ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 3/130
01.03.07
За позовом Акціонерного товариства відкритого типу «МАРС»
До Київської міської ради (відповідач 1)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»
(відповідач 2)
Про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
Суддя Хілінська В.В.
Представники:
Від позивача Баранюк Ю.В. -по дов. № б/н від 09.01.2007
Від відповідача 1 не з'явились
Від відповідача 2 не з'явились
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Акціонерного товариства відкритого типу «МАРС»про визнання договору оренди земельної ділянки від 10.10.2005, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс».
Відповідач 1 в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.02.2007 та ухвалі від 22.02.2007.
Відповідач 2 в засідання суду не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.02.2007 та ухвалі від 22.02.2007.
Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до пункту 16 рішення Київської міської ради № 206/366 від 26.12.2002 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»був затверджений проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного приміщення по вул. Володимирській, 97-99 у Голосіївському районі м. Києва.
На підставі пункту 2 цього рішення 10 жовтня 2005 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідачу 2 передано у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,12 га для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного приміщення по вул. Володимирській, 97-99 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.
Акціонерне товариство відкритого типу «МАРС»оскаржив у порядку адміністративного судочинства пункт 16 рішення Київради № 206/366 від 26.12.2002 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Постановою Господарського суду міста Києва від 25.05.2006 у справі № 30/72-А позовні вимоги АТВТ «МАРС»задоволені повністю, визнаний незаконним та скасований повністю пункт 16 Рішення Київської міської ради № 206/366 від 26.12.2002 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 постанову Господарського суду міста Києва від 25.05.2006 у справі № 30/72-А скасовано, в задоволенні позовних вимог АТВТ «МАРС»відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2006 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 скасовано, а постанову Господарського суду міста Києва від 25.05.2006 у справі № 30/72-А залишено в силі.
Верховний суд України ухвалою від 07.02.2007 року залишив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.11.2006 за винятковими обставинами без розгляду.
Вищим адміністративним судом України досліджено та встановлено в ухвалі від 08 листопада 2006 року, що АТВТ «МАРС»створений в процесі корпоратизації Науково-дослідного Інституту «МАРС», є його правонаступником, у тому числі і в частині землекористування, а, отже, набув права користування земельною ділянкою площею 0,12 га у м. Києві, розташованій на вул. Володимирській, 97-99, на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1232/22 від 21 серпня 1978 року та № 1011/38 від 6 серпня 1979 року, оскільки ці рішення не скасовані та діють по відношенню до АТВТ «МАРС», є вірними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства України.
Судом також було перевірено та встановлено, що Київська міська рада прийняттям рішення № 206/366 від 26.12.2002 порушила права АТВТ «МАРС»як законного землекористувача, а укладений на виконання зазначеного рішення договір оренди від 10.10.2005 є недійсним.
Позивач звернувся 12.12.2006 до Київської міської ради з листом (вх. № 44440 від 15.12.2006), у якому просив виконати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 08.11.2006, скасувати пункт 16 рішення Київської міської ради № 206/366 від 26.12.2002 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», скасувати договір оренди від 10.10.2005, підготувати необхідні документи та ухвалити рішення, яким дозволити АТВТ «МАРС»викупити земельну ділянку площею 0,12 га, що розташована у м. Києві, вул. Володимирська, 97-99.
Позивач також подав 05.02.2007 до відповідача 1 клопотання та документи для оформлення зазначеної земельної ділянки у власність.
Однак договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2005 року, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 до цього часу чинний.
Рішеннями судів доведено, що позивач набув права користування земельною ділянкою площею 0,12 га у м. Києві, розташованій по вул. Володимирській, 97-99 у м. Києві на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1232/22 від 21 серпня 1978 року та № 1011/38 від 6 серпня 1979 року, неможливість використання зазначеної земельної ділянки порушує права позивача як законного землекористувача, а укладений на виконання зазначеного рішення договір оренди від 10.10.2005 є недійсним.
Оскільки постанова Господарського суду міста Києва від 25.05.2006 у справі № 30/72-А набрала законної сили, суд вважає вірним посилання представника позивача на норму частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач як законний землекористувач позбавлений можливості здійснювати права, передбачені нормами чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, оскільки оспорюваний акт -договір оренди від 10.10.2005, укладений між відповідачами, продовжує діяти.
У відповідності до ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист цивільних прав та інтересів, у тому числі прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання права та визнання угоди - правочину - недійсним (п. «в»ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Нормою ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, цією нормою, є підставою визнання правочину недійсним.
Пунктом 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Оскільки Господарським судом міста Києва та Вищим адміністративним судом був встановлений факт допущення порушень прав позивача як законного землекористувача з боку відповідачів, а пункт 16 рішення Київської міської ради № 206/366 від 26.12.2002 визнано незаконним і скасовано, оспорюваний договір оренди від 10 жовтня 2005 року, який, як зазначено у його п.1.1, укладений між відповідачами у відповідності до нині скасованого п. 16 рішення Київської міської ради від 26.12.2002 № 206/366, цей договір оренди від 10 жовтня 2005 року є недійсним і також підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2005 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс».
3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «МАРС»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 101, код ЄДРПОУ 14309379) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Сервіс»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 99, код ЄДРПОУ 31306720) на користь Акціонерного товариства відкритого типу «МАРС»(01033, м.Київ, вул. Володимирська, 101, код ЄДРПОУ 14309379) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
В.В. Хілінська