Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
25 серпня 2015 року справа №805/2132/15-а
зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р. Ф.
суддів: Васильєвої І.А.
ОСОБА_2
при секретарі
судового засідання ОСОБА_3
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_4, довір. від 24.12.2014р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 16 липня 2015 року
по адміністративній справі №805/2132/15-а
за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів
до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5
металургійний комбінат ім. Ілліча»
про стягнення адміністративно - господарських санкцій у сумі
9883908грн. та пені у сумі 464543,77грн., -
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі фонд, позивач) звернулося у червні 2015 року з позовом до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 металургійний комбінат ім.Ілліча» (надалі товариство, ТОВ «ММК імені Ілліча», відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно - господарських санкцій у розмірі 9883908грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 464543,77грн., за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році (а.с. 3-5).
Постановою суду першої інстанції від 16 липня 2015 року у задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ПАТ «ОСОБА_5 металургійний комбінат ім.Ілліча» відмовлено з огляду на безпідставність заявлених позовних вимог (а.с. 143-144).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги (а.с. 88-89).
Апелянт, в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем не були виконані норми ст.ст.19.20 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875, що призвело до застосування адміністративно - господарських санкцій.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під під час апеляційного провадження публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 металургійний комбінат ім..Ілліча» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00191129, розташовано за адресою: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка.
Частина 1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» передбачає забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу. Частиною третьою цієї статті передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 цього Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця; підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
За положенням статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Зі звіту Ф №10-ПІ ПАТ «ММК імені Ілліча» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 26682 особи з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 921 особа, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» 1067 осіб (а.с. 6).
Наказом директора по персоналу та соціальним питанням ПАТ «ММК імені Ілліча» від 21 травня 2013 року №337 з метою виконання норм та вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» наказано начальникам структурних підрозділів забронювати в штатні розписи структурних підрозділів комбінату робочі місця для працевлаштування інвалідів в кількості не менше 4% від загальної чисельності персоналу (а.с. 28)
Відповідачем щомісяця на протязі 2014 року направлялись до Державної служби зайнятості звіти форми №3-ПН про попит на робочу силу (вакансії) в тому числі працевлаштування громадян з інвалідністю (а.с.29-75).
Згідно переліку відповідача від 17 червня 2015 року №15/1-993 на комбінат продовж 2014 року працевлаштовані 25 осіб, що мають інвалідність. Зазначене підтверджено наявними в матеріалах справи наказами про прийом на роботу та довідками на осіб щодо встановлення їм інвалідності (а.с. 76-128).
ОСОБА_5 міського центру зайнятості від 13 лютого 2015 року №535 встановлено, що на протязі 2014 року відмов з боку адміністрації щодо працевлаштування інвалідів на ПАТ «ММК ім.Ілліча» не було (а.с. 129).
З газети «Ільичевец вестник» від 27 листопада 2014 року №48 (117) вбачається, що відповідач приймав участь у ярмарку вакансій для осіб з обмеженими можливостями та для них підприємством запропоновано 300 спеціалізованих робочих місць (а.с. 130).
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є юридичною особою, код ЗКПО 13492430 та відповідно до п. 1 Положення є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів.
Згідно з п. 5 Положення відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, збір сум адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; облік заборгованості по сплаті сум адміністративно - господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які виконують найману працю, претензійно - позовну роботу в судах різних інстанцій.
Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а частини другої передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складено розрахунок суми адміністративно - господарський санкцій у розмірі 9883908 грн. та нарахована пеня за несвоєчасну сплату адміністративно - господарських санкцій у розмірі 464543,77 грн. (а.с. 7-8).
Оскільки відповідачем створено відповідно до законодавства штатні одиниці для працевлаштування осіб, які мають інвалідність, у 2014 році працевлаштовувались такі особи, таким чином, ним не були порушені вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», які передбачають відповідальність за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Зі звітів про наявність вакансій за формою 3-ПН, що щомісячно на протязі 2014 року подавались відповідачем до ОСОБА_5 міського центру зайнятості вбачається, що підприємством вжито усі необхідні заходи для працевлаштування інвалідів, а позивачем в свою чергу не надано доказів того, що відповідачу направлялися для працевлаштування інваліди, яким в цьому останнім відмовлено.
Крім того, ОСОБА_5 міський центр зайнятості є органом який забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, реалізує заходи щодо сприяння зайнятості та соціального захисту населення від безробіття. Таким чином, в даному випадку саме на нього покладено законодавством обов'язок щодо працевлаштування, відповідно до частини 3 ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Виходячи з процесуального принципу певності, передбаченого статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає наявними докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Таким чином, відсутній склад правопорушення щодо не створення позивачем робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Заявлені до стягнення санкції є адміністративного-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений. Позивач безпідставно пов'язує не створення робочих місць для інвалідів із їх фактичним працевлаштуванням.
Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 464543,77грн. колегія судів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 20 Закону України № 875 пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відсутність факту сплати доводить відсутність об'єкту обчислення пені, що доводить передчасність та безпідставність її пред'явлення.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до частини 1статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у адміністративній справі №805/2132/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у адміністративній справі №805/2132/15-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 серпня 2015 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 25 серпня 2015 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова
Судді: І.А.Васильєва
ОСОБА_2