Справа № 445/1874/13-ц
16 грудня 2013 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі судді Постигача Б. А.
при секретарі Захарчук Н.Я.
з участю адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Золочеві справу за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні проїздом ,
позивачка ОСОБА_3 є власником будинку №14 по вул. Шевченка у м.Золочеві з присадибною земельною ділянкою, що межує з присадибною земельною ділянкою відповідача ОСОБА_5, який є власником будинку № 16 по вул. Шевченка у м.Золочеві.
Будинковолодіння позивачів та відповідача сполучені з вулицею Шевченка у м.Золочеві через прохід з вул. Варівна .
Позивачі , вважаюючи , що ОСОБА_6 самовільно захопив частину вказаного проїзду шириною 3,0 м. довжиною 6,25 м., площею 18,25 кв.м., встановив там браму, внаслідок чого унеможливив використання їм вказаного проїзду за цільовим призначенням.
Тому вони звернулись в суд з позовом в якому просять зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні проїздом, що сполучає житловий будинок №14 з вул. Шевченка шляхом демонтажу відповідачем ОСОБА_5 самовільно встановленої брами.
Відповідач з позовом не погодився , подавши суду письмове заперечення, в якому стверджує, що у позивачів не має ніяких документів на спірну земельну ділянку.
Коли почався спір між ним, то з Золочівської міської ради виїжджала комісія, яка не виявила жодних порушень з його боку.
Земельна ділянка, за яку йде спір, не належить до земель Золочівської міської ради. Прохід на земельну ділянку позивача був і є через хвіртку і знаходиться по даний час.
Перенесення його воріт вимагає від нього відмови від частини подвір'я, для того щоб позивачі могли збудувати на своїй земельній ділянці гараж і зробити заїзд до нього через його земельну ділянку.
Крім того, він стверджує, що через земельну ділянку ОСОБА_3 проходить газова труба, тож будь-яке будівництво на ній заборонено.
Саме тому, просить у задоволенні позову відмовити.
Предстваник Золочівської міської ради ОСОБА_7 також позову не визнала і пояснила , що позивачі не представили ніяких доказів того , що вони є належні землекористувачі .
Крім цього , на місце виїжджав землевпорядник міської ради , який встановив , що ОСОБА_5 приватизував свою земельну ділянку і його брама встановлена в межах цієї його приватизованої земельної ділянки.
Оцінивши подані докази , суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як убачається з копії реєстраційного посвідчення то 1/2 частина будинку № 14 по вул. Шевченка в м.Золочеві належить на праві власності ОСОБА_3.
З договору купівлі-продажу видно, що ОСОБА_5 купив житловий будинок №16 по вул. Шевченка в м. Золочеві 1.07.2005 року .
Державним актом на земельну ділянку підтверджується, що ОСОБА_5 є власником ділянки землі площею 0,0576 га згідно плану меж земельної ділянки.
Допитаний судом як свідок землевпорядник Золочівської міської ради ОСОБА_8 пояснив , що він виїжджав на місце розташування земельних ділянок , проводячи перевірку по зверненні ОСОБА_4
Під час огляду він встановив , що брама , яка встановлена на межі земельної ділянки ОСОБА_6 знаходиться на приватизованій ним земельній ділянці і ОСОБА_6 не вчинив ніякого захопленння проїзду .
Свідок ОСОБА_9 пояснила , що вона була власником жилого будинку в м. Золочеві по вул. Шевченка 16 . Цей будинок вона давно отримала в дар і тоді брама , яка розділяла земельні ділянки , вже була встановлена. Ця брама в даний час знаходиться в тому самому місці , що була і тоді , коли вона отримала будинок. В 2005 році вона продала свій будинок ОСОБА_5
Отже , так як відповідач є власником земельної ділянки і брама встановлена на його землі , а він у відповідності до змісту ст. 90 ЗК України , вправі встановлювати там огорожу , то вимоги позивачів є безпідставні.
Крім цього , як пояснив в судовому засіданні сам ОСОБА_4, то фактично цю браму встановив не ОСОБА_5, а вона була встановлена ще до того , як той прибдав будинок.
Суд таккож встановив , що відповідачі мають доступ до своєї земельної ділянки , оскільки в своїй огорожі ними встановлена хвіртка .
Ця земля , яку приватизував ОСОБА_5 В,Б. не є землею загального користування , а є у приватній власності відповідача.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив , що вони не звертались в суд з повозом про визнання цього державного акту частково недійсним.
Керуючись ст.ст. 209, 212, 215 ЦПК України , ст. 78, 90 , 158 ЗК України суд,
в задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні проїздом шляхом демонтування брами і її перенесення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області на протязі 10 днів з дня отримання копії мотивованого рішення.
Суддя ОСОБА_10