Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
25 серпня 2015 року справа №812/329/15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів: Жаботинської С.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року у справі №812/329/15 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення заробітної плати,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, в якому просила:
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління юстиції у Луганської області щодо невиплати заробітної плати;
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління юстиції у Луганської області щодо ненадання відповіді на заяву від 12.03.2015року;
- стягнути з Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області заборгованість по заробітній платі у сумі 8525,25 грн.;
- стягнути з Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області компенсацію за невикористанні дні відпустки у сумі 2233,16 грн.;
- стягнути з Головного управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку (а.с. 2-5).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року зазначений позов задоволено частково, а саме: стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_2 заборгованість з заробітної плати за вересень - листопад 2014 року у розмірі 3435,83 грн. на поточний рахунок №26250500645071 у АТ “Ощадбанк”, МФО 323475, код 09323408. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю (а. с. 111-114).
Відповідач - Головне територіальне управління юстиції у Луганській області не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що Законом України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015 року №85-VIII, передбачені умови погашення заборгованості по заробітній платі громадянам, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. Зокрема, частиною третьою зазначеного Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у місячний термін з дня опублікування Закону№85-VIII розробити порядок погашення заборгованості із виплат заробітної плати, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції. Станом на день ухвалення оскарженої постанови судом першої інстанції відповідний порядок не розроблений (а.с.122-124).
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні за матеріалами, наявними у справі.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2 з 09.10.2013 року до 28.11.2014 року працювала на посаді спеціаліста І категорії відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а. с. 8-9).
Відповідно до довідки Головного управління юстиції у Луганській області від 19.04.2007 року, Положення «Про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 14.02.2007р. № 47/5, нарахування заробітної плати, а також відрахування з заробітної плати до фондів працівникам відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції проводяться централізованою бухгалтерією Головного управління юстиції у Луганській області (а. с. 10).
Наказами Головного управління юстиції у Луганській області № 4-В, від 20.08.2014р., № 8-В від 19.09.2014р. та № 31-В від 07.11.2014р. у роботі апарату Головного управління юстиції у Луганській області, районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції та їх структурних підрозділів встановлено простій з 01.11.2014 року. Визначено з 01.08.2014 року час простою оплачувати працівникам, які підпадають під дію простою, з розрахунку двох третин окладу з урахуванням виплат за ранг та вислугу років (п.1.2 наказу від 19.09.2014р. №8-В). Пунктом 1.2 наказу Головного управління юстиції у Луганській області №31-В від 07.11.20-14 року доповнено перелік районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції та їх структурних підрозділів, в роботі яких встановлено простій, зазначених у додатку 1 та викладено зазначений додаток в новій редакції, зокрема, в п.48 додатку зазначене Краснодонське міськрайонне управління юстиції (а. с. 49- 56).
В довідці від 26.06.2015 № 105 про складові заробітної плати за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року зазначено, що нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за вересень 2014 року складає 1530,96 грн., за жовтень 2014 року - 1530,96 грн., за листопад 2014 року - 994,98 грн., всього за вересень - листопад 2014 року - 4056,90 грн. (а. с. 71).
Відповідно до довідки Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 29.05.2015 № 88 про заробітну плату ОСОБА_2 вбачається, що заборгованість з заробітної плати ОСОБА_2 на момент звільнення складає 3435,83 грн., в тому числі: вересень 2014 року - 1275,01 грн., жовтень 2014 року - 1290,32 грн., листопад 2014 року - 870,58 грн. (а. с. 47).
Зазначена сума заборгованості підтверджується також списками перерахувань заробітної плати в Ощадбанк № 7 заробітної плати за вересень 2014 року (а. с. 83-93), № 4 за жовтень 2014 року (а. с. 94 - 99), № 3 за листопад 2014 року (а. с. 100-103), які є додатками до звіту про заборгованість за бюджетними коштами на 1 січня 2015 року (а. с. 80-82) і на теперішній час позивачеві не сплачена, що не заперечується Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області.
Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості з виплати заробітної плати позивачеві за вересень-листопад 2014 року в сумі 3435,83 грн., встановлена обставина підтверджена сторонами і не є спірною.
Справа розглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідач оскаржив рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з заробітної плати за вересень - листопад 2014 року у розмірі 3435,83 грн. В решті вирішення позовних вимог постанова суду не оскаржена.
За твердженням відповідача він не виплатив позивачеві заборгованість з заробітної плати у зв'язку з неприйняттям Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості із виплат заробітної плати, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції на виконання вимог Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015 року №85-VIII.
Згідно статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
За приписами ст.4 Закону №108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
Частиною 1 ст.113 Кодексу законів про працю України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно статті 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначені строки розрахунку при звільненні. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, наявність заборгованості з заробітної плати позивача в сумі 3435,83 грн. за вересень - листопад 2014 року.
Колегія суддів залишає поза увагою посилання відповідача на бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, яка полягає у незадоволенні заявок Головного територіального управління юстиції у Луганській області на видачу готівки та перерахування коштів КЕКВ 211 на вкладні рахунки, оскільки неперерахування коштів казначейською службою не може бути підставою для обмеження законного права позивача в отриманні заборгованості з заробітної плати.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, що невиплата позивачеві заборгованості з заробітної плати сталася у зв'язку з неприйняттям Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості з виплат заробітної плати, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції на виконання вимог Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015 року №85-VIII, виходячи з наступного. Спірні правовідносини виникли в листопаді 2014 року при звільненні позивача за власним бажанням (28.11.2014р.), а Закон №85-VIII набрав чинності з 07.02.2015 року, тобто на момент виникнення спору зазначеного Закону не існувало. Колегія суддів вважає, що положення Закону №85-VIII щодо виплати заборгованості по заробітній платі в строк до 31 грудня 2015 року, в даному випадку, потрібно враховувати при виконанні рішення суду про стягнення цієї заборгованості.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції у Луганській області заборгованості з заробітної плати за вересень - листопад 2014 року у сумі 3435,83 грн.
Отже, спір за суттю вирішений вірно, доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року у справі №812/329/15 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення заробітної плати залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді: С.В. Жаботинська
ОСОБА_3