20 серпня 2015 року Справа № 876/8993/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Сеника Р.П., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання Гелецького П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Свалявському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Свалявському районі Закарпатської області до відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції в особі головного державного виконавця Татача Ігоря Георгійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
Позивач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Свалявському районі Закарпатської області звернулося з позовом в суд до відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції в особі головного державного виконавця Татача Ігоря Георгійовича про визнання неправомірними дій щодо проведення виконавчих дій по примусовому виконанню постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.02.2013 року №2 та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.03.2013 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідно до статті 308 КУпАП відповідач на виконання виконавчого документу повинен був стягнути з боржника подвійний розмір штрафу.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в справі №807/1236/13а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Свалявському районі Закарпатської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в справі №807/1236/13а та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, 13 лютого 2013 року, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, позивачем було винесено постанову №3 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. стосовно боржника - ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням останнім ч.1 ст. 165-4 КУпАП.
Вказана постанова про накладення адміністративного стягнення отримана боржником особисто 13 лютого 2013 року.
06.03.2013 року на виконання до відповідача надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення №3 від 13.02.2013 року у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.
11.03.2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документа.
14.03.2013 року боржником було сплачено суму штрафу в розмірі 136,00 грн.
26.03.2013 року виконавче провадження з примусового виконання постанови №3 виданої 13.02.2013 року - закінчено на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Главою XVII КУпАП визначені органи, які уповноважені накладати адміністративні стягнення, тому виконання постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється у межах, що визначаються органом, який уповноважений накладати стягнення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подвійний розмір штрафу, відповідно до ст. 308 КУпАП, може бути стягнуто лише у випадку коли сума подвійного розміру штрафу зазначена у постанові про його стягнення, яка надсилається до органів державної виконавчої служби України.
Як стверджується матеріалами справи, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення №3 від 13.02.2013 року, в цій постанові не вказано на необхідність стягнення подвійного розміру штрафу та суму подвійного розміру штрафу, а тому на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції зробив вірний висновок у цій справі відмовивши в задоволенні позовних вимог.
Аналогічну позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18 вересня 2014 року (№К/800/17325/14).
З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Свалявському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в справі №807/1236/13а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий І.О. Яворський
Судді Р.П. Сеник
ОСОБА_2
Повний текст виготовлено 25.08.2015 року