04 грудня 2013 р. Справа № 7/108/2011/5003
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд", м.Вінниця
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Дюк-01"
про стягнення 43 535 953,59 грн. заборгованості за кредитним договором № 03/КВ-07 від 26.02.2007 року
за участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.
за участю представників:
відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 04.09.2012 року, паспорт серії МЕ № 868688 виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м.Києві 13.03.2008 року.
третя особа - ТОВ "Дюк - 01": ОСОБА_4, довіреність від 01.11.2013 року, паспорт серії МЕ № 868688 виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м.Києві 13.03.2008 року.
позивач, ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3: не з'явились.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення 43 002 035,97 грн. заборгованості по зобов'язаннях за кредитним договором № 33/КБ-07 від 26.02.2007 року.
Ухвалою від 22.06.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/108/2011/5003.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.09.2011 року позов задоволено повністю - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - 3 800 000,00 доларів США (еквівалент 30 295 500,00 грн.) основного боргу, 1 517 392,08 доларів США (еквівалент 12 097 408,36 грн.) заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом, 127 256,70 доларів США (еквівалент 1 014 554,04 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16 116,80 доларів США (еквівалент 128 491,19 грн.) за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 25 500 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року рішення господарського суду Вінницької області залишено без змін.
Після повернення справи з апеляційної інстанції господарським судом 10.01.2012 року на виконання рішення суду від 05.09.2011 року, яке набуло законної сили згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду 05.12.2011 року видано накази.
31.10.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшло клопотання без номера та дати (вх.номер канцелярії господарського суду Вінницької області - № 08-46/13154/13 від 31.10.2013 року) ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", м.Київ про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 7/108/2011/5003 (а.с.177-178, т.3).
Ухвалою суду від 01.11.2013 року вказане клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2013 року.
07.11.2013 року до суду надійшло клопотання відповідача в якому він посилаючись на неможливість забезпечити явку в судове засідання представника просить відкласти розгляд справи на іншу дату.
11.11.2013 року до суду надійшли письмові пояснення щодо поданого клопотання зі сторони заявника та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Дюк-01" (а.с.200, 207-208, т.3).
Ухвалою суду від 11.11.2013 року розгляд справи відкладено до 20.11.2013 року.
20.11.2013 року представником ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" та представником відповідача подано письмові пояснення які вимагались ухвалами суду (а.с.1-2, 4-8, т.4).
Ухвалою від 20.11.2013 року розгляд справи відкладено до 04.12.2013 року.
02.12.2013 року до суду надійшла заява представника ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" в якій він просить розглянути справу без його участі.
До вказаної заяви представником долучено письмове пояснення від 29.11.2013 року.
03.12.2013 року та 04.12.2013 року заявником на адресу суду надіслано докази.
Позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання 04.12.2013 року не з'явилися, документів витребуваних ухвалою суду не надали, причин неявки та неподання документів не повідомили при тому, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином - ухвалою суду від 20.11.2013 року яка надсилалась останнім рекомендованою кореспонденцією.
Не з'явившись в судове засідання представник заявника подав відповідну заяву про що вказувалось вище.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" без участі заявника, позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 оскільки неявка останніх не перешкоджає такому розгляду.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні представником відповідача подано письмове клопотання про витребування від заявника письмових доказів, а саме додатку № 1 до договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л від 05.09.2013 року та акту прийому-передавання непроданих активів.
Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач посилається на приписи Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою правління НБУ від 28.08.2001 року № 369, відсутність додатку до договору про перелік активів, а також невідповідність акту прийому-передавання п.3.1 договору.
Також представником відповідача в судовому засіданні подано письмове пояснення щодо поданого клопотання.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів суд дійшов наступних висновків.
Порядок витребування доказів регламентовано ст.38 ГПК України відповідно до якої сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
При цьому у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Всупереч приписам вказаної процесуальної норми відповідачем у клопотанні взагалі не вказано обставини, які можуть підтвердити витребувані докази та їх значення для розгляду справи.
