою належного виконання умов Угоди, зокрема п. 3.3.1, Військова частина 3039 уклала договір оренди землі з Миколаївською міською радою від 22 жовтня 2007 р., прийнявши на себе обов'язки орендаря земельної ділянки, яку передав Боржнику в якості будівельного майданчику під будівництво об'єкту.
Відповідно до п. 3.5.1 договору № 219 від 07.07.2006 року, боржник зобов'язався забезпечити повне та своєчасне фінансування витрат, пов'язаних з оформленням земельної ділянки та сплатою платежів за її оренду на період будівництва, погоджувальними, перед проектними, проектними та будівельними роботами та введенням в експлуатацію об'єкта у відповідності з вимогами державних будівельних норм України.
30 листопада 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3/20/1-053/12 до договору № 219 від 07.07.2006 року на проектування та будівництво комплексу житлових та нежитлових об'єктів за адресою: АДРЕСА_3 . В п. 13 додаткової угоди внесено зміни до п.7.1 основного договору № 219 та зазначено в новій редакції, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не пізніше ніж 31 грудня 2016 року; припинення дії взаємною згодою сторін; припинення дії за неможливістю виконання зобов'язань у зв'язку з обставинами, за які жодна зі сторін не відповідає.
Як вказує кредитор, в порушення умов п. 3.5.1. договору № 219 від 07.07.2006 у боржника виникла заборгованість з відновлення касових видатків військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на оренду землі за період з червня 2014 по травень 2015 року в загальній сумі 337 737,89 грн.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, господарський суд вважає за необхідне додаткові кредиторські вимоги військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відхилити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження у належному стані, вважається таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів, інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Згідно визначених статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” термінів конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
За передбаченими ч. 3 ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” приписами кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
За приписами ч. 8 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Як свідчать матеріали заяви, грошові вимоги кредитора в загальній сумі 337 737,89 грн. виникли за проміжок часу з червня 2014 по травень 2015 року, тобто після прийняття судом постанови про визнання ТОВ «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
За таких обставин заявлені кредитором додаткові вимоги в сумі 337 737,89 грн. по своїй суті не є конкурсними та поточними вимогами в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Як підтверджено у судовому засіданні ліквідатором та представником кредитора, жодних договорів з метою збереження та захисту майна між ліквідатором та військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України укладено не було.
Враховуючи, що пунктом 2.2. договору № 219 від 07.07.2006 року, сторони погодили, що метою договору є розподіл та подальше користування сторонами загальними площами об'єкту відповідно до їх часток, суд вважає безпідставними посилання кредитора, як на мету укладення даного договору, захист майна банкрута або забезпечення його збереження у належному стані.
Як свідчить акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 24.03.2014 № 1114/14-02-22-01/19289428 (а.с. 25 Т. 3) загальна чисельність працюючих на підприємстві станом на 31.12.2013 року склала 0 осіб.
Враховуючи зазначені обставини та приписи ч. 1 ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд доходить до висновку, що господарська діяльність банкрута завершена та у банкрута не могло виникнути жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зобов'язань за договором № 219 від 07.07.2006 року.
Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24, 38, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд, -
1. Відхилити заявлені кредитором - Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України додаткові грошові вимоги в сумі 337 737,89 грн.
2. Ухвалу надіслати на адресу кредитора, банкрута, ліквідатора, прокурора.
Суддя О.В.Ткаченко