Справа № 1-58/2010
Провадження № -
"29" листопада 2010 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Костюка М. І.
при секретарі : Пшеничняк В.Й.
з участю прокурора: Марцун М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Монастириська справу про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює головою ВАТ правління «ОСОБА_1 молочний завод», раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за ст.ст. 222 ч.1, 366 ч.1 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1, являючись службовою особою суб'єкта господарської діяльності надав завідомо неправдиву інформацію органам державної влади на підставі чого отримав дотаційні кошти. Для отримання дотаційних коштів підсудний вчинив службове підроблення, що виразилося у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача цих документів.
Так, у 2008 році між ВАТ «ОСОБА_1 молочний завод» в особі голови правління підсудного ОСОБА_2, та ОСОБА_2 районним центром зайнятості були укладенні договори про працевлаштування безробітних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з наданням дотацій, що передбачало виплату центром зайнятості підприємству у розмірі коштів понесених товариством на виплату заробітної плати.
На виконання вказаного договору ОСОБА_2 16 травня 2008 р. подав ОСОБА_1 районному центру зайнятості фіктивну довідку про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості та сплату страхових внесків, з якої вбачається, що ВАТ «ОСОБА_1 молочний завод» виплачено заробітну плату працівникам, що працюють на додатково створених робочих місцях, в сумі 891 грн. 02 коп. за квітень місяць 2008 року, в той час як вказана сума була виплачена 22 травня 2008 року.
Аналогічні фіктивні довідки ОСОБА_2 подав у ОСОБА_1 районний центр зайнятості 17 липня 2008 року про виплату 6 936 грн. 98 коп. за червень цього ж року (фактично виплачено 24 липня 2008р.), 18 серпня 2008р. про виплату заробітної плати в сумі 7 196 грн. 70 коп. за липень місяць 2008р., (фактично виплачена 21 серпня 2008р.), 18 вересня 2008р. про виплату заробітної плати в сумі 7 196 грн. 70 коп. за серпень місяць 2008р., (фактично виплачениа 22 вересня 2008р.), 16 жовтня 2008р. про виплату заробітної плати в сумі 7 196 грн. 70 коп. за вересень 2008р. за вересень 2008р. (фактично виплачена 23 жовтня 2008р.), 18 листопада 2008р. про виплату заробітної плати за жовтень 2008р. в сумі 7 607 грн. 94 коп. (фактично виплачена 26 листопада 2008р.), 17 грудняі 2008р. про виплати заробітної плати за листопад 2008р. в сумі 7 196 грн. 70 коп. (фактично виплачена 15 січняф 2009р.), 26 січня 2009р. про виплату заробітної плати за грудень 2008р. в сумі 7 196 грн. 70 коп. (фактично виплачена 30 січня 2009р.).
На підставі фіктивних довідок, поданих у ОСОБА_1 районний центр зайнятості про виплачену заробітну плату «ОСОБА_1 молочний завод» отримав безпідставно 51 419 грн. 44 коп. чим спричинив державним інтересам збитки на вищевказану суму.
Крім того, діючи умисно з метою отримання дотаційних коштів підсудний ОСОБА_2 підписав та посвідчив завідомо неправдиві довідки (документ) про нараховану та виплачену заробітну плату і страхових платежів від 16 травня 2008р., 17 липня 2008р., 18 серпня 2008р., 18 вересня 2008р., 16 жовтня 2008р., 18 листопада 2008р., 17 грудня 2008р., 26 січня 2009р., які направив в ОСОБА_1 районний центр зайнятості, на підставі яких ВАТ «ОСОБА_1 молочний завод» незаконно отримав 51 419. 44 коп. дотаційних коштів, чим спричинив державним інтересам збитки на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, суду показав, що працюючи із 22 жовтня 2004р. головою правління ВАТ «ОСОБА_1 молочний завод» та уклавши із ОСОБА_2 районним центром зайнятості у 2008р. про працевлаштування безробітних із наданням дотації протягом 2008-2009 рр. підписував та стверджував печаткою про виплату працевлаштованих безробітних заробітної плати для отримання дотаційних виплат за рахунок держави але із важким матеріальним становищем не завжди своєчасно розраховувався із працюючими хоча своєчасно отримував дотаційні виплати. У виплаченому розкаюється, просить суд суворо його не карати.
Досудовим слідством дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст..ст. 222 ч. 1, 366 ч.1 КК України і суд із такою кваліфікацією погоджується виходячи із слідуючого:
Підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді голови правління ВАТ «ОСОБА_1 молочний завод» і в силу займаної посади являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, вніс до офіційних документів завідомонеправдивих відомостей, склав і видав та посвідчивпечаткою ці документи та подав у ОСОБА_1 районний центр зайнятості і отримав безпідставно 51 419 грн. 44 коп. дотаційних коштів за виплату заробітної плати та страхових внесків працівникам, що працюють додатково на утворених робочих місцях, чим вчинив злочини передбачені ст.ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ст..ст. 366 ч. 1, 222 ч.1 КК України у вигляді штрафу в дохід держави.
Санкціями вказаних статтей передбачена додаткова міра покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на вказаний у законі строк.
Враховуючи тяжкість злочинів, особу винного, бзокрема, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, пом'якшуючі обставини: визнання вини та дійове каяття, відсутність збитків, оскільки дотаційні кошти витрачені за цільовим призначенням, сприяння слідству і суду у розкритті злочину, позитивні характеристики за місцем проживання та праці, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, суд знаходить за можливе в силу ст.. 69 ч.2 КК України звільнити ОСОБА_2 від додаткової міри покарання у вигляді обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на вказаний в законі строк.
Керуючись ст..ст. 323, 324 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст..ст. 222 ч.1, 366 ч.1 КК України і призначити йому покарання:
- за ст..222 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 ч.2 КК україни до 8 500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) штрафу в дохід держави без застосування додаткової міри покарання;
- за ст.. 366 ч. 1 КК України із застосуванням ст.. 69 ч.2 КК України до 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень) штрафу в дохід держави без застосування додаткової міри покарання.
В силу ст.. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у вигляді 8500 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень) штрафу в дохід держави без застосування додаткової міри покарання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_9