Справа № 2-1496/2010
Іменем України
"09" грудня 2010 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
при секретарі Павлику В.І.,
із участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконкому Дублянської селищної ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_3 звернувся в суд із позовною заявою про визнання його власником земельних ділянок загальною площею 0,5293га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства в смт. Дубляни Самбірського району Львівської області, що залишилися після смерті діда ОСОБА_4, який помер 23 квітня 2006 року. При житті 19.02.1999р. ОСОБА_4 склав заповіт про те, що на випадок смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, вона заповів своєму внукові ОСОБА_3 Крім цього, 24.05.2004 року ОСОБА_4 подарував позивачу житловий будинок та господарські споруди в смт. Дубляни по вул. Завадка, 40 Самбірського району. Позивач звернувся до Самбірської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус роз'яснив, що перешкодою в оформленні права власності на земельні ділянки є той факт, що у позивача відсутній оригінал Державного акту на право приватної власності на землю. Відтак, позивачу потрібно в судовому порядку визнати його власником земельних ділянок, що знаходяться в селищі Дубляни Самбірського району Львівської області загальною площею 0,5293 га, оскільки таке право він не може реалізувати іншим шляхом.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала вимоги та посилалася на обставини, зазначені в позовній заяві свого довірителя.
Представник відповідача виконкому Дублянської селищної ради ОСОБА_2 не заперечував проти позовних вимог ОСОБА_3, позов визнав та пояснив, що іншого шляху переходу права власності на земельну ділянку немає, а позивачу необхідно оформити право власності на землю за рішенням суду.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд вважає, що позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер 23 квітня 2006 року.
Судом установлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є спадкоємцем майна діда ОСОБА_4 по заповіту, вступив в управління спадковим майном, - фактично прийняв спадок - використовував і використовує як будинок, так і земельні ділянки, призначені для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства за адресою в селищі Дубляни Самбірського району Львівської області, - за призначенням.
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 при житті передано і належали земельні ділянки загальною площею 0,53га в межах згідно з планом, що розташовані на території смт. Дубляни Дублянської селищної ради Самбірського району Львівської області. Землю передано для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 30.07.1998року за №162; складено удвох примірниках, з яких перший видано ОСОБА_4, другий зберігається у Дублянській селищній раді. Оскільки в позивача ОСОБА_3 не збереглося оригіналу Державного акту на спірні в даній цивільній справі земельні ділянки, а згідно Інструкції про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання державних актів, такий (дублікат) може бути виданий лише власнику або землекористувачу, то виникла необхідність у ОСОБА_3 звернутись до суду для реалізації свого права на спадкування.
Отже, у судовому засіданні встановлена необхідність переходу права власності на земельну ділянку. Для формального здійснення права на спадкування необхідно в судовому порядку визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, - право власності в порядку спадкування на земельні ділянки у смт. Дубляни Самбірського району Львівської області загальною площею 0,5293 га, що належала його діду ОСОБА_4, який помер 23 квітня 2006 року, оскільки нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право на спадщину на дане майно за відсутності оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю.
У тому числі відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на визнанні права власності на спадкове майно за своїм довірителем, представник відповідача позов визнав повністю. Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, а тому визнання позову ОСОБА_2 не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів ОСОБА_3
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України та згідно зі ст. 129 ч. 3 п. 9 Конституції України основною засадою судочинства є обов'язковість рішень суду.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 392, 1233 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, - в порядку спадкування право власності на земельні ділянки загальною площею 0,5293га в селищі Дубляни Самбірського району Львівської області із присвоєними кадастровими номерами 4624255300:01:003:0090 площею 0,1500га для будівництва та обслуговування житлового будинку; 4624255300:01:003:0091 площею 0,0816га, 4624255300:01:002:0307 площею 0,963га, 4624255300:01:002:0308 площею 0,1285га; 4624255300:01:002:0309 площею 0,0729га, - для особистого селянського господарства, - що належали згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №00325 ОСОБА_4, який помер 23 квітня 2006 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення.
Суддя І.С. Казан.