При цьому суд зауважує, що матеріали справи містять, крім договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 року № 31-Л також і акт приймання-передачі кредитних справ та матеріалів претензійно-позовної роботи за кредитними договорами з позичальниками ТОВ "Укрпромбанк" від 30.09.2013 року та акт приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 року.
Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про відхилення клопотання відповідача про витребування доказів в повному обсязі.
Відхиляючи клопотання відповідача суд звертає увагу на помилковість посилання останнім на Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою правління НБУ від 28.08.2001 року № 369, яке втратило чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року № 346.
Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Дюк-01", дослідивши наявні у справі докази судом встановлено наступне.
Як вбачається із змісту клопотання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" необхідність у залученні до участі в розгляді справи правонаступника позивача та заміні сторони виконавчого провадження з ТОВ "Укрпромбанк" на ПП "Агропром" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" мотивована укладенням 05.09.2013 року між ТОВ "Український промисловий банк" (ОСОБА_5 управління), ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" (Управитель) та Національним банком України про передавання в управління непроданих активів № 31-Л (а.с.179-182, т.3).
Згідно п.1.1 Договору ОСОБА_5 управління передає в управління Управителеві активи, наявні на балансі ОСОБА_5 управління на дату укладення цього Договору, а Управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів ОСОБА_5 управління за рахунок активів.
Відповідно до п.1.2 Договору Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів.
Пунктом 2.4 Договору визначено, що Управитель, з поміж іншого, має право: володіти, користуватися і розпоряджатися активами відповідно до законодавства України та цього Договору; бути процесуальним правонаступником ОСОБА_5 управління в справах, однією із сторін (учасників) яких є ОСОБА_5 управління, а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) є ОСОБА_5 управління тощо.
Передавання активів від ОСОБА_5 управління Управителю здійснюється за актом про приймання-передавання (п.3.1 Договору).
У відповідності до п.9.1 Договору останній уважається укладеним з моменту підписання і діє протягом 3 (трьох) років.
На підставі вказаного Договору 30.09.2013 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" складено акт приймання-передачі кредитних справ та матеріалів претензійно-позовної роботи за кредитними договорами з позичальниками ТОВ "Укрпромбанк" в п.196 якого зафіксовано передачу відповідних документів відносно кредитного договору № 03/КВ-07 позичальником за яким являється ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" (а.с.201-203, т.3).
01.10.2013 року між ОСОБА_5 управління та Управителем підписано акт приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" (а.с.183, т.3).
В позиції 225 вказаного акту в якості виду активу значиться право вимоги до ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" згідно кредитного договору № 03/КВ-07 із балансовою вартістю активу в розмірі 42 505 962,15 грн..
В письмових поясненнях, що надійшли до суду 20.11.2013 року та 04.12.2013 року відповідач просить відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі посилаючись на наступне:
- заявником не надано доказів передачі активів в управління від ТОВ "Укрпромбанк" до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", оскільки заявником не надано переліку активів оформленого у вигляді додатку № 1 до Договору, а надані акти від 30.09.2013 року та від 01.10.2013 року не відповідають вимогам п.3.1 Договору;
- відступлення права вимоги віднесено до фінансових послуг, а тому перехід прав до заявника від ТОВ "Укрпромбанк" міг відбутись лише на підставі договору факторингу;
- заміна сторони у виконавчому провадженні допускається виключно у разі правонаступництва, але заявник не надав доказів такого;
- укладення угоди про відступлення прав кредитора на стадії виконавчого провадження є неправомірним;
- відступлення права вимоги здійснювалося в порушення Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою правління НБУ від 28.08.2001 року № 369.
В письмовому поясненні, що надійшло до суду 11.11.2013 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Дюк-01" - також просить відмовити в задоволенні клопотання вказуючи на те, що заміна сторони у виконавчому провадженні допускається виключно у разі правонаступництва, але доказів такого заявником не надано.
