13 серпня 2015 року м. Київ К/800/13139/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013
у справі 0670/11343/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна"
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області
Державної податової служби
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 позов задоволено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування ТОВ «Сторсак Україна» (правонаступника ТОВ «Грайф Флексіблс Україна») суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в лютому 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.06.2011року №2685/23-2/20428705.
Перевіркою встановлено порушення п.п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2011 року у розмірі 543467 грн., оскільки не враховано результати попередньої перевірки, в результаті якої зменшено від'ємне значення за лютий 2011 р. на суму ПДВ 543466,67 грн. Результати попередньої перевірки оформлено актом від 08.04.2011 року №1584/23-2/20428705, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0000392304 від 27.04.2011 року. Останнє оскаржено в судовому порядку.
На підставіакта перевірки від акт від 07.06.2011року №2685/23-2/20428705 фіскальним органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 року №0000602304.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 року податкове повідомлення - рішення №0000392304 від 27.04.2011 року, про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 543467 грн. було визнано протиправним та скасовано. Судове рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року.
Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно зі ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті ж самі особи.
Суди попередніх інстанцій встановили, що висновки фіскального органу про зменшення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість на суму 543467 грн., зроблені за результатами документальної перевірки (акт від 08.04.2011року) вважаються неузгодженими. Відповідно, позивач при визначенні своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2011 року та відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню повинен був врахувати 543467 грн. у складі свого податкового кредиту.
Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 у справі 0670/11343/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податової служби відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 у справі 0670/11343/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко