19 серпня 2015 року Справа № 876/10158/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації на постанову Буського районного суду Львівської області від 24.10.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, визнання його дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
18.03.2013 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила визнати протиправним та скасувати рішення (реєстраційний номер 21320) Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 02 червня 2014 року про відмову в наданні державної соціально допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1. Визнати протиправним та скасувати рішення (реєстраційний номер 122520 Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 02 червня 2014 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1. Визнати протиправним та скасувати рішення (реєстраційний номер 14710) Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області від 02 червня 2014 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Буської районнної державної адміністрації Львівської області відновити виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям для сім'ї ОСОБА_1 з дати припинення.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що припинення виплати її сім'ї державної соціальної допомоги є протиправним.
Вказує, що твердження відповідача про те, що вона нібито умисно не повідомила управління про отримання нею додаткового доходу від ТзОВ «Астеліт» є помилковим, оскільки вказаного доходу позивачка не отримувала, а вказані кошти були отримані виключно працівниками даного товариства, котрі ними розпоряджались, та про які позивачці нічого не було відомо.
Постановою Буського районного суду Львівської області від 24.10.2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області р. № 21320, р. № 122520, р. № 14710 від 02 червня 2014 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області відновити виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям для сім'ї ОСОБА_1 з 2 червня 2014 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального й процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зокрема зазначає, що 2 червня 2014 року TзOB «Астеліт» надіслало повідомлення про те, що ОСОБА_1, яка працює бухгалтером у ФОП «Климус Олег Ігорович», в рамках договору № АВ-2750506426 від 01 липня 2012 року про надання послуг з надання інформації TзOB «Астеліт» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року було нараховано винагороду в розмірі 6732 грн. 96 коп.. Оскільки, даний дохід відноситься до сукупного доходу сім'ї і підлягає оподаткуванню (наказ Міністерства праці та соціальної політики України 15.11.2001року № 486/202/524/455/3370), він повинен декларуватися в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звертаються за призначенням усіх видів соціальних допомог. А відтак, ОСОБА_1 було порушено ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям». Враховуючи факт подання заявницею недостовірних відомостей про доходи, Управління соціального захисту було здійснено процедуру припинення виплати соціальної допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Управлінням соціального захисту населення Буської РДА сім'ї позивачки була призначена державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї.
Вказану допомогу ОСОБА_1 отримувала в період з лютого 2013 року по червень 2014 року на загальну суму 12479,61 грн., про що вбачається із довідки відповідача від 02.06.2014 року.
Повідомленням № 1 від 11.06.2014 року, ОСОБА_1 повідомлено про припинення виплати їй державної соціальної допомоги, відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Винесення відповідного рішення стало результатом отриманої інформації від ТзОВ «Астеліт», за змістом якої стало відомо про наявність правовідносин щодо розповсюдження спеціальної продукції засобів зв'язку між вказаним товариством та приватним підприємцем ОСОБА_2. Позивач, як бухгалтер приватного підприємця та визначена законом матеріально відповідальна особа, уклала договір за яким було відкрито картковий рахунок на нарахування грошових коштів за продаж товарів, які представлялися приватному підприємцю від імені вказаного товариства. Оскільки, отриманню допомоги малозабезпеченим сім'ям передує процедура декларування всіх видів доходів сім'ї, Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації зазначає про порушення заявником встановлених правил та відсутності інформації про отримання даного виду доходів, що стало підставою для винесення Повідомлення від 11.06.2014 року про припинення виплати державної допомоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що покази позивачки повністю узгоджуються із показами допитаних свідків, які підтвердили факт того, що ОСОБА_1 будь-яких коштів від ТзОВ «Астеліт» фактично не отримувала, ні для себе, ні для своєї сім'ї не використовувала, а лише виконала технічні дії щодо передачі банківської картки та документів для свого роботодавця, який в подальшому нараховані кошти і використовував.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів не відповідають нормам матеріального права враховуючи наступне
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до ст.2 Закону України № 1768-III, законодавство про державну соціальну допомогу складається з Закону України «Про прожитковий мінімум», цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної соціальної допомоги.
Згідно ст.3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1768-III державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата у випадках, коли:
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м2 на одного члена сім'ї та додатково 10,5 м2 на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.
Згідно з частиною другою цієї норми Закону за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:
у складі сім'ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Дана законодавча норма кореспондується із абз.5 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», яка визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Варто також врахувати ч. 4 ст. 7 Закону України № 1768-III якою передбачено, що якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
Дана законодавча норма також відповідає приписам п.12 Постанови Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям».
Відповідно до п.28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення:
визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї;
повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;
у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;
у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Із поданої позивачем ОСОБА_3 про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, вбачається, що ОСОБА_1 вказала відомості про свою зарплату в сумі 7219,59 грн. та зазначила, про відсутність інших видів доходу. Вказана інформація не відповідає дійсності та підтверджується довідкою від ТзОВ «Астеліт» за вх. № 315 від 02.06.2014 року, з якої вбачається, що в рамках договору № АВ-2750506426 від 01 липня 2012 року про надання послуг з надання інформації TзOB «Астеліт» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року було нараховано винагороду в розмірі 6732 грн. 96 коп. саме позивачу.
Матеріалами справи підтверджується, що 28.10.2011 року позивач звернулась до ПАТ «Укрсоцбанк» з проханням відкрити їй картковий рахунок 26258600088743, що підтверджується представленою позивачкою пластикою карткою Укрсоцбанку за № 4874120045432839, термін дії якої встановлювався з 2011 року та завершувався вереснем 2014 року.
В суді апеляційної інстанції встановлено, що такі кошти поступали на рахунок позивача впродовж всього періоду дії банківської картки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що укладання договору банківського рахунку під час відкриття банком рахунку клієнту регламентується чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних рахунків клієнтів, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція). Згідно з вимогами пункту 1.8 Інструкції банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.
За загальним правилом цивільного законодавства, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на те, що угода про відкриття банківського рахунку та видачу банківської картки була укладена від імені позивача як власника, кошти від імені товариства «Астеліт» були нараховані власнику банківської картки, що дає підстави колегії суддів вважати, що позивач є власником вказаного рахунку та коштів, які надходили на вказаний рахунок. Передача вказаної банківської картки іншим особам не позбавляє права позивача на вказані кошти. Наведена обставина засвідчує про наявність порушення в діях позивача щодо недостовірного інформування спеціального органу про загальний дохід за вказаний період.
Що стосується висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування рішень Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області р. № 21320, р. № 122520, р. № 14710 від 02 червня 2014 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та помилковими.
З огляду на матеріали реєстраційної справи (а.с. 41-58), що оглядались та приєднувались до матеріалів справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що вказані рішення не стосуються предмету даного спору та виносились за результатами розгляду заяви позивача у лютому 2014 року про призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям. У вказаних рішеннях підставою відмови стало перевищення сукупного доходу сім'ї встановленому рівню прожиткового мінімуму для сім'ї .
Зазначені вище обставини були залишені судом першої інстанції поза увагою.
У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Буського районного суду Львівської області від 24.10.2014 року у справі № 440/1013/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, визнання його дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_4
Повний текст
виготовлено 21.08.2015 року.