Під час розгляду поданого ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" клопотання суд з'ясовуючи причини розбіжності у сумі заборгованості відповідача визначеної в рішенні суду від 05.09.2011 року станом на 04.07.2011 року (43 535 953,59 грн.) та акті приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 року (42 505 962,15 грн.) встановив наступне.
Із письмових пояснень ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", що надійшли до суду 20.11.2013 року та 02.12.2013 року слідує наступне:
- відповідно до позиції № 225 акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 року станом на дату його підписання на балансі ТОВ "Укрпромбанк" за ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" рахувалася заборгованість за кредитним договором № 03/КВ-07 в сумі 5 317 898,43 дол.США, що за курсом НБУ (1 дол.США = 7,993 грн.) становить 42 505 962,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 800 000,00 дол.США (грн. еквівалент - 30 373 400,00 грн.) та заборгованості за відсотками - 1 517 898,43 дол.США (грн. еквівалент - 12 132 562,15 грн.);
- розбіжність на 506,35 дол.США у сумі заборгованості за простроченими відсотками відповідача визначеної в рішенні суду від 05.09.2011 року - 1 517 392,08 дол.США та акті приймання-передавання від 01.10.2013 року - 1 517 898,43 дол.США спричинена зарахуванням 10.07.2012 року та 28.09.2012 року від ДВС України 2 132,50 дол.США в рахунок погашення заборгованості по прострочених відсотках та донарахуванням 05.07.2011 року Банком за умовами кредитного договору за один день 25 % річних на прострочену суму кредиту (3 800 000,00 дол.США), що становить 2 638,89 дол.США виходячи з чого сума прострочених відсотків за користування кредитом становить 1 517 898,43 дол.США (1 517 392,08 + 2 638,89-2 132,50) (а.с.2-4, 40, т.4).
Факт зарахування грошових коштів від ДВС України на суму 2 132,50 дол.США підтверджується наявними у справі розпорядженням бухгалтерії від 10.07.2012 року та випискою з особового рахунку тощо.
Також в матеріалах справи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2012 року з якої слідує, що з ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" фактично стягнуто 25 736,50 грн. за наказом № 7/108/2011/5003 від 10.01.2013 року (сума державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення).
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Згідно ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема і судових наказів.
Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися як на підставі та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, так і Законом України "Про виконавче провадження".
Змістом норм розділу XIV ГПК України, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" підтверджується, що виконавче провадження, є завершальною стадією судового провадження.
Із вказаних норм вбачається, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, в тому числі й на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
В абзаці 3 п.1.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.
Слід відзначити, що правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Правонаступництво може бути універсальним (загальним) або частковим. За універсальним правонаступництвом до правонаступника переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За частковим правонаступництвом від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі суб'єктивні права або обов'язки.
Згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно до ч.1 ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання.
Як встановлено судом постановою правління Національного банку України № 19 від 21.01.2010 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ "Укрпромбанк", припинення повноважень тимчасового адміністратора Банку, правління, спостережної ради і загальних зборів Банку. Ліквідатором ТОВ "Укрпромбанк" призначено службовця Національного Банку України ОСОБА_6.
Відповідно до ст.3 розділу 10 Прикінцевих та перехідних положень закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з вимогами ч.12 ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ "Укрпромбанк") у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.
Відповідно до п.13.11 глави 13 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національно банку України № 369 від 28.08.2001 року (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ "Укрпромбанк") юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також; прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.
Аналогічні приписи містяться в п.13.18 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2.
Згідно ст.316 ЦК України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Таким чином, процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміна сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
В даному випадку, як встановлено вище, в підтвердження факту заміни кредитора у зобов'язанні заявником було надано суду договір про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 року № 31-Л, акт приймання-передачі кредитних справ та матеріалів претензійно-позовної роботи за кредитними договорами з позичальниками ТОВ "Укрпромбанк" від 30.09.2013 року та акт приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 року з яких вбачається що первісним кредитором - ТОВ "Укрпромбанк" передано новому кредитору - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" - право вимоги до ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" згідно кредитного договору № 03/КВ-07 із балансовою вартістю активу в розмірі 42 505 962,15 грн..
