Справа №2-1731/10
Номер рядка статистичного звіту - 4
Код суду - 0707
27 жовтня 2010 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого-судді ГейрушаВ.Б.
при секретарі Станинець Я.М.
з участю: представника позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну
ігаву за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про
поділ спільного майна подружжя,
встановив
У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2
Вето поділ майна - автомобіля НОМЕР_1, що є
спільною сумісною власністю сторін. Свої вимоги мотивує тим, що 30 січня 2007
року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, в якому 06 березня 2007 року
народилася донька ОСОБА_1. Під час шлюбу був придбаний вищезазначений
автомобіль. Враховуючи інтереси малолітньої доньки, що знаходиться на її утриманні
і вихованні, просила виділити їй 2/3 частки спірного автомобіля.
В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги,
наполягала на виділенні ОСОБА_3 2/3 частки спірного автомобіля та 1/3 частини
відповідачу ОСОБА_2, відмовившись від права на одержання від відповідача
грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості частки автомобіля позивачки
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, та пояснив, що дійсно у 2008 році був придбаний автомобіль марки «Mersedes 410 D» фургон за кошти, що були
отримані ним від продажі власного легкового автомобіля .
Заслухавши, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до
слідуючого висновку.
Судом встановлено, що сторонами в період шлюбу був придбаний автомобіль
марки «Mersedes 410 D», д/н НОМЕР_2 , що був зареєстрований 21.06.2008 року
Мукачівським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Закарпатській області за ОСОБА_2
Згідно експертного висновку Закарпатської торгово-промислової палати
жнкова вартість зазначеного автомобіля становить 22 010 грн.
Відповідно до положень статтей 60, 63, 68 та 71 Сімейного кодексу України
майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві
спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння,
-2-
користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної
власності.
Згідно ст. 183 ч.2 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без
втраати її цільового призначення.
Відповідно до ст. 364 ч. 2 ЦК України виділ у натурі частки із спільного майна
допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК
України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших
іввласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Позивачка просить виділити їй та її малолітній дочці 2/3 частки автомобіля
"Mersedes 410 D", д/н НОМЕР_2, який є неподільною річчю, а тому не може бути
поділений у натурі без втрати його цільового призначення. Позивачка має право лише на одержання від ОСОБА_2 грошової або іншої матеріальної компенсації вартості її частки, про отримання якої представник позивачки не заявляє.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 183, 364
ЦК України, ст.60 , 63, 68, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд
рішив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2
Федоровича про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його
проголошення.
Головуючий В .ОСОБА_4