21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
13 березня 2007 р. Справа 10/130-06
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя С. Тісецький
Секретар суду Л.Новожилова
Представники :
позивача : Бушанський В.І. - за дорученням
відповідача 1: Крупорський О.Б. - за дорученням
відповідача 2: Топоровський Я.П. - за дорученням, Стецьків В.А. - керівник
інші:
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115
розглянувши справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Ямпільське ХПП»до Відкритого акціонерного товариства «Тростянецьке ХПП»та Відкритого акціонерного товариства «Банк Універсальний»про визнання недійсним договору застави, -
Справу розглянуто за межами двохмісячного терміну передбаченого ст..69 ГПК України, за клопотанням сторін.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
Представник позивача подав суду клопотання в якому просить зупинити провадження у справі до розгляду Вищим Адміністративним судом України касаційної скарги у справі №8/91-05, яка на думку позивача пов'язана з заявленим позовом. Однак, як видно з матеріалів позовної заяви, а саме з копії постанови Житомирського апеляційного суду від 02.11.2006 р. у справі №8/91-05, предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу заставленого майна від 19.06.2003 р. Вказаний договір не пов'язаний із предметом заявленого позову у справі №10/130-06, а тому клопотання позивача про зупинення провадження у справі з цих підстав задоволенню не підлягає.
Представник відповідача 2 завив клопотання про зупинення провадження у справі з підстав того, що Вищим Адміністративним судом України прийнято до розгляду касаційну скаргу у справі №2-А-628/06, яка на думку відповідача 2 пов'язана із розглядом справи №10/130-06. Однак, як видно з матеріалів позовної заяви в нашій справі, позивач посилається на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці у справі №2-А-628/06, як на підставу своїх позовних вимог, посилаючись на те, що вказаною постановою суду встановлено факт, який в силу ст..35 ГПК України має значення для вирішення заявленого позову. Разом з тим, постанова від 05.04.2006 р. у справі №2-А-628/06 не була оскаржена в порядку передбаченому ст..186 КАС України та вступила в законну силу. Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України, не потребують доказування факти встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили. Таким чином при розгляді даної позовної заяви, факти встановлені постановою Ленінського районного суду м.Вінниці у справі №2-А-628/06 можуть бути прийняті до уваги. За таких підстав зупинення провадження у справі з підстав касаційного перегляду постанови Ленінського районного суду м.Вінниці у справі №2-А-628/06 від 05.04.2006 р. є безпідставним. Разом з тим сторонам роз'яснено їх право на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в разі, якщо постанову Ленінського районного суду м.Вінниці у справі №2-А-628/06 буде скасовано в касаційному порядку.
В ході розгляду позовної заяви судом встановлено:
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати недійсним договір застави від 28.05.2002 р., укладений між ВАТ «Тростянецьке ХПП»(відповідач 1) та ВАТ «Банк Універсальний»(відповідач 2). Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що договір застави укладався в забезпечення зобов'язань, що виникають з кредитної угоди укладеної між відповідачем 2 та ЗАТ «Тростянецька зернова компанія», яке на сьогоднішній день ліквідовано та на те, що договір застави збоку відповідача 1 було підписано представником без належних повноважень, та даний факт встановлено постановою Ленінського районного суду м.Вінниці у справі №2-А-628/06. Своє звернення в якості позивача в даному позові, позивач пояснює тим, що рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.06.2005 р. встановлено факт існування заборгованості у відповідача 1 перед позивачем в сумі 1839145,12 грн., а тому визнання недійсним договору застави від 28.05.2002 р. призведе до передачі цілісного майнового комплексу у володіння відповідача 1, а той в свою чергу зможе погасити свою заборгованість перед позивачем.
Відповідач 1 заявлений позов визнає з підстав наведених позивачем в позовній заяві і не заперечує проти визнання недійсним договору застави від 28.05.2002 р.
Відповідач 2 заявлений позов не визнає, посилаючись на те, що укладанням договору застави між позивачами 1 та 2 ніякі права позивача не порушено. Позивачем при зверненні до суду порушено строк позовної давності.
В судовому засіданні представники сторін підтвердили незмінність своїх позицій стосовно заявленого позову.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як з'ясовано в ході судового розгляду позовної заяви 28.05.2002 р. між відповідачем 2 та ЗАТ «Тростянецька зернова компанія»(позичальник) було укладено кредитний договір з відкриттям кредитної лінії №24-09-02-Кл. Предметом вказаного договору було надання кредиту ЗАТ «Тростянецька зернова компанія» в сумі 2000000 грн.
В забезпечення зобов'язань позичальника по кредитному договору між відповідачем 1 та відповідачем 2 28.05.2002 р. було укладено договір застави нерухомості, предметом якого є цілісний майновий комплекс хлібоприймального підприємства, що знаходиться за адресою: Вінницька область, смт. Тростянець, вул. 1 Травня, 26.
Позивач просить визнати недійсним договір застави від 28.05.2002 р., посилаючись на те, що ЗАТ «Тростянецька зернова компанія» на сьогоднішній день ліквідована а також в зв'язку із тим, що договір застави збоку відповідача 1 було підписано представником без належних повноважень. Як на доказ, позивач посилається на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці у справі №2-А-628/06, якою встановлено факт підписання договору застави збоку відповідача 1 особою без повноважень.
Позивач звернувся з позовом до суду на підставі того, що рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.06.2005 р. встановлено факт існування заборгованості у відповідача 1 перед позивачем в сумі 1839145,12 грн., і на думку позивача, саме визнання недійсним договору застави від 28.05.2002 р. призведе до передачі цілісного майнового комплексу у володіння відповідача 1, а той в свою чергу зможе погасити свою заборгованість перед позивачем.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваним законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Укладання договору застави від 28.05.2002 р. між відповідачами 1 та 2 не стосується прав та інтересів позивача. Що стосується заборгованості відповідача 1 перед позивачем, яка встановлена рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.06.2005 р., то її стягнення має відбуватись за правилами встановленими розділом п'ятим ЦПК України, незалежно від наслідків визнання чи невизнання договору застави від 28.05.2002 р. між відповідачами 1 та 2 недійсною.
Таким чином суд приходить до висновку, що договір застави від 28.05.2002 р. укладений між відповідачами 1 та 2 не впливає на права та інтереси позивача по стягненню заборгованості встановленої рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 16.06.2005 р., а тому позивач не має законних підстав для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору застави від 28.05.2002 р. За таких підстав позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 1, 4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
1.В позові відмовити.
Суддя Тісецький С.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 16.03.07