Також в матеріалах справи містяться докази повідомлення первісним та новим кредиторами боржника про відступлення права вимоги новому кредитору (а.с.205-206, т.3).
Із наведених вище документів вбачається, що на підставі договору від 05.09.2013 року відбулась зміна кредитора у зобов'язанні щодо передачі від первісного кредитора новому кредитору права вимоги, яке виникло із кредитного договору № 03/КВ-07 на суму 42 505 962,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 800 000,00 дол.США (грн. еквівалент - 30 373 400,00 грн.) та заборгованості за відсотками - 1 517 898,43 дол.США (грн. еквівалент - 12 132 562,15 грн.).
Наведене є підставою для процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення з огляду на що заява ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" про заміну сторони стягувача у даній справі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому з огляду на зміст акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 року, постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2012 року суд приходить до висновку про те, що в даному випадку відбулось часткове правонаступництво, позаяк до акту від 01.10.2013 року сторонами включено суму заборгованості в розмірі 42 505 962,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 800 000,00 дол.США (грн. еквівалент - 30 373 400,00 грн.) та заборгованості за відсотками - 1 517 898,43 дол.США (грн. еквівалент - 12 132 562,15 грн.), в той час як рішенням господарського суду Вінницької області від 05.09.2011 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" суму заборгованості станом на 04.07.2011 року в розмірі 43 535 953,59 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 3 800 000,00 дол. США (еквівалент 30 295 500,00 грн.), заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом- 1 517 392,08 дол.США (еквівалент 12 097 408,36 грн.), 127 256,70 дол.США (еквівалент 1 014 554,04 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16 116,80 дол. США (еквівалент 128 491,19 грн.) за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 25 500 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином до складу вимоги, яка передавалась від первісного кредитора новому кредитору за актом від 01.10.2013 року не увійшли вимоги щодо 127 256,70 дол.США (еквівалент 1 014 554,04 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16 116,80 дол. США (еквівалент 128 491,19 грн.) за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом та судових витрат - 25 500 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита і 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При цьому суд зауважує, що в частині судових витрат боржником проведено розрахунок про що вказувалось вище і що є підставою для припинення зобов'язання згідно ст.599 ЦК України.
Доводи відповідача та третьої особи наведені у їх письмових поясненнях, що надійшли до суду 11.11.2013 року, 20.11.2013 року та 04.12.2013 року оцінюються судом критично, оскільки є юридично неспроможними позаяк ґрунтуються на хибному та помилковому тлумаченні норм законодавства і невірній оцінці фактичних обставин справи.
Так, твердження про відсутність доказів передачі активів в управління від ТОВ "Укрпромбанк" до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" є надуманим, оскільки до заяви долучено акт приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" від 01.10.2013 року з якого вбачається, що первісним кредитором - ТОВ "Укрпромбанк" передано новому кредитору - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" - право вимоги до ТОВ "Промислова група "Вінниця-Буд" згідно кредитного договору № 03/КВ-07 із балансовою вартістю активу в розмірі 42 505 962,15 грн..
Відсутність переліку активів в якості додатку до договору не спростовує факту передачі права вимоги від первісного кредитора новому кредитору за актом від 01.10.2013 року.
Посилання відповідача на невідповідність акту від 01.10.2013 року вимогам п.3.1 Договору не відповідає дійсності, оскільки співставлення змісту п.3.1 Договору та акту від 01.10.2013 року свідчить про відображення в акті переліку інформації вказаної в п.3.1 Договору, який дозволяє ідентифікувати вимогу, яка являється предметом відступлення відповідного права, в тому рахунку вид активу, назву боржника, код ЄДРПОУ, балансову вартість активу, документи, які підтверджують право власності на акти тощо.
Вказівка відповідача про те, що відступлення права вимоги віднесено до фінансових послуг, а тому перехід прав до заявника від ТОВ "Укрпромбанк" міг відбутись лише на підставі договору факторингу є хибним, оскільки наведеними вище законодавчими приписами, а саме ч.12 ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ "Укрпромбанк"), главою 13 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національно банку України № 369 від 28.08.2001 року (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ТОВ "Укрпромбанк"), главою 13 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, які являються спеціальними до даних правовідносин передбачено укладення саме тристороннього договору між банком, Національним банком і управителем про передавання в управління непроданих активів.
Посилання відповідача та третьої особи на те, що заміна сторони у виконавчому провадженні допускається виключно у разі правонаступництва, але заявник не надав доказів такого є необґрунтованим, позаяк укладення 05.09.2013 року між ТОВ "Український промисловий банк" (ОСОБА_5 управління), ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал" (Управитель) та Національним банком України договору про передавання в управління непроданих активів № 31-Л та підписання 01.10.2013 року акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ "Укрпромбанк" переконливо свідчить про наявність факту заміни кредитора у зобов'язанні, що відповідно є підставою для процесуального правонаступництва.
При цьому суд наголошує на тому, що предметом Договору від 05.09.2013 року, являлось не право стягнення коштів за рішенням суду, а право вимоги, яке ґрунтується на зобов'язанні, що виникло із кредитного договору № 03/КВ-07.
Відхиляючи вказаний довід суд звертає увагу на некоректність посилань відповідача та третьої особи на приписи, що містяться в інформаційних листах ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 та від 18.03.2008 року № 01-8/164 щодо застосування приписів ст.25 ГПК України стосовно того, що підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є виключно реорганізація, позаяк Законом України від 12.05.2011 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо процесуального правонаступництва" статтю 25 ГПК України викладено в новій редакції згідно якої розширено перелік підстав для процесуального правонаступництва, зокрема передбачено, що правонаступництво здійснюється не тільки у випадку реорганізації, але й у випадку заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Посилання відповідача на неправомірність укладення Договору від 05.09.2013 року № 31-Л на стадії виконавчого провадження, а також наявність порушень Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою правління НБУ від 28.08.2001 року № 369 при відступленні права вимоги також не приймається судом до уваги виходячи із приписів ст.204 ЦК України відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору від 05.09.2013 року № 31-Л, а факту нікчемності зазначеного договору судом не встановлено.
При цьому суд зауважує, що в разі звернення до суду з відповідним позовом та визнання недійсним Договору від 05.09.2013 року № 31-Л в судовому порядку будь-яка із сторін у даній справі після набрання рішенням у такій справі законної сили має право на звернення до суду із відповідною заявою в порядку встановленому розділом XIII ГПК України.
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст.25, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", м.Київ (вх.номер канцелярії господарського суду Вінницької області - № 08-46/13154/13 від 31.10.2013 року) про залучення до участі правонаступника позивача та заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) правонаступником задовольнити.
2. Замінити позивача (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м.Київ (ідентифікаційний код - 19357325) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", вул.Дегтярівська, 4А, м.Київ, 04050 (ідентифікаційний код - 36645230) в частині грошових вимог на суму 42 505 962,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 800 000,00 дол.США (грн. еквівалент - 30 373 400,00 грн.) та заборгованості за відсотками - 1 517 898,43 дол.США (грн. еквівалент - 12 132 562,15 грн.) - у виконавчому провадженні № 30888404 Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкритому на підставі наказу № 7/108/2011/5003 господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 року про примусове виконання рішення господарського суду Вінницької області від 05.09.2011 року у справі № 7/108/2011/5003.
3. Ухвалу надіслати ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", позивачу, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 6 прим.:
1 - до справи.
2 - позивачу - ОСОБА_7 Українки, 26, м. Київ, 01133.
3 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, 21100.
4 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_2.
5 - ОСОБА_3 - АДРЕСА_2.
6 - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ "Капітал", вул. Дегтярівська, 4А, м. Київ, 04050.