Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 серпня 2012 року справа №2а/0570/5688/2012
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у адміністративній справі №2а/0570/5688/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року відмовлено у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує порушенням норм матеріального права, оскільки вважає, що саме відповідач при придбанні легкового автомобілю повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від вартості придбаного автомобілю, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені обставини справи.
Відповідач - ОСОБА_2 придбав легковий автомобіль марки «ЗАЗ» модель «TF698K», державний номер НОМЕР_1, номер шасі - Y6DTF69KB0261984, рік випуску 2011 (а.с. 23, 24).
11 березня 2011 року відділом РЕР ДАІ обслуговування Володарського та Першотравневого районів був зареєстрований зазначений транспортний засіб.
Відповідно до посвідчення серії А № 107330с, ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 25).
На підставі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, збір до Пенсійного фонду при відчуженні автомобілю в розмірі 3 % від його вартості в сумі 1460,00 грн. громадянином ОСОБА_2 не сплачувався, як особою, прирівняною до інваліда війни згідно ст. 7 Закону України № 3551-ХІІ.
З метою встановлення контролю за повнотою сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування від операцій відчуження легкових автомобілів, які були придбані пільговою категорією громадян та зареєстровані в підрозділах МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Донецькій області, Управлінням ПФУ на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 6834/06 від 24.04.2012 року з вимогою про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від вартості автомобіля.
Пунктом 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено виключний перелік осіб -платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9, зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином між законом і підзаконним актом наявні суперечності, які по різному врегульовують одне й те саме питання.
Колегія суддів вважає, що Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом щодо визначення порядку справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, і за його змістом особа, яка придбала автомобіль, не є платником збору.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у адміністративній справі №2а/0570/5688/2012 за позовом управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий Л.А.Василенко
Судді М.М. Гімон
ОСОБА_3