18 серпня 2015 р. Справа № 134498/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, яким просив визнати дії щодо винесення постанови від 08 червня 2012 року № ВП 32947102 про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними, скасувати постанову головного державного виконавця Зірченко Л.В. від 08 червня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_3 відкрити виконавче провадження за постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2009 року та вжити заходи по виконанню даної постанови.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 08 червня 2012 року № ВП 32947102. Зобов'язано Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції прийняти виконавчий лист № 69/2010, виданий 05 лютого 2010 року у справі № 2а-17722/09/0370 для примусового виконання та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження відповідач діяв недобросовісно, упереджено, без дотримання норм Закону України «Про виконавче провадження» та допустив їх довільне трактування, що призвело до порушення прав позивача, а відтак постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 08 червня 2012 року № ВП 32947102 є протиправною та підлягає скасуванню.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у виконавчому документі зазначено умови виконання рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії, які суттєво відрізняються від виконання рішень майнового характеру. Тому для виконання рішень майнового та немайнового характеру потрібно пред'явити окремі виконавчі документи стосовно різних способів виконання. Також апелянт зазначає, що у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код боржника, що вимагає приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та пред'явлення окремих виконавчих документів для вчинення певних дій по виконавчих документах різних категорій виконань.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Цим Законом встановлено перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, одним із них є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Крім того, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону).
Частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року у адміністративній справі №2а-17722/09/0370 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України, Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування наказів, поновлення на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року, яку ухвалою Вищого адміністративного суду від 27 березня 2012 року залишено без змін, скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2009 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 50-ос від 20 лютого 2009 року в частині звільнення ОСОБА_2 з військової служби через службову невідповідність за п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Визнано протиправним та скасовано наказ начальника 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України 63-ос від 23 лютого 2009 року в частині виключення ОСОБА_1 із списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення. Зобов'язано начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії інструктора 1 кінологічної групи кінологічного відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Ягодин» 1 категорії (тип Б) з 20 лютого 2009 року. Зобов'язано начальника 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України включити ОСОБА_1 у списки особового складу та поставити на всі види забезпечення з 20 лютого 2009 року. Стягнуто з Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 20 лютого 2009 року по 10 грудня 2009 року в сумі 14727 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 27 копійок. Постанову в частині поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 1537, 67 гривень звернено до негайного виконання.
Відповідно до частин першої, другої статті 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копії документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. Виконавчий лист видається судом першої інстанції.
З цих підстав 05 лютого 2010 року Волинським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 було видано виконавчі листи: № 68 стосовно боржника - начальника 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (а.с.15); № 69 стосовно боржника - Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (а.с.16).
07 травня 2012 року головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 32461003 за виконавчим листом № 69 через невідповідність виконавчого документа вимогам п.3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутній код боржника та невірно вказана адреса боржника (а.с.18).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року виправлено помилку щодо місцезнаходження боржника - Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (а.с.25).
Постановою Головного державного виконавця Корольовського відділу ДВС ОСОБА_3 від 08 червня 2012 року № ВП 32947102 відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №» 69 від 05 лютого 2010 року через відсутність у виконавчому документі коду боржника, у виконавчому документі не визначено в якій частині необхідно виконати дане рішення, або обов'язок чи право стягнення є солідарним. Крім того зазначено, що стягувач звернувся до відділу ДВС із ухвалою про виправлення помилки у виконавчому листі від 05.02.2010 року, яка не є виконавчим документом.
Такі дії відповідача є неправомірними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. При цьому суд зауважує, що заява подається у довільній формі.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 18 вказаного Закону зазначені вимоги до виконавчого документа, а саме повинен містити: назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивну частину рішення; дату набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Як встановлено судом та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 подав заяву про примусове виконання рішення (виконавчий лист № 69, ухвалу суду від 23 травня 2012 року про виправлення помилки у виконавчому листі, копію паспорта) згідно встановленого порядку звернення і його заява підлягає розгляду.
Виконавчий документ № 69, виданий Волинським окружним адміністративним судом 05 лютого 2010 року містить вказані реквізити, у ньому зазначені відомості про боржника і стягувача, які були відомі суду. Разом із виконавчим документом позивачем надано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року про усунення помилки у виконавчому документі, яка полягала у неправильному зазначенні місцезнаходження відповідача.
У виконавчому листі № 69 встановлено строк для його виконання до 10 грудня 2012 року, тому звертаючись із заявою від 01 червня 2012 року ОСОБА_1 не пропустив строк для пред'явлення такого виконавчого документа для виконання.
У виконавчому листі дослівно викладено резолютивну частину рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (а.с.2-13, 16).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості твердження відповідача про те, що у виконавчому листі № 69 не визначено, в якій частині необхідно виконати рішення суду. У виконавчому документі зазначено одного боржника - Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України та один стягувач - ОСОБА_1, а також зазначено, в якій частині необхідно виконати таке рішення.
Стосовно іншого боржника - Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України судом видано виконавчий лист № 68 (а.с.15), що повністю відповідає частині другій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та частині першій статті 258 КАС України (хоч рішення постановлено проти двох відповідачів).
Оскільки обов'язок чи право стягнення не є солідарним, то такі відомості не зазначаються.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі необхідного реквізиту - кода боржника не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження, оскільки, на думку суду, пункт 3 частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» не містить прямого зобов'язання вказувати стягувачем код суб'єкта господарської діяльності, а лише вказує на можливість такого зазначення, якщо такий код наявний та відомий стягувачу або суду. В той же час, державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача вправі отримати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію про сторону виконавчого провадження, у тому числі конфіденційну, як це передбачено п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України не є суб'єктом господарювання в значенні статті 55 Господарського кодексу, а є юридичною особою публічного права - стороною адміністративного процесу в розумінні положень статті 81 Цивільного кодексу України. При цьому відомості виконавчого листа № 69 стосовно стягувача і боржника дозволяють їх ідентифікувати.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі № 2а/0370/2074/12 за позовом ОСОБА_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді Л. Я. Гудим
ОСОБА_5
Повний текст ухвали виготовлений 25.08.2015 року.