Ухвала від 25.08.2015 по справі 431/2421/15-а

Головуючий у 1 інстанції - Пелих О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року справа №431/2421/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Васильєвої І.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в

Старобільському районі Луганської області

на постанову Старобільського районного суду Луганської області

від 9 липня 2015 року

по адміністративній справі №431/2421/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в

Старобільському районі Луганської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити

певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі позивач) звернувся у червні 2015 року з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області (надалі управління, відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії (а. с.3-5).

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 9 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області задоволено:визнано неправомірними дії управління щодо неврахування позивачу стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 за період з 22 серпня 1992 року по 4 листопада 1994 року в якості прохідника з повним робочим днем під землею у «Шахтобудівельному управлінні №5 ПО «Свердловантрацит»; зобов'язано відповідача врахувати позивачу до пільгового стажу період роботи з 22 серпня 1992 року по 4 листопада 1994 року; зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з додаванням стажу на роботах з особливо шкідливими умовами за Списком №1 за період з 22 серпня 1992 року по 4 листопада 1994 рок; зобов'язано відповідача доплатити позивачу не донараховані суми пенсії у зв'язку з неврахуванням стажу за період з 22 серпня 1992 року по 4 листопада 1994 року (а.с. 34-35).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову (а. с. 37-38).

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відсутня державна експертиза умов праці позивача, тому підстав для зарахування спірного періоду до його стажу на пільгових умовах немає.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 13 серпня 2014 року є пенсіонером за віком на пільгових умовах, відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII та перебуває на обліку відповідача (а.с. 29-30).

Відповідачем листом від 12 травня 2015 року №4005/02-91 позивача на його звернення повідомлено, що стаж роботи з 22 серпня 1992 року по 4 листопада 1994 року до пільгового стажу не враховано у зв'язку з відсутністю державної експертизи умов праці (а.с.17-18).

Зазначений період є спірними з точки зору неправомірності його не включення управлінням до пільгового стажу роботи в підземних умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-12 (надалі закон №1788-12), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-4 (надалі закон 1058-4).

Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36 визначений вичерпний перелік робіт, професій, посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-585а14, яка підлягає обов'язковому застосуванню відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244-2 КАС України в якій викладено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З трудової книжки, яка досліджена колегією суддів під час апеляційного провадження вбачається, що позивач з 2 квітня 1990 року по 4 листопада 1994 року працював прохідником з повним робочим часом в «Шахтобудівельному управлінні №5 ПО «Свердловантрацит» (а.с. 10-14).

Наказом начальника ШСУ №5 від 30 грудня 1994 року «Про результати проведення атестації робочих місць по умовам праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах робітникам внесених до Списку 1, до якого входить професія прохідник на якій працював позивач (а.с. 15-16).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на Положення «Про державну експертизу умов праці», затверджену постановою ОСОБА_1 міністрів УПСР від 1 грудня 1990 року №357 (надалі Положення) колегія судів не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 Положення основними завданнями Державної експертизи умов праці є:

забезпечення реалізації державної політики щодо соціального захисту працюючих, зайнятих на роботі з несприятливими умовами праці на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності та видів їх діяльності, а також у окремих осіб; здійснення державного контролю за: правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими встановлюються пільгові пенсії та надаються додаткові відпустки; наданням працівникам підприємств відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці; якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесенням їх до категорії з шкідливими і важкими умовами праці, особливо робочих місць, де застосовується праця жінок; підготовка висновків про обґрунтованість пропозицій підприємств щодо змін у списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення та додаткові відпустки; участь у розгляді спорів між адміністрацією та працівниками підприємств про надання пільгових пенсій і додаткових відпусток; участь у розробці проектів нормативних актів про охорону праці; визначення порядку та здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.

Пунктом 3 Положення передбачено, що державна експертиза має право проводити експертизу умов праці на підприємствах незалежно від форм власності, але дане право не є її обов'язком, тому їх висновок не є обов'язковим.

Колегія суддів зазначає, що орган Державної експертизи умов праці здійснює контролюючі функції, які не впливають на спірні відносини.

Оскільки обов'язкова атестація робочих місць на підприємстві проведена на підставі Порядку та Методичних рекомендацій, відповідно до законодавства України, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що спірний період позивача з 22 серпня 1992 року по 4 листопада 1994 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача і з урахуванням зазначено відповідача необхідно зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача та доплату не донарахованої суми.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце відповідність висновків суду обставинам справи, що доводить наявність підстав для залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення, відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 9 липня 2015 року у адміністративній справі №431/2421/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 9 липня 2015 року у адміністративній справі №431/2421/15-а - залишити без змін.

Ухвала постановлена та підписана 25 серпня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Васильєва

ОСОБА_2

Попередній документ
49150160
Наступний документ
49150162
Інформація про рішення:
№ рішення: 49150161
№ справи: 431/2421/15-а
Дата рішення: 25.08.2015
Дата публікації: 02.09